- •2. Методи дослідження, які застосовуються в методиці викладання хімії.
- •3. Вимоги до методичної підготовки вчителя хімії.
- •4. Мета і завдання навчання хімії.
- •5. Школи нового типу.
- •Лекція 2. Зміст і побудова курсу хімії в середній школі. Загальні основи процесу навчання.
- •1. Науково-теоретичні основи побудови курсу хімії
- •Ключові групи компетентностей
- •2. Найважливіші принципи побудови шкільного курсу хімії.
- •3. Зміст курсу хімії.
- •4. Структура шкільного курсу хімії.
- •5. Загальні основи процесу навчання хімії.
- •4. Основні дидактичні принципи навчання хімії.
- •2. 3Агально-логічні та загальні методи пізнання хімії.
- •3. Словесні методи навчання.
- •1 2
- •4. Словесно-наочні методи.
- •5. Словесно-наочно-практичні методи навчання хімії.
- •6. Проблемне навчання хімії.
- •7. Загальні вимоги до методів навчання хімії і діяльності вчителя.
- •1. Класифікація засобів навчання та їх викорисТання.
- •1. Загальна характеристика організаційних форм навчання хімії. Урок – основна організаційна форма навчання.
- •2. Типи і структура уроків з хімії.
- •3. Вимоги до сучасного уроку.
- •4. Планування навчальної роботи та підготовка вчителя до уроку.
- •5. Лекційно-семінарська система навчання хімії.
- •6. Сучасні освітні технології.
- •Таксономія педагогічних цілей у пізнавальній сфері
- •7. Позакласна та позашкільна робота з хімії.
- •7. Удосконалення класно-урочної системи.
7. Позакласна та позашкільна робота з хімії.
До інших організаційних форм навчання хімії відносяться домашні заняття учнів – це важлива частина їх навчальної діяльності. Мета: закріплення і осмислення вивченого на уроці, вдосконалення знань і умінь шляхом розв’язку задач, складання формул і рівнянь реакцій, розвитку умінь самостійної навчальної діяльності, виконання домашніх дослідів і спостережень. Повинен бути систематичний контроль за якістю виконання домашніх завдань.
Керівництво вчителем: планування домашніх завдань, підготовка учнів до роботи з ними і контроль за їх виконанням.
У програмі – вимоги до засвоєння теоретичного матеріалу і т.п.
У домашні завдання не слід включати завдання, які вимагають багато часу, але не вимагають великих розумових зусиль (переписати визначення, замалювати з підручника ілюстрацію, схему і ін.).
Учням можна запропонувати алгоритм роботи з підручником.
Поряд із завданнями загального характеру слід систематично давати індивідуальні завдання для найбільш слабких і найбільш підготовлених учнів. Сильним учням даються творчі завдання: підготувати реферат, доповідь, повідомлення, виготовити макет, прилад, колекцію, розв’язати розрахункові та експериментальні задачі підвищеної складності.
Необхідно дотримуватися нормативів максимальних навантажень школярів, ретельно діагностувати, прогнозувати і планувати домашнє навантаження школярів. Нормативи максимальних навантажень:
Форми навчання |
Кількість годин по класах | ||||||||||
І |
ІI |
III |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI | |
Навчання у школі |
3 – 4 |
4 |
4 – 5 |
5 – 6 | |||||||
Домашня робота |
1 |
1,5 |
1,5 – 2 |
1,5 –2 |
2 |
2,5 –3 |
3 – 4 |
4 |
Консультації – форма навчальних занять, що проводиться у позаурочний час. Учні приходять за власним бажанням. Але вчитель повинен викликати на консультації учнів, які мають прогалини в знаннях. У той же час перетворювати консультації на додаткові заняття не можна. В основному – індивідуальний підхід. Консультація перед екзаменом – обов’язкова.
Додаткові заняття: для учнів, які добре встигають, але прагнуть далі вдосконалювати свої знання: розв’язування розрахункових задач, підготовка демонстраційного експерименту, доповіді; для учнів, які відстають у навчанні.
Екскурсії. Бувають за змістом: тематичні і комплексні. Тематичні проводяться у зв’язку з вивченням тієї чи іншої теми. Наприклад, розділення сумішей – екскурсія в аптеку – дистиляція води.
Комплексні – охоплюють ширше коло питань з хімії та інших предметів.
За освітніми цілями:
– попередні – проводяться до вивчення теми з метою нагромадження вражень, образів, відомостей;
– поточні – для поглибленого вивчення матеріалу, що вивчається;
– заключні – з метою повторення, закріплення і поглиблення знань.
Підготовка вчителя до екскурсії: екскурсії передбачені програмою і плануються в календарному плані. Учитель спочатку сам відвідує об’єкт екскурсії, визначає маршрут, на що треба звернути увагу, джерела можливої небезпеки. Відповідальність за ТБ і поведінку учнів несе вчитель. Тривалість – не більше 2 годин (не враховуючи дорогу).
Далі вчитель визначає мету екскурсії та обсяг знань, що їх учні повинні набути.
Напередодні екскурсії проводиться підготовчий урок: мета екскурсії; озброєння учнів знаннями, необхідними для екскурсії; демонстрація схем і малюнків; ознайомлення з планом екскурсії; організаційні питання; розподіл тем для повідомлень; рекомендована література; правила ТБ.
План екскурсії за етапами, вказівки щодо спостережень і запитання, які слід з’ясувати, учні записують в зошит, залишаючи місце під кожним запитанням для запису під час екскурсії.
Проведення екскурсії: за планом. Наприкінці – коротка заключна бесіда. В кінці екскурсії перевіряється кількість учнів за списком.
Підсумки екскурсії: на перший урок після екскурсії учні оформляють записи і готуються до відповідей на питання. На першому етапі уроку учні за планом розповідають про екскурсію. На другому етапі – аналізується фактичний матеріал, пов’язується з раніше вивченим. Доповнюють додатковим поясненням, повідомленнями вчителя, переглядом фільму і т.п.
Складнішим способом підбивання підсумків екскурсії ї конференція.
Факультативні заняття – організаційна форма навчання хімії, яка займає проміжне місце між уроком і позаурочною роботою (добровільно, не менше 15 учнів, план). Поглиблене вивчення хімії.
Основні форми позакласної роботи з хімії, які вчитель може використовувати:
– індивідуальна (види: робота з літературою, підготовка доповідей, рефератів, дослідження і т.п.);
– групова (гурток, секції клубу, МАН, лекторські групи, випуск стінгазети);
– масова (хімічний вечір, хімічне товариство, клуб, МАН, хімічна олімпіада, конференція, екскурсія, вікторина, усний хімічний журнал, тиждень (декада, місячник) хімії і т.п.).
Хімічний гурток – основна форма позакласної систематичної роботи. Мінімально – 10 – 15 учнів. Так само працюють товариства "Юний хімік", "Клуб юних хіміків", МАН. Керують ними ради. Випускаються стінгазети, бюлетні. Найбільш доцільно проводити 2 групових заняття на місяць і 2 індивідуальних (групових). Заключний етап роботи – хімічний вечір.
Хімічний вечір – масова форма позакласної роботи з хімії.
План підготовки: відбір змісту, програма, сценарій; призначення доповідачів і ведучих; відбір хімічних дослідів; підготовка хімічної вікторини, конкурсів, розваг; підготовка ілюстративного матеріалу; репетиція учасників художньої самодіяльності; оформлення приміщення; організація чергування під час вечора; обирання журі; підготовка подарунків.
Тематика: "Хімічна казка", "Вечір загадок", "Вода – речовина проста і загадкова", "Хімія і космос" і ін.
Тиждень (декада, місячник) хімії. План проведення:
Понеділок – урочисте відкриття, лекції, бесіди, конкурс "лаборантів";
Вівторок – день умілих рук (виставка творчих робіт, конкурс стінгазет);
Середа – хімічні ранки для учнів молодших класів;
Четвер – день хімічної естафети, кожний клас - свою команду;
П’ятниця – підсумки тижня, хімічний вечір, нагородження переможців, оголошення подяк.
Хімічна олімпіада, етапи: шкільний, районний, міський, обласний, республіканський, міжнародний.