3. Словесні методи навчання.
Найчастіше використовуються при подачі нового матеріалу. Вони стимулюють розумову діяльність учнів. До них належать: бесіда; розповідь; опис; пояснення; лекція; семінар.
Проводити можна пояснювально-ілюстративним або частково-пошуковим методом.
Бесіда – це діалогічний метод. Вона використовується в усіх класах і на різних етапах уроку: повідомлення нових знань, закріплення, поглиблення і систематизація їх, обговорення наслідків експерименту, при перевірці домашнього завдання.
За характером пізнавальної діяльності учнів бесіда поділяється на репродуктивну та евристичну.
Репродуктивна – це коли вчитель ставить такі запитання, які вимагають від учнів пригадати вивчене, співставити відоме з невідомим і зробити не складний висновок.
Евристична бесіда – вчитель ставить перед учнями проблему і за допомогою запитань спрямовує думку учнів у потрібному напрямку. Учні висловлюють свої міркування, припущення, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки.
Наприклад, учитель пояснює, що молекулярна формула спирту (етилового) С2Н6О. Яка структурна формула етилового спирту? Учень: виходячи з молекулярної формули спирту можна записати дві такі структурні формули:
1 2
Учитель: Яка ж із цих формул відповідає формулі етилового спирту?
Учень: Коли розглянути 1 формулу, то в ній всі атоми водню будуть рівноцінними. У другій сполуці один атом водню сполучений з вуглецем через кисень, отже він повинен проявляти відмінні від інших властивості.
Учитель: Правильно. Як експериментально це перевірити?
Учень: Можна припустити, що спирт буде взаємодіяти з металічним натрієм. Можна провести кількісний дослід – взаємодії спирту з натрієм. Якщо справедлива 1 формула, то з 1 моль спирту витісниться 3 моль водню, а якщо 2 – то з 1 моль спирту витісниться 0,5 моль водню. Об’єм витісненого водню визначимо за об’ємом витісненої води.
|
Дано: |
Розв'язок |
|
V спирту = 3 мл; r= 0,8 г/мл V(H2) = 582,4 мл |
|
Отже з 1 моль С2Н60 утворюється 0,5 моль Н2. Отже правильна формула 2.
Використовувати евристичну бесіду можна тоді, коли в учнів уже є певний запас знань.
Розповідь – форма зв’язного монологічного викладу матеріалу, яка характеризується образністю й емоційністю. Використовується в усіх класах, особливо тоді, коли починається вивчення якоїсь нової теми, при ознайомленні із історією відкриття законів, біографіями вчених. Розповідь повинна збуджувати цікавість учнів. Наприклад, розповідь про алхіміків, умови їх роботи і т.п.
Опис – різновидність розповіді. Найчастіше використовується для переведення даних експерименту на мову науки, коли необхідно створити мисленні моделі електронних хмар, утворення хімічного зв’язку. Наприклад, проводячи демонстраційний дослід, учитель описує зміни, які відбуваються (сірка кристалічна – сірка пластична).
Пояснення – теж різновидність розповіді, яка використовується тоді, коли необхідно щось довести, з’ясувати, обґрунтувати. Цей метод доцільний при викладанні теорії хімії. Наприклад, 1 положення теорії Бутлерова: атоми в молекулах розміщені не безладно, а в певній послідовності, відповідно до їх валентності.
Лекція – форма зв’язного монологічного викладу навчального матеріалу, триваліша за розповідь. Шкільна лекція порівняно з розповіддю (поясненням) характеризується більшою науковою глибиною і логічною стрункістю. Лекція може включати в себе і опис, і пояснення, і проблемний виклад, будь-яку різноманітність розповіді у поєднанні з демонстраційним експериментом та іншими засобами наочності. Лекція – монологічний виклад, її тривалість не повинна перевищувати в середній школі 30 – 35 хв.
Семінар – словесний діалогічний метод навчання. Він застосовується здебільшого в старших класах і проводиться за спеціально розробленим планом. Учні до нього готуються заздалегідь. Як правило, семінар організовують з конкретної теми або великого розділу у формі обговорення учнями певної проблеми. Найбільший ефект дає проведення семінарів з метою узагальнення і систематизації знань.
Семінари відносяться до активних форм роботи. В процесі їх проведення виникає атмосфера пошуку шляхів розв’язання поставлених проблем.