43

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ”

Придунайська філія

РЕФЕРАТ

з дисципліни:________________________________________________________

на тему: __________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Виконала студентка _________________________

_________________________

_________________________

^{(прізвище, ім’я, по батькові)}

__________________________

^(групи)

Викладач:

_________________________

м. Ізмаїл, 20___

План

Вступ.........................................................................................................................3

1. Поняття культури та мистецтва.........................................................................4

2. Трипільська культура..........................................................................................5

3. Культура епохи раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати).........6

4. Культура слов'янського населення України.....................................................8

5. Культура дохристиянської Русі..........................................................................9

6. Вплив Християнства на Культуру Київської Русі..........................................11

7. Культурні традиції українського ренесансу (XV-перша половина XVII ст.)...........................................................................................................................13

8. Духовна культура українського народу другої половини XVII-кінця XVIII ст. ............................................................................................................................16

9. Українська культура кінця XVIII-початку XX ст. Національно-культурне відродження...........................................................................................................21

10. Українська культура у XX ст. (перша половина) ........................................28

11. Культура України на сучасному етапі...........................................................34

Висновки..........................................................................................................39

Список літератури...........................................................................................42

Вступ

Українці віками творили самобутню культуру, успадковуючи цінності

предків, осмислюючи надбання інших народів. Цим вони не лише

розвивали національну культуру, а й робили внесок у скарбницю світової.

Характерною особливістю української культури є її відкритість, здатність

сприймати й українізовувати культурологічні впливи. Завдяки цьому

українська культура протягом історії двічі змогла відродитись.

Водночас українська культура століттями розвивалась в лоні

польської, російської тощо. Тому вона оцінювалась часто як "провінційна".

На її розвиток негативно впливала відсутність державності, національної

політики в галузі культури. Сьогодні збереження українського народу, як

суб’єкта історичного розвитку, в умовах трансформації людського

суспільства актуалізує проблему осягнення історичної спадщини, у якій

культурні набутки посідають чільне місце.

Об'єктом дослідження й вивчення історії української

культури є пам'ятки духовної та матеріальної культури, створені

впродовж століть на території України й зафіксовані в різних формах.

Предметом історії української культури є цілісний процес

створення пам'яток культури, що включає вивчення цих пам'яток як

культурних явищ, що розвиваються, історичних умов їхнього створення та

впливу на розвиток суспільства, а також механізмів цього впливу.

Поняття культури та мистецтва

Існує широке та вузьке розуміння поняття «культура». У широкому

це сукупність матеріальної та духовної культури, у вузькому – суто

духовна культура.

Матеріальна культура – матеріальні цінності, створені людством,

до яких відносять знаряддя праці, житло, одяг тощо.

Духовна культура – цінності в галузі освіти, науки, художньої

культури, моралі, їхнє виробництво, розподіл, споживання.

Художня культура – це сукупність літератури та мистецтва.

Мисте́цтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Розвиток мистецтва як елемента духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично-художніми закономірностями, естетично-художніми поглядами, ідеалами й традиціями.

Народне мистецтво України — це пласт української культури, пов’язаний з відтворенням світосприйняття українського народу, його психології, етичних настанов і естетичних прагнень, що охоплює всі види народної творчості, традиційно притаманні Україні: музику, танці, пісні, фольклор, декоративно-ужиткове мистецтво, що розвиваються, як єдиний комплекс, і органічно входять у життя народу протягом усієї його історії.

Види мистецтва. Ідея втілюється у певній формі. Якщо наука оперує абстрактними поняттями, де узагальнено формулюються пізнані закони природи і людського суспільства, то наразі інформація передається через специфічний засіб — образ.

Загалом до мистецьких явищ належать:

архітектура (містобудування, зведення будівель і споруд);

види образотворчого мистецтва (графіка, скульптура, малярство або живопис);

декоративне (монументально-декоративне, ужиткове або прикладне).

Вони поділяються на підвиди. Скажімо, різновидом графіки є плакат, мова котрого послуговується своїми образотворчими засобами (див. сторінку, присвячену фото плакатів СССР). Докладніше про кожне явище можна читати в узагальнюючому описі.

Стилі мистецтва. В часи античності під цим терміном розуміли особливості манери певної особи, індивідуального почерку. Поняття індивідуальної стилістики збереглося і сьогодні. Проте з XVIII ст. термін набув узагальнюючого значення, і стосується значних явищ, що виходять за межі набутку конкретної особи. Тепер це ознаки епохи загалом, а не творчості окремих авторів статуй і картин. Наприклад, "звірина" стилістика в скіфській культурі окреслилася як окреме явище. Те саме і з художньою культурою Київської Русі. Натомість індивідуальні набутки належать вже до значних стилістичних явищ. Це стосується і творінь грецьких зодчих, й статуй Родена, і малюнків й картин Шевченка.

Трипільська культура

Трипільська культура датується IV —III тис. до н.е. її характерними особливості такі: поселення зводилися на відкритих місцях без оборонних споруд; житло споруджувалося по колу, одне біля одного, середина залишалася порожньою; хати будувалися каркасні; проміжки між стовпами заплітали лозою й обмазували ззовні та зсередини товстим шаром глини; стіни розписували яскравими фарбами, різнокольоровим орнаментом. Житло ділилося на кімнати, в яких, напевно, жили окремі члени родини. Помешкання опалювалося піччю, складеною з глиняних вальків. За підрахунками, у такому будинку мешкало 20 осіб, отже поселення налічувало близько 500 — 600 осіб. Очолювала таку родину жінка, оскільки, як засвідчують пам'ятки, це був час матріархату. Більшість статуеток, знайдених в ареалі цього періоду, присвячено жінці. Центр селища використовувався як загін для громадської худоби. Це були скотарсько-хліборобські громади з колективною власністю на худобу.

Поряд із високою культурою землеробства спостерігався великий потяг до мистецьких студій, що засвідчують численні статуетки, виконані в реалістичній манері. Художній рівень їх достатньо високий, за ними певною мірою можна простежити етнічний етап. Дуже поширювалось виготовлення керамічних виробів побутового призначення: мисок, горщиків, макітр, глечиків, декоративної кераміки та модельок жител. Характерна їх ознака — яскравий декоративний розпис, що вигідно вирізняв ці вироби з-поміж інших виробів сусідніх народів. Велику кількість посуду трипільці виготовляли з глини, яку дуже часто вкривали монохромними або поліхромними розписами. Ці розписи складалися з рослинного або геометричного орнаменту, інколи — зображень одомашнених тварин, зокрема кіз і корів. На уламках глиняного посуду залишилися слі ди сонячних символів: хрести, різновиди свастики тощо. Такі вірування отримали назву солярних.

Рідкісні знахідки пластики зі зображенням людей, призначення яких не зовсім зрозуміле. Подібно до багатьох народів, що вірили в духів предків, трипільці робили поховання померлих родичів під підлогою власних будинків. Вважалося, що так можна забезпечити присутність духів та їх допомогу в повсякденних справах родини. У межах помешкань трапляються також поховані кістки та черепи домашніх тварин: бика, собаки, свині.