Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі

вих інформаційних джерел (баз). Адже не секрет, що да­леко не кожна школа передплачує фахові правові журна­ли. Недостатніми є аналіз і прогноз розвитку освітніх явищ, відстеження результатів запровадження педагогі­чних інновацій.

Таким чином, можна зазначити, що професійне ста­новлення молодого вчителя правознавства відбувається в суперечливому педагогічному середовищі, яке активно змінюється, і соціальному середовищі, що далеко не зав­жди є сприятливим для освіти і виховання. До того ж останнім часом стихійно розширилися й ускладнилися функції вчительської праці. Вона охоплює тепер навча­льно-правову, виховну, розвиваючу, культурно-просвітницьку, соціально-педагогічну, комунікативну, проективну, інноваційну, дослідницьку тощо.

На нашу думку, основою професійної підготовки вчи­теля правознавства має стати фундаментальність і вод­ночас гнучкість змісту, що повинен забезпечити випере­джаючу підготовку фахівця.

Зміст професійної підготовки майбутніх учителів пра­вознавства вимагає істотних змін. Перша вада - це не­виправдано великий перелік дисциплін у діючих навча­льних планах й у проектах Державних стандартів і, вод­ночас, неповне відображення нових предметів шкільного змісту. Зокрема, як викладати такі курси: "Права дити­ни", "Практичне право", "Громадянська освіта" тощо [330, с 5]. Треба змінити існуючу традицію - будь-що за­безпечити навантаженням усіх викладачів, а натомість переорієнтувати кафедри на підготовку нових курсів відповідно до нових потреб практики, тобто забезпечити майбутнього вчителя методиками викладання тих право­вих дисциплін, які вивчаються у школі.

Сумна статистика засвідчує, що в усій Україні збіль­шуються випадки умисних убивств та замахів на вбивс­тво, розбійних нападів, випадків грабежу, злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин

377

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

та їх аналогів. Значна кількість таких злочинів скоюють­ся неповнолітніми або за їх участю [152].

На наш погляд, основною серед цілого комплексу при­чин протиправної поведінки є недостатня правова освіта пересічних громадян, особливо це стосується молоді, та брак необхідних правових знань у різних сферах життє­діяльності.

Правова освіта, як і правове виховання, є процесом засвоєння знань про основи держави і права, виховання у громадян поваги до закону, прав людини, небайдужого ставлення до порушення законності та правопорядку. Правова освіта - необхідний елемент правової культури, умова правової вихованості особи. На всіх рівнях освіти має проводитися правове навчання.

Реалії сучасної школи, викладання основ правознавс­тва вчителями історії, недостатня кількість або взагалі відсутність оновлених підручників і посібників зводить до мінімуму правову підготовку дітей. Наслідком такої освіти є поверхневі знання з основ права, прояви низь­кої правової культури та правового нігілізму підростаю­чого покоління.

Одним із пріоритетних напрямів поліпшення підготов­ки викладачів правознавства для загальноосвітніх на­вчальних закладів, на нашу думку, має стати зміна кон­цепції викладання цієї важливої дисципліни. Насампе­ред, викладання потребує впровадження новітніх техно­логій навчання правознавству майбутніх учителів у ВНЗ.

Найважливішими з них є використання навчально-методичних комплексів, які значно активізують процес пізнання студентів. Варто впроваджувати інтерактивні форми правового навчання, адже вони озброюють май­бутнього фахівця навичками організації і розвитку діало­гового спілкування. А в його ході студенти вчаться кри­тично мислити, вирішувати важливі проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, приймати ви­важені рішення.

378