- •Пояснювальна записка
- •Метою вивчення української мови на першому курсі є:
- •Основні вимоги до знань та вмінь студентів
- •Перелік тем практичних робіт і семестр
- •1 Мета:
- •2 Методичне забезпечення:
- •4 Теоретичні відомості
- •5 Хід роботи
- •4 Теоретичні відомості
- •5 Хід роботи
- •5 Хід роботи
- •Правопис слів іншомовного походження Правопис й, і, ї
- •Буква и пишеться:
- •Буква і пишеться:
- •Правопис е, є
- •Вживання апострофа
- •Апостроф не пишеться:
- •М'який знак пишеться:
- •Подвоєння приголосних
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •1 Мета:
- •2 Методичне забезпечення:
- •3 Література:
- •4 Теоретичні відомості
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •1 Мета:
- •2 Методичне забезпечення:
- •4 Теоретичні відомості Уживання апострофа
- •Правопис ненаголошених голосних е, и в коренях
- •Правопис ненаголошених голосних е, и в суфіксах
- •Правила вживання м’якого знака
- •5 Хід роботи
- •5 Хід роботи
- •6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
- •7 Контрольні запитання
- •1 Мета:
- •5 Хід роботи
- •5 Хід роботи
- •5 Хід роботи
- •Головними завданнями курсу української мови є:
- •Основні вимоги до знань та вмінь студентів
- •Самостійна робота №1 (11 годин)
- •Завдання для самостійної роботи №1
- •Лекції Лекція № 1
- •Лекція № 2
- •Загальна характеристика звукового складу мови
- •Як виникають звуки
- •Голосні звуки
- •Звук [ґ]
- •Орфоепія
- •Основні правила орфоепії вимова голосних звуків
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Графіка
- •Алфавіт
- •Український алфавіт
- •Фонетична транскрипція
- •Основні норми української літературної вимови
- •Основними нормами української літературної вимови є такі:
- •Основні правила переносу
- •Лекція № 3
- •Складні випадки правопису слів з подвоєння і подовження приголосних Подвоєння приголосних при збігу їх
- •-Енн(ий), -анн(ий)
- •Подовження приголосних перед я, ю, є, ї
- •Лекція № 4
- •Складні випадки правопису слів з чергуванням голосних, приголосних звуків; слів іншомовного походження
- •Правопис слів іншомовного походження Правопис й, і, ї
- •Буква и пишеться:
- •Буква і пишеться:
- •Буква ї пишеться
- •Лекція № 5
- •Вживання великої літери
- •Лекція № 6
- •Лексичне значення слова
- •2. Багатозначність слів
- •3. Прямі й переносні значення слів
- •4. Омоніми
- •5. Синоніми
- •6. Антоніми
- •7. Пароніми
- •8. Фразеологія
5 Хід роботи
5.1 Відповісти на контрольні запитання до практичного заняття.
5.2 Виконати індивідуальні завдання.
6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання
7 Контрольні запитання
7.1 Що таке орфографія?
7.2 У чому полягає зв’язок орфографії з графікою та орфоепією?
7.3 Якими принципами користуємося в українській орфографії?
7.4 Сформулюйте основні правила правопису:
- ненаголошених е, и;
- апострофа;
- м’якого знака.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7 (2 години)
Тема: Правопис складних слів
1 Мета:
1.1 Навчальна: знати правила правопису складних слів.
1.2 Розвиваюча: розвивати вміння правильно писати слова на вивчені орфограми, розвивати пам’ять, увагу, орфографічну грамотність.
1.3 Виховна: виховувати культуру мислення та мовлення.
2 Методичне забезпечення:
2.1 Письмове приладдя. 2.3 Зошит.
2.2 Опорні конспект. 2.4 Завдання.
3 Література:
3.1 Ющук І.П. Українська мова. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002. – 253 с.
3.2 Українська мова. Довідник школяра/ Уклад. О. А. Російська. – Донецьк: ВКФ "БАО", 2001. – 390 с.
3.3 Українська мова: підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням укр. мовою: профіл. рівень / М. Я. Плющ, В. І. Тихоша, С. О. Караман, О. В. Караман. – К.: Освіта, 2010. – 416 с.
4 Теоретичні відомості
Складні слова пишуться разом, через дефіс або окремо. Виділяють правила правопису складних іменників, прикладок, числівників, займенників, прикметників, прислівників, прийменників, сполучників, часток.
Таблиця 1 – Правопис складних слів
|
Правило |
Приклад |
Разом пишуться
| ||
1 |
Складні слова, першою частиною яких є кіль-кісний числівник (коли він не позначається цифрою) |
двобічний, трипроцентний, сімдесятиріччя, трикутник, двадцятишеститисячний, двовладдя. |
2 |
Складні іменники, утворені шляхом поєднан-ня за допомогою сполучного звука двох або кількох основ |
самокат, лісосплав, краснопис, чорнозем, верболіз. |
3 |
Складні іменники, утворені шляхом поєднан-ня дієслова в 2-й особі однини наказового способу з іменником |
вернигора, горицвіт, перекотиполе. |
4 |
Іменники, утворені шляхом поєднання трьох ібільше основ |
веломотоспорт. |
5 |
Складні прикметники, співвідносні з склад-ними іменниками, що пишуться разом |
електросиловий, самохідний. |
6 |
Складні прикметники, утворені від сполу-чення іменника та узгоджуваного з ним прикметника |
народно-поетичний, первіснообщинний. |
7 |
Складні прикметники з другою дієслівною частиною |
деревообробний. |
8 |
Складні прикметники, у яких перша частина співвідноситься з прислівником |
доброзичливий. |
9 |
Складні прикметники, утворені з 2-х або кіль-кох прикметників, якщо основне смислове навантаження передається останнім прикметником |
вузькодіалектний. |
10 |
Складні прикметники, що виступають як наукові терміни |
головоногі, грудочеревна (пере-пона), умовнорефлекторна (дія). |
11 |
Складні слова з пів-, напів-, полу- (крім власних назв) |
піваркуша, пів'яблука, півкарбованця, напівавтомат, полукіпок |
Через дефіс пишуться
| ||
1 |
Повторення того самого слова з метою підсилення його повного значення: - в дієсловах для підсилення інтенсивності дії:
- у прикметниках і прислівниках для вираження великої міри, ознаки: |
писав-писав, ходив-ходив;
білий-білий, легенький-легенький, багато-багато, синьо-синьо, тихо-тихо. |
2 |
Поєднання: - синонімічних слів:
- антонімічних слів:
- близьких за значенням слів, що передають єдине поняття:
- слів із тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами і суфіксами: |
гидко-бридко, зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо;
більш-менш, видимо-невидимо;
батько-мати (батьки), хліб-сіль (їжа);
великий-превеликий, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, повік-віки, радий-радісінький, сила-силенна, тихий-тихесенький. |
3 |
Поєднання слів, що означають приблизність |
день-другий, година-дві, не сьогодні-завтра, три-чотири. |
4 |
Складні вигуки та звуконаслідування |
гей-гей, ого-го, бом-бом. |
5 |
Іменники, що означають науковий ступінь, спеціальність, професію |
магнітолог-астроном, член-кореспондент. |
6 |
Іменники, що означають державні посади, військові звання |
генерал-губернатор, генерал-майор. |
7 |
Іменники, у яких перше слово підкреслює основну прикмету чи особливість предмета, що передається другим словом |
блок-система, жар-птиця, крекінг-процес. |
8 |
Іменники, що означають складні одиниці виміру |
кіловат-година. |
9 |
Складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-, унтер-, штаб- (штабс-) |
віце-президент, екс-чемпіон, штабс-капітан. |
10 |
Складні прикметники, що співвідносяться із складними іменниками, що пишуться через дефіс |
дизель-моторний, соціал-демократичний, блок-системний. |
11 |
Складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, що означають рівноправні поняття (між компонентами можна ставити і) |
аграрно-сировинний, плоско-опуклий, столярно-механічний. |
12 |
Складні прикметники з першою частиною на -ико (-іко) |
діалектико-матеріалістичний, політико-економічний, ритміко-інтонаційний. |
13 |
Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно- |
військово-морський, воєнно-стратегічний |
14 |
Складні прикметники, у яких перша складова частина не має прикметникового суфікса, але за змістом однорідна з другою частиною й приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е |
м’ясо-вовняний, крохмале-патоковий |
Примітка. Два однакових іменники, з яких один має форму називного відмінка, а другий – орудного, пишуться окремо: кінець кінцем, одним одна, честь честю, чин чином. Так само й займенники: сама самотою.
Скорочення, утворені від словосполук, пишуться окремо: с. г. — сільське господарство.
Виняток: військовозобов’язаний, військовополонений.