Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі

> уявлення про призначення гілок державної влади, спираючись на її суверенні якості;

> переконання необхідності права в суспільстві;

> активно брати участь у громадському житті, форму­ ванні правової свідомості і цивілізованих взаємовідносин усіх членів суспільства.

Ці завдання лежать в основі вивчення спеціальних юридичних дисциплін. Проте для того, щоб виконати їх, буде недостатнім вивчити зі студентами норми чинного законодавства або розглянути конкретні прецеденти су­дової практики - необхідний глибокий науковий аналіз досліджуваних правових явищ. Тільки комплексний си­стемний підхід, що буде містити в собі і вивчення норми права, і її трактування, й особливості її застосування, і її наукове обґрунтування, може дати очікуваний нами ре­зультат - розвинути спроможність студента логічно мис­лити, міркувати, формувати свою думку, уміння само­стійно приймати рішення у складній юридичній ситуації [7, с 40-42; 103, с. 2].

Сьогодні недостатньо зробити кожного випускника но­сієм певної суми знань. Для того, щоб говорити про висо­кий професіоналізм, необхідно навчити випускника ВНЗ застосовувати знання, уміння і навички. І ця спромож­ність використовувати випускником вивчений матеріал прищеплюється такими навчальними дисциплінами, як педагогіка, психологія, юридична педагогіка, юридична психологія, методика викладання права тощо. Причому ці дисципліни повинні бути, на нашу думку, обов'язковими для вивчення не лише для викладачів права, але і для спеціалістів-юристів, тому що саме ці дисципліни покли­кані сформувати в студента цілісну картину про особли­вості психічного і психологічного розвитку людини, засоби позитивного впливу на нього, закономірності й особливос­ті розвитку людини на різних етапах його життя, взаємо­дію між людьми, вплив на неї колективу і суспільства, ме-

341

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

тоди і засоби передачі знань, умінь і навичок тощо, а в кі­нцевому рахунку - уміння спілкуватися.

Отже, мета навчального закладу, здійснюючи підгото­вку спеціаліста-юриста, викладача правових дисциплін, - сформувати у випускника органічну систему основних якостей юриста, педагога, оскільки вони, з одного боку, характеризують індивідуальність особистості, а з іншого, розкривають потенціал професіоналізму, спрямованого на служіння справі законності і добробуту людей.

Досягнути це можна було шляхом:

• розроблення науково обґрунтованого прогнозу дер­жавної потреби у юридичних кадрах різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і механізму визначення на основі регіонального підходу обсягу відповідного державного замовлення;

• визначення оптимальної мережі ВНЗ, що здійснюють підготовку юристів, виходячи з потреб регіонів;

• розроблення нового змісту правових дисциплін, які викладаються у загальноосвітніх, професійно-технічних і ВНЗ, шляхом створення нового покоління підручників, навчально-методичних посібників, дидактичних й інфо­рмаційних засобів навчання;

• створення ефективної системи післядипломної підго­товки, перепідготовки та підвищення кваліфікації юриди­чних кадрів і забезпечення їх професійної мобільності.

Таким чином, становлення суверенної незалежної України супроводжувалося суттєвими змінами в царині суспільних відносин, насамперед економічних, що пе­редбачало новий тип взаємозв'язку освіти і суспільства загалом.

Формування національної системи освіти відбувалося в умовах істотних змін у духовному просторі суспільства, що вимагало від сіячів "доброго, мудрого, вічного" пере­осмислення й уточнення власної світоглядної позиції, а також внесення певних корективів у цілі, завдання та зміст освітянського процесу.

342