Мовні помилки

Культура мовлення вимагає від мовця доброго знання і дотримання норм літературної мови. Але в процесі спілкування люди припускаються помилок. Для правильного спілкування, попередження і виправлення помилок треба пам’ятати, що кожна помилка – це порушення якоїсь мовної норми. Оскільки існують норми вимови, слововживання, граматичні, стилістичні, орфографічні і пунктуаційні, то й помилки відповідають цим нормам.

Помилки у змістівисловлення трапляються в усних відповідях на заняттях і в письмових роботах, повсякденному спілкуванні, оформленні документів тощо.

Найчастіше трапляються фактичніпомилки:“Кобзар” Т. Шевченка видано у 1845 р.; герой роману “Кайдашева сім’я” Чіпка... .

Чимало змістових помилокпов’язано із побудовою тексту: безсистемність викладу, смислові розриви у викладі змісту, невдалий початок і кінець висловлення, незавершеність, необґрунтованість виражених думок, відсутність смислового зв’язку, безпідставне виділення абзаців та ін.

Лексичні, фразеологічні та стилістичні помилкиприйнято називатимовленнєвими.

Лексичні помилкивиявляються в перекрученні слів, вживанні їх у невластивому значенні:німецькій армії дали нещільного удару; Леон Ґаммершляґ – прототип образу Бенедя Синиці; я вчуся на курсах кіноапараторів; у вживанні зайвих слів (плеоназм) та нагромадженні спільнокореневих (тавтологія):довгий і тривалий день; письменник зобразив образ; у неправильному слововживанні:люди починають сіяти урожай; школярі продовжили ініціативу сусідів.

До мовленнєвих помилокналежать порушення у вживанні фразеологізмів (перекручення і змішування фразеологізмів, уживання в невластивому значенні):приймати (требабрати) участь; відігравати значення (з двох виразів –відігравати роль, мати значення).

Стилістичні помилкитеж належать до мовленнєвих. Найпоширеніші з них такі: неправильне вживання слів з переносним значенням:крила поезії В. Симоненка несли читача; недоцільне вживання діалектизмів, штампів, емоційно забарвлених слів:говорить файно, не можна не вказати на недоліки у відповіді учня, учень щоденно крокує до школи.

Граматичними помилкамивважаються порушення граматичних норм – творення частин мови, відмінювання і дієвідмінювання, побудови словосполучень і речень. Розрізняють морфологічні і синтаксичні помилки.

Морфологічні помилки– неправильно утворені слова:усміхаюча жінка, передсмертельні слова, неправильні форми або змішування форм слів:більш докладніше розповісти, у п’ятидесятих роках, будинок з каменя, ходити по хатам.

Синтаксичні помилки– порушення норм узгодження, керування:опалі листя, зазнати поразку, селянство трудяться, дякувати вас, неправильна побудова речень з однорідними, відокремленими членами, складних речень:Він зацікавився і полюбив твори поета; Схвильована дівчина подіями, говорила з друзями; Я чекав ранку і коли почне світати.

Запобігання мовним і мовленнєвим помилкам та їх усунення спирається на досконале знання норм літературної мови. Інші види помилок (орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні) пов’язані з порушенням правил вимови і написання слів, інтонування речень і розстановки розділових знаків [22, 23].