Перелік тем практичних робіт і семестр

1 Орфограми в групах приголосних. Диктант (2 години).

2 Зв'язне мовлення. Ділові папери. Загальні вимоги до складання документів. Документація щодо собового складу. Автобіографія. Заява (2 години).

3 Особливості правопису слів з подвоєння і подовження приголосних (2 години).

4 Особливості правопису слів з чергуванням голосних, приголосних звуків; слів іншомовного походження. Перевірка мовної теми (2 години).

5 Особливості правопису великої букви (2 години).

6 Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м'якого знака, апострофа (2 години).

7 Особливості написання складних слів (2 години).

8 Особливості написання складноскорочених слів і графічних скорочень (2 години).

9 Перевірка мовної теми. Різновиди читання. Навчальне читання мовчки (2 години).

10 Зв'язне мовлення. Ділові папери. Обліково - фінансові документи. Розписка. Доручення (2 години).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 (2 години)

Тема: Орфограми в групах приголосних. Диктант

1 Мета:

1.1 Навчальна: сформувати навички формувати думку, складати діалоги, текст на задану тему.

1.2 Розвиваюча: розвивати пам'ять, увагу, творче мислення, орфографічну грамотність.

1.3 Виховна: виховувати любов до української мови, літератури.

2 Методичне забезпечення:

2.1 Письмове приладдя. 2.3 Зошит.

2.2 Опорні конспект. 2.4 Завдання.

Література:

3.1 Українська мова: Підруч. для 10 -11 кл. / О. М. Біляєв та ін. – К.: Освіта, 2002.

3.2 Вороніна В. І. Українська мова: підручник для 10 – 11класів загальноосвітн. навч. закл. / За ред. проф. Чабаненка В. А. – Запоріжжя: Прем’єр, 2005. – 208 с.

4 Теоретичні відомості

Утрата при вимові слова одного із приголосних звуків називається спрощенням.

Спрощення спостерігаєтьс я у таких групах приголосних:

ждн – жн: тиждень - тижня; здн – зн: виїзд - виїзний; стн – сн: честь - чесний; стл – сл: щастя - щасливий; слн – сн: ремесло -ремісник;

лнц – нц: солнце (рос.) -сонце; скн – сн: тріск - тріснути; зкн – зн: брязк - брязнути; рдц – рц: сердець (рос. сердце) - серце; шчк – шк: дошок - дошка.

Таке спрощення відбиває і сучасна орфографія. Другу групу спрощень ста­новлять ті, що зустрічаються в усному мовленні, а на письмі не передаються: компостний, баластний, контрастний, форпостний і подібні слова іншомовного походження.

Наявне спрощення [стн] - [сн] і в слові шістнадцять [ш'існадз'ят'], шістдесят, шістсот, але орфо­графічно не закріплене.

Зберігається [т] у вимові і написанні слів кістлявий, хвастливий, пестливий, зап’ясний, хворостняк; [к] – у словах скніти, скнара, тоскно, випускний, пропускний, рискнути, вискнути.

Таке спрощення відбиває і сучасна орфографія. Другу групу спрощень ста­новлять ті, що зустрічаються в усному мовленні, а на письмі не передаються: компостний, баластний, контрастний, форпостний і подібні слова іншомовного походження.

Наявне спрощення [стн] - [сн] і в слові шістнадцять [ш'існадз'ят'], шістдесят, шістсот, але орфо­графічно не закріплене.

Зберігається [т] у вимові і написанні слів кістлявий, хвастливий, пестливий, зап’ясний, хворостняк; [к] – у словах скніти, скнара, тоскно, випускний, пропускний, рискнути, вискнути.

У словах іншомовного походження та в низці форм при зміні слова спро­щення приголосних не передається: студентський (вимовляємо: [студен'с'киі]) туристський (вимовляємо: [турис'киі]); частка -частці (вимовляємо: [час'ц'і]); звістка - звістці (вимовляємо: [зв'іс'ц'і]).

Явище спрощення звуків посилює милозвучність української мови.