Буква ї пишеться

1 Після букв, що позначають голосні звуки: мозаїка наївний, атеїст.

Правопис е, є

1 Після літер, що позначають тверді приголосні, пишеться е: декан, легенда, телефон.

2 На початку слова здебільшого пишеться е: етап, ескадрон, але в деяких словах пишеться є: Єгипет, Європа, Єва.

3 Після а, о, у в середині слів пишеться е: поет, силует, фаетон

(але траєкторія).

4 Після апострофа, м'якого знака е, і, й пишеться є: п 'єдестал, портьєра, гігієна, феєрія (але: діез, деескалація).

5 В іншомовних префіксах де-, ре- завжди пишеться е: денаціоналізація, реконструкція.

Вживання апострофа

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться:

1 Після букв, що позначають губні приголосні б, п, в, м, ф, шиплячі ж, ч, ш, задньоязикові г, к, де та після р перед я, ю, є, ї: інтерв 'ю, прем 'єра, миш 'як, Х'юстон, бар 'єр, кар 'єр.

2 Після префіксів, що закінчуються на приголосний, перед ю, є: ін'єкція, ад 'ютант, суб 'єкт, кон 'юнктура.

Апостроф не пишеться:

1 Якщо я, ю, є позначають м'якість попереднього приголосного: гравюра, пюре, бюро, кювет.

2 Перед йо: курйоз, серйозний.

М'який знак пишеться:

1 Після м'яких приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, J, йо: конферансьє, більярд, ательє, досьє, портьєра, медальйон.

2 Після л перед наступним приголосним (відповідно до вимови): альбом, альбатрос, фільм.

3 Відповідно до вимови у кінці слів: магістраль, автомобіль, стиль, марганець.

Подвоєння приголосних

1 У загальних назвах іншомовного походження, на відміну від російської мови, приголосні не подвоюються: груші, колектив, бароко, беладона, бравісимо, клас, інтермецо, стакато, сума, фортисимо, шасі, лібрето (винятки: бонна, брутто, ванна (ванний), манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна; білль, булла, вілла, дурра (назва рослини), мірра (ароматична смола).).

2 При збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові існує слово без цього префікса: ірраціональний, апперцепція, ірреальний, контрреволюція, імміграція, інновація.

3 У власних назвах і похідних від них словах подвоєння зберігається, якщо воно є в тій мові-, з якої запозичене: Марокко, Голландія, Ніцца, Руссо, Торрічеллі, Шіллер.

ВПРАВИ:

1) Визначте рід іменників іншомовного походження:

какаду, кенгуру, шимпанзе, поні, колібрі, дінго, таксі, марабу, нанду, журі.

2) З поданими словами складіть речення, в яких кожне іншомовне слово було б замінене власне українським:

симптом, репродукувати, фіксувати, анонс, фольклор, патент, екстраординарний, бізнес

3) Складіть речення з поданими словами:

агроном, таксі, кабінет, тонна, масаж, піаніст, колір, папір, журі, бандурист, маскарад, сюжет, джаз, касир, урюк, контакт

4) Користуючись "Словником іншомовних слів", визначте походження й значення поданих слів. Поясніть правопис:

ширма, штамп, циферблат, кюрі, ревю, грип, отара, суб'єкі бар'єр, портьєра, пунш, конгрес, сеньйор, комбайн, блюмінг, арія, соната, казино, акула, гуляш, візир, баобаб, брутто, бензин, шкіпер, верф, прем'єра, дебати, гейзер

5) Прочитайте текст. Як ви розумієте висловлювання автора про українську мову?

Українська мова має свою особливу музикальність. Це незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глінка і Чайковський, Барток і Стравінський користалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови (Д. Павличко).