- •Л. Є. Азарова, н. Й. П’яст, т. Ю. Іванець
- •Професійне спілкування науково-технічних працівників і студентів інженерних
- •Спеціальностей
- •Усі цитати, цифровий, фактичний матеріал та бібліогра-фічні відомості перевірені, напи-сання одиниць відповідає стан-дартам.
- •Затверджено
- •З м і с т
- •Передмова
- •1 Норми літературної мови та професійне спілкування. Орфоепічні й акцентологічні норми
- •Завдання для самоконтролю
- •2 Лексичні норми та професійне спілкування. Лексика науково-технічних і ділових паперів
- •2.1 Терміни
- •2.2 Професіоналізми
- •2.3 Багатозначні слова
- •2.4 Омоніми
- •2.5 Пароніми
- •2.6 Синоніми
- •2.7 Запозичена лексика
- •Завдання для самоконтролю
- •3 Фразеологізми. Джерела української фразеології
- •Завдання для самоконтролю
- •4 Граматичні норми літературної мови та професійне спілкування
- •4.1 Іменники чоловічого роду іі відміни
- •В родовому відмінку однини
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання 26. Зазначте групу, у якій подані закінчення родового відмінка однини позначають іменники назви істот?
- •Завдання 27. Іменники яких груп мають закінчення -у (ю) в родовому відмінку однини?
- •4.2 Іменники у кличному відмінку однини
- •Завдання для самоконтролю
- •4.3 Категорія роду іменників
- •Завдання для самоконтролю
- •5 Науково-технічний текст як засіб комунікації
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •6 Науковий документ, його структура та оформлення
- •6.1 Курсова робота
- •6.1.1 Загальна характеристика курсової роботи
- •6.1.2 Послідовність виконання курсової роботи
- •Алгоритм написання курсової (дипломної) роботи
- •6.2 Дипломна робота
- •6.2.1 Опрацювання літературних джерел
- •6.2.2 Складання плану дипломної роботи
- •6.2.3 Основні вимоги до оформлення дипломної роботи
- •6.2.4 Підготовка до захисту дипломної роботи
- •Завдання для самоконтролю
- •6.3 Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження
- •6.3.1 Вимоги до змісту кваліфікаційної роботи магістра
- •6.3.2 Вимоги до структури та оформлення кваліфікаційної роботи магістра
- •Ознайомтеся зі зразком реферату реферат
- •Завдання для самоконтролю
- •6.4 Наукова стаття
- •6.4.1 Зміст і структура наукової статті
- •6.4.2 Вимоги до оформлення наукової статті
- •Зразок оформлення наукової статті
- •Поточне шифрування на основі теорії лінійної послідовнісної машини
- •Завдання для самоконтролю
- •6.5 Рецензія
- •6.6 Анотація
- •Зразки анотацій
- •6.7 Реферат
- •Завдання для самоконтролю
- •6.8 Оформлення посилань
- •6.9 Бібліографія
- •6.9.1 Правила складання бібліографічного опису
- •6.9.2 Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7 Документування управлінської, виробничої та наукової діяльності
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Копія документа – це:
- •7.1 Ділові папери. Вимоги до укладання та оформлення документа
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.2 Мова ділових паперів
- •Перелік основних графічних скорочень звань і посад
- •Графічні скорочення років, століть
- •Найпоширеніші графічні скорочення у ділових та наукових документах
- •7.3 Документи з кадрово-контрактних питань
- •7.3.1 Автобіографія
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.3.2 Резюме
- •Резюме Ясакова Наталія Юріївна
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.3.3 Заява
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.4 Розпорядчі документи. Наказ
- •16 Листопада 2006 р. № 183 м. Вінниця
- •21.06.2007 № 202-К м. Вінниця
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.5 Довідково-інформаційні документи
- •7.5.1 Довідка
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.5.2 Доповідна записка
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.5.3 Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.5.4 Протокол
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.5.5 Витяг із протоколу
- •Інституту ядерної фізики нан України
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.5.6 Службовий лист
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.5.6 Оголошення
- •Пропонує:
- •Завдання для самоконтролю
- •7.6 Обліково-фінансові документи
- •7.6.1 Акт
- •Печатка завдання для самоконтролю
- •7.6.2 Розписка
- •Завдання для самоконтролю
- •7.6.3 Доручення
- •Доручення видано терміном на________________________________
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.7 Господарсько-договірні документи. Договір
- •1. Предмет договору
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •7.8 Заявка на винахід. Заявка на корисну модель
- •Зразок заяви про видачу патенту України
- •Запитання для самоконтролю
- •8 Усне спілкування в науковій та офіційно-діловій сферах. Прилюдні виступи
- •8.1 Наукова лекція
- •8.2 Наукова дискусія
- •8.3 Наукова доповідь
- •8.4 Ділова доповідь. Звітна доповідь
- •8.5 Нарада
- •8.6 Підготовка до прилюдного виступу
- •8.7 Виголошення доповіді, промови
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •9 Мовний етикет службовця
- •9.1 Етикет ділового листування
- •9.2 Етикет інтернету
- •9.3 Візитна картка
- •Дп дак „Хліб України”
- •9.4 Етикет телефонної розмови
- •9.5 Ділова бесіда в установі
- •9.6 Розгляд скарг в установі
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Наталія Йосипівна п’яст
9.2 Етикет інтернету
Словосполучення етикет Інтернету має синоніми мережевий етикет, нетикет (англ. net – мережа, фр. еtiquette – етикет). Першими користувачами мережі Інтернет були працівники державних установ і наукових організацій. Інструкції встановлювали порядок і способи користування Інтернетом. Мережа Інтернет є унікальним засобом для пошуку інформації та встановлення контактів у різних сферах людської діяльності. Спілкування у віртуальному просторі базується на тих самих правилах, що і спілкування у реальному житті. Спілкуючись у віртуальному просторі, не забувайте, що поруч із вами у мережі перебувають люди. Обстоюючи свою думку, не ображайте співроз-мовників, не вживайте нецензурної лексики. Ваші слова можуть фіксуватися в мережі, певний час зберігатися. Вам можуть нагадати про Вашу неетичну поведінку, Ваші нечемні слова згодом можуть зашкодити Вам. Опинившись у певній ділянці віртуального простору, не поспішайте втручатися в обговорення певних проблем, спочатку “послухайте” учасників дискусії.
Перш ніж відправляти якій-небудь особі електронного листа, поміркуйте, чи потрібен їй цей лист, чи не відволікаєте ви цю особу від нагальних справ. Поважайте право особи на приватне листування. Системні адміністратори не повинні читати приватні поштові повідомлення та розголошувати їх зміст. Будьте тактовними. Якщо користувач Інтернету припускається помилок, зробіть йому зауваження не в конференції, а у приватному листі.
Електронні повідомлення мають бути стислими. У листах не зазначайте адреси електронної пошти інших осіб без їхнього дозволу. Перевіряйте повідомлення, перш ніж відправити їх, виправляйте помилки. Не зловживайте великими літерами: у листуванні електронною поштою заведено, що слова, написані великими літерами, – це те саме, що крик у повсякденному спілкуванні. Щоб виділити слово, ставте перед ним і після нього зірочки. Не використовуйте пошту для розсилання рекламних повідомлень, які випадково потрапили до вашої поштової скриньки. Якщо до комп’ютера (електронної поштової скриньки) мають доступ кілька осіб, необхідно встановити систему паролів ідентифікації користувача. Ніколи не передавайте іншим особам свій пароль, ідентифікатор, якщо не хочете, щоб сторонні особи отримали доступ до конфіденційної інформації.
Існують певні інтернет-правила для власників веб-сторінок і веб-серверів. Запозичення інформації з друкованих джерел та її розміщення на веб-сайтах порушує авторські права письменників, науковців, публіцистів. Відвідувачі веб-сторінок мають дотримуватися головного правила: не використовувати розміщену на сайтах інформацію (тексти, ілюстрації тощо) у комерційних цілях без попереднього узгодження з авторами чи власниками веб-серверів.
9.3 Візитна картка
Французи стверджують, що перші візитні картки були створені у Франції в ХVІІ ст. одним із вельмож Людовика ХІV. Вони поширилися за часів правління цього короля. У ХVІІІ столітті кожен французький дворянин мав по кілька різних видів візиток. Китайці доводять, що до візиток додумалися саме їхні пращури й перші візитні картки з’явилися в Китаї в ІІІ ст. н. е. Форма, колір, формат китайської візитної картки свідчили про соціальний стан її власника.
Згідно з іншою теорією, візитки спочатку не були атрибутом панівного класу. Ними користувалися переважно прихильники азартних ігор. Той, хто програвав, писав на зворотній стороні карти свої ім’я й адресу, щоб наступного дня переможець міг прийти до боржника за виграшем. Перше документальне підтвердження – зразок друкованої візитної картки – було знайдено у Німеччині, вона датується 1786-им роком.
На території України та Росії візитні картки з’явилися у ХVІІІ ст. за часів імператриці Катерини ІІ і стали важливим атрибутом, що представляв свого власника в усій його величі. Поступово візитки перетворилися на справжні шедеври графічного мистецтва з гравійованим орнаментом, вигадливими гербами власників. Однак значного розповсюдження візитні картки набули лише в ХІХ столітті. Тоді й сформувалася певна культура оформлення візиток і правила користування ними.
На жаль, після революції 1917 року візитки повністю викорінили, оголосивши їх буржуазним пережитком. У Радянському Союзі мати візитку могли або високопоставлені чиновники і громадські (політичні) діячі, або представники творчої інтелігенції, яким дозволялися маленькі слабкості. Право на візитку мали співробітники обкомів, райкомів, дипломати, космонавти, “виїзні” діячі культури. Візитки чиновників були оформлені скупо, одноманітно. Актори, режисери, художники дозволяли собі набагато більше, створюючи часом справжні шедеври. Від радянських часів у сучасну практику перейшла манера писати прізвище перед іменем – дотепер так роблять лише в Україні й Росії.
Наприкінці ХХ ст. візитки знову набули масового поширення. З бурхливим розвитком економіки, політики й бізнесу невелика картка стала символом нових ділових стосунків.
У ХХІ столітті візитки вийшли за рамки офіціозу й стали активно використовуватися у різних сферах ділового життя. Діапазон їхнього застосування широкий: підтримка зв’язків між офіційними й неофіційними особами, діловими партнерами, бізнесменами. У ряді випадків, наприклад, у Японії, Кореї, візитка може слугувати посвідченням особи, тобто виконувати ідентифікаційну функцію.
Візитна картка – це картка для вручення під час знайомства чи візиту.
Візитна картка друкується на цупкому папері розміром 5 × 9 см, при цьому жінки (як дружини, а не як офіційні особи) повинні мати візитки розміром 4 × 8 см. Вищі посадові особи інколи використовують візитні картки розміром 6 × 9 см, 5 × 10 см, 6 × 10 см.
Реквізити візитної картки:
1. Назва установи, організації.
2. Ім’я та прізвище (у вітчизняній практиці – прізвище, ім’я, по батькові) власника картки.
3. Посада.
4. Адреса установи, організації.
5. Номери телефонів, факсу, електронна адреса.
На візитній картці офіційної особи, дипломатичного працівника друкуються лише ім’я, прізвище та посада її власника.
Світова практика має досвід використання різних видів візитних карток, що різняться функціональним призначенням. Найпоширеніші такі з них:
1. Візитна картка фірми, установи чи організації. Містить повну назву організації, адресу, телефон, факс. Використовується із представницькою метою і для привітання від імені фірми.