Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Виберіть правильну відповідь.

1) Документ, у якому дається стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису, називається:

а) анотацією;

б) відгуком;

в) рефератом;

г) рецензією.

2) Основною метою анотації є:

а) викласти зміст роботи та її мету;

б) висловити пропозиції щодо роботи;

в) рекомендувати роботу до друку чи захисту.

3) У кінці анотації слід зазначати:

а) критичні зауваження щодо роботи;

б) користувачів, яким рекомендовано роботу;

в) висновок із пропозиціями щодо роботи.

4) Документ, що містить письмовий виклад змісту наукової статті, монографії, результатів наукового дослідження, називається:

а) рецензією;

б) рефератом;

в) статтею.

Завдання 2. Доберіть у каталозі університетської бібліотеки 2 – 3 анотації книг із вашого фаху. Дайте характеристику структури, змісту, призначення, мовних засобів, обсягу цих анотацій.

Завдання 3. Поясніть, у чому полягає різниця між рефератом та анотацією наукового твору?

Завдання 4. Визначте основні етапи реферування наукової статті.

Завдання 5. Напишіть реферат журнальної статті з вашого фаху.

Завдання 6. Визначте жанр тексту.

У монографії розглянуто основні теорії порозрядного аналого-цифрового перетворення на основі надлишкових позиційних систем числення. Описано принцип комплексного вирішення проблеми підвищення як точності, так і швидкодії аналого-цифрових перетворювачів, побудованих на низькоточній елементній базі.

Для науковців, аспірантів, студентів та фахівців, які займаються проектуванням і розробкою інформаційно-вимірювальних систем.

1. Анотація.

2. Памфлет.

3. Публіцистична стаття.

4. Дискусія

5. Оповідання.

6.8 Оформлення посилань

Варто звернути увагу на оформлення посилання на певне джерело літератури. Ці посилання можуть бути підрядковими та після – тек-стуальними.

Підрядкове посилання на джерело літератури оформляється так: у тексті біля слова чи вислову ставиться цифра або зірочка, а внизу цієї сторінки подається розшифрування її. У такому разі замість загальної кількості сторінок потрібно вказувати конкретну сторінку.

Підвищення точності АЦП на основі НПСЧ здійснюється з використанням принципу самокалібрування інструментальних похибок. За цих умов організація роботи пристрою передбачається у двох режимах: самокалібрування (допоміжний режим) і основного перетворення.

–––––––––––––––––

*Азаров О.Д., Коваленко О.О. Обчислювальні АЦП і ЦАП, що самокалібруються, для систем цифрового обробляння аналогових сигналів: Монографія. / Під заг. ред. О.Д. Азарова. – Вінниця: Універсум-Вінниця, 2006. – С 41.

Іноді джерела літератури подаються після тексту (післятекстуальне посилання). Найчастіше таке оформлення посилань на джерела літератури використовується в наукових статтях, роботах, монографіях. Тоді в тексті після слова (вислову) у квадратних дужках зазначаються номер джерела в бібліографії, номер сторінки. Література в кінці роботи записується в алфавітному порядку [10: 68 – 69].

“Самокалібрування” означає, що власне калібрування здійснюється без використання спеціальних фізичних взірцевих мір. У ролі взірцевої міри при цьому виступають математичні співвідношення між вагами розрядів НПСЧ. Причому кінцевим результатом калібрування є визначення кодів реальних значень ваг розрядів АЦП, які фіксуються в пам’яті цифрового обчис-лювального пристрою і в подальшому використовуються для обчислення результатів основного АЦ-перетворення [7: 153].

Посилання на кілька літературних джерел оформлено так: “…у працях [1 – 7]…”.

Посилання на ілюстрації зазначають порядковим номером ілюстрації, наприклад: “рис. 1.2.” Посилання на формули зазначають порядковим номером формули у дужках, наприклад: “… у формулі (2.1)”. На всі таблиці слід посилатися в тексті, слово таблиця пишуть скорочено: “… у табл. 1.2.”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації вказують скорочено слово дивись: “див. табл. 1.3.”.