Загальна хірургія

нього відростка стегна, на рівні суглобової щілини тонкою голкою здійснюють анестезію шкіри, вибирають ділянку найбільшого зяяння суглобової щілини і товстою голкою проникають у порожнину суглоба (рис. 3.11.17).

Попадання голки в порожнину суглоба визначають по відчутті “провалювання” голки в порожнину і появі в шприці рідини або крові. Якщо кінець

голки впирається в кістку (відчувається твердий опір), то голку дещо відтягують і знову направляють у глибину, орієнтуючись на проекцію суглобової щілини. Після видалення ексудату, крові голку видаляють, а на колінний суглоб накладають стискальну пов’язку.

Пункцію тазостегнового суглоба здійснюють безпосередньо над великим вертлюгом. Голку направляють у фронтальній площині, горизонтально.

Пункцію плечового суглоба здійснюють із трьох точок, але краще і легше ззовні, пропальпувавши верхівку дзьобоподібного виростка лопатки. Під нього в напрямку верхньої частини голівки плечової кістки і вводять голку. Верхівку голки направляють ззовні в глибину і дещо донизу. Інколи плечовий суглоб пунктують ззаду.

Ліктьовий суглоб пунктують у ділянці ліктьової борозни, ззовні, над голівкою променевої кістки. Кінцівка при цьому повинна бути зігнута під прямим кутом (90о).

Веносекція

У хворих, яким важко виконати венопункцію (при колапсі, шоці, слабо розвинутих венозних стовбурах і т. ін.), для проведення інтенсивної інфузійної терапії здійснюють веносекцію (виділення та розсічення вени). Частіше всього виділяють одну із підшкірних вен ліктьового згину або вен гомілки, ступні. Для здійснення веносекції необхідно підготувати: шприц, голки, 0,25 % розчин новокаїну, скальпель, 3-4 кровоспинні затискачі, нитки, кетгут, ножиці, венозний катетер, джгут, перев’язувальний матеріал. Хворого вкладають на спину, на відповідну ділянку кінцівки накладають джгут таким чином, щоб зупинити відтік венозної крові, не перетискаючи артерій. Ділянку майбутньої веносекції обробляють розчином йодонату й відгороджують стерильними серветками або пеленками. Під місцевою анестезією 0,25 % розчином новокаїну скальпелем над проекцією вени розсікають шкіру поздовжнім або поперечним розрізом завдовжки 2-2,5 см. Кровоспинними затискачами тупо із підшкірної клітковини виділяють вену і беруть її на 2 кетгутові лігатури (рис. 3.11.18).

Периферичний кінець вени перев’язують і використовують як тримач. Вище від накладеної лігатури кінчиком скальпеля або ножиць розкривають у

шивають. Одною з накладених на шкіру ниток катетер фіксують і накладають асептичну пов’язку. По закінченні інфузії для запобігання згортання крові катетер заповнюють гепарином. Для видалення катетера рану обробляють йодонатом, розсікають лігатуру і його виймають. На рану накладають тугу асептичну пов’язку.

Розкриттяшкірногопанарицію

Лікування шкірного панарицію є простим порівняно з лікуванням інших форм. Шкіру обробляють спиртом і без додаткової анестезії підрізають гострими ножицями відшарований епідерміс. Потім його припідносять за край пінцетом і відсікають по всій окружності гнійника. Ранову поверхню просушують марлевою кулькою і оглядають на наявність можливої нориці. При її відсутності на ранову поверхню накладають пов’язку з одним із антисептиків (1 % розчином діоксидину, 0,5 % розчином хлоргекседину, ектерицидом і т. ін.) або використовують різні антибактеріальні мазі на жировій основі (тетрациклінову, гентаміцинову, еритроміцинову і т. ін.). Через 3-4 дні ранова поверхня епітелізується, і тоді накладають тимчасову захисну асептичну пов’язку.

Видаленнясторонніхтіл

Із сторонніх тіл у м’яких тканинах найбільш часто зустрічаються голки або їх уламки, які попадають у м’які тканини при чистці меблів, шитті одягу і т. ін. Найбільш часто голки попадають у пальці рук. Для визначення глибини проникнення голки слід виконати рентгенографію в двох проекціях. Голки, які знаходяться поверхнево і пальпуються під шкірою, видаляються легко. Глибоко розташовані голки видаляють під контролем рентгенівських променів. Слід відмітити, що в народі склалась хибна думка про те, що голки треба терміново видаляти, оскільки вони з плином крові можуть пересуватись до серця й викликати смерть.

Видалення уламків голки з пальців. Для видалення уламків голки слід приготувати скальпель, голки, шприц, голкотримач, хірургічний пінцет, кровоспинні затискачі, 0,25 % розчин новокаїну, йодонат, джгут. Палець обробляють розчином йодонату, біля його основи накладають джгут (гумову трубку) або марлеву тісьомку. Після цього проводять місцеву анестезію (0,25 % розчином новокаїну – 5-6 мл), вичікують п’ять хвилин, роблять невеликий розріз і здійснюють ревізію рани. Уламок голки має вигляд синьо-чорного тіла, яке захоплюють затискачем або пінцетом і видаляють. На шкіру накладають адаптаційні шви й асептичну пов’язку.

Видалення голки з кисті або ступні. Видалення голки з кисті або ступні викликає значні труднощі. Голки видаляють тільки після рентгенологічного дослідження і ретельного визначення їх розміщення. Найчастіше голка попадає у підвищення біля великого пальця і мізинця кисті та у п’ятку ступні. Для видалення голки готують інструментарій так, як для видалення уламків голки з пальців. Після обробки операційного поля йодонатом накладають джгут на рівні зап’ястя або нижньої третини гомілки і проводять місцеву анестезію (0,25 % розчином новокаїну – 10-15 мл). Після цього роблять розріз у проекції голки, виконують ревізію рани і видаляють голку. Рану зашивають і накладають асептичну пов’язку.

Видалення сторонніх тіл (скалок, колючок і т. ін.). Для видалення скалок, колючок, які знаходяться поверхнево і кінчики їх виступають над шкірою, часто використовують голки, пінцети, затискачі. При наявності скалок під нігтем, вирізають частину нігтя і пінцетом видаляють стороннє тіло.

Видалення кліща. У теплу пору року на листках дерев, у траві, живуть кліщі, які живляться кров’ю і відчувають запах теплокровних на відстані 15-20 м, тому часто збираються біля стежок, доріг. Попадаючи на одну людину, кліщ швидко впивається у шкіру. Укус кліща не болючий, так як паразит, присмоктавшись до шкіри, уводить у рану специфічну знеболюючу речовину. Лише через декілька годин на місці укусу (голова, шия, згинальні поверхні кінцівок) виникає сверблячка, неприємне відчуття. Кліщ може жити на тілі людини до 10 днів. Напившись крові і збільшившись до розмірів квасолі (1-15 см) паразит відпадає.

Перша допомога. На шкіру навколо паразита ставлять обручку і наливають олію так, щоб вона покрила комаху. Через деякий час кліщ вилізе сам. Після цього обробляють рану йодом або спиртом. Якщо хоботок кліща залишився в рані, його треба видалити за допомогою стерильної голки. Щоб виявити, чи небезпечний цей кліщ, його слід віднести у відділення медичної паразитології санстанції.

Протягом двох тижнів кожен день необхідно вимірювати температуру тіла, при погіршанні стану потерпілому слід звернутись до лікаря-інфек- ціоніста.

Кліщ може бути переносчиком кліщового енцифаліту, бруцельозу. Від кліщового енцифаліту можна здійснити профілактичні прививки.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АВ0 – аглютиноген А, В, 0 АДП-а – адсорбований дифтерійно-правцевий анатоксин

АКДП-в – адсорбована кашлюково-дифтерійно-правцева вакцина АЛТ – аланінамінотрансфераза АО – антитоксичні одиниці

АП-а – адсорбований правцевий анатоксин АСТ – аспартатамінотрансфераза АТ – артеріальний тиск АТУ – аеротерапевтична установка

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини ВТ – венозний тиск ГБО – гіпербарична оксигенація

ЕГДС – езофагогастродуоденоскопія ГНН – гостра ниркова недостатність

ДВЗ – дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові “ Д” – диспансеризація ДО – дихальний об’єм

ЕАК – епсилон-амінокапронова кислота ЕЕГ – електроенцефалографія ЕКГ – електрокардіограма ЖЄЛ – життєва ємкість легень ІТУ – індекс тяжкості ураження ЛК – люкси (одиниця освітлення) ЛФК – лікувальна фізкультура мл – мілілітр МО – міжнародні одиниці

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я МСЕК – медико-соціальна експертна комісія НЛА – нейролептаналгезія ОД – одиниця дії ОЗ – одиниці зв’язування

ОЗ – охорона здоров’я ОЦК – об’єм циркулюючої крові

ППЛІ – протиправцевий людський імуноглобулін ППС – протиправцева сироватка сек – секунда

СНІД – синдром набутого імунодефіциту УВЧ – ультразвук високої частоти УФО – ультрафіолетове опромінення УФП – ультрафіолетове проміння Ф-2 – факел-2, реактив ЦВТ – центральний венозний тиск

ЦІТО – центральний інститут травматології і ортопедії ЦНС – центральна нервова система ШВЛ – штучна вентиляція легень ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Архангельская-Левина М.С. Основные этапы ведения хирургических боль-

ных. – М.: Медицина, 1964. – 227 с.

2.Арьев Т.А. Ожоги и отморожения. – М.: Медицина, 1971. – 285 с.

3.Белова Н.И., Беренбейн Б.А., Великорецкий Д.А. и др. Справочник меди-

цинской сестры по уходу / Под ред. Н.Р. Палеева. – М.: Медицина, 1989. –

528с.

4.Білик Л.С., Шевченко Т.П. Худзик О.М. Медичні маніпуляції в алгоритмах. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 256 с.

5.Блохин Н.Н., Петерсон Б.Е. Клиническая онкология. – М.: Медицина, 1979. –

Т. 1. – 695 с.

6.Братусь В.Д. Острые желудочные кровотечения. – К.: Здоров’я, 1972. – 472 с.

7.Братусь В.Д., Бутылин Ю.П., Дмитриев Ю.Л. Интенсивная терапия в неотложной хирургии. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Здоров’я, 1989. – 280 с.

8.Брейдо И.С. Хирургическое лечение заболеваний щитовидной железы. – М.:

Медицина, 1979. – 239 с.

9.Бунятян А.А. Руководство по анестезиологии. – М.: Медицина, 1997 – 508 с.

10.Буянов В.М., Нестеренко Ю.А. Хирургия. – М.: Медицина, 1990. – 624 с.

11.Ваврик Ж.М. Хірургія (лекції) Навч. посібник. – К.: Вища шк., Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 444 с.

12.Веденский А.Н. Варикозная болезнь. – Л.: Медицина, 1983. – 190 с.

13.Военно-полевая хирургия / Под ред. К.М. Лисицына, Ю.Г. Шапошникова. –

М.: Медицина, 1982. – 336 с.

14.Всесоюзный симпозиум “Анаэробная неклостридиальная инфекция в гнойной хирургии”. (Тернополь, 25-26.05.1989) // Вестник хирургии. – 1990. –

№5. – С. 141-144.

15.Всё по уходу за больными в больнице и дома / Под общей ред. акад. РАМН Ю.П. Никитина и Б.П. Маштакова. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 704 с.

16.Всеукраїнський симпозіум з міжнародною участю “Безкровна хірургія: сучасна концепція гемотрансфузійної терапії”. (Львів, 27-28.10.2000.) – Львів:

НВП “Мета”, 2000. – 150 с.

17.Гагунова Е.Я. Общий уход за больными. – М.: Медицина, 1973. – 287 с.

18.Горовитс Д. Современное лечение перитонита // Клінічна хірургія. – 1996. –

№2-3. – С. 18-19.

19.Гостищев В.К. Общая хирургия. – М.: Медицина, 1993. – 574 с.

20.Гребенев А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными. – М.:

Медицина, 1991. – 256 с.

21.Даценко Б.М., Белов С.Г., Тамм Т.И. Гнойная рана. – К.: Здоров’я, 1985. – 133 с.

22.Дульцев Ю.В., Саламов К.Н. Парапроктит. – М.: Медицина, 1981. – 20 с.

23.Йоффе И.П. Оперативное лечение паховых грыж. – М.: Медицина, 1968. – 170 с.

24.Іванов В.А., Лопухін Ю.М., Молоденков М.Н. Хірургія. – М.: Медицина, 1968. – 423 с.

25.Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії. –

Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 326 с.

26.Ковальчук Л.Я., Спіженко Ю.П., Саєнко В.Ф., Книшов Г.В., Ничитайло М.Ю. Шпитальна хірургія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 590 с.

27.Ковальчук Л.Я., Саєнко В.Ф., Книшов Г.В. Клінічна хірургія. 2 томи. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 1036 с.

28.Колесников И.С., Лыткин М.И., Лисницкий Л.С. Гангрена легких и пневмоторакс. – Л.: Медицина, 1983. – 224 с.

29.Коркушко О.В., Коваленко А.Н. Система свертывания крови при старе-

нии. – К.: Здоров’я, 1988. – 216 с.

30.Котельников В.П. Отморожения. – М.: Медицина, 1988. – 255 с.

31.Красильников А.П. Справочник по антисептике. – Минск: Высшая школа, 1995. – 367 с.

32.Кузин М.И., Костюченок Б.М. Раны и раневая инфекция. – М.: Медицина, 1981. – 687 с.

33.Кузин М.И., Сологуб В.К., Юденич В.В. Ожоговая болезнь. – М.: Медици-

на, 1982. – 159 с.

34.Курбангалеев С.М. Гнойная инфекция в хирургии. – М.: Медицина, 1985. – 270 с.

35.Лащевкер В.М. Острые панкреатиты. – К.: Здоров’я, 1978. – 143 с.

36.Лупальцов В.И., Цыганенко А.Я., Лях А.В., Сенников И.А. Элементы общего ухода за больными в хирургическом стационаре. – Харьков: ХГМУ,

1999. – 232 с.

37.Маслов В.И. Малая хирургия. – М.: Медицина, 1988. – 208 с.

38.Методичні рекомендації до практичних занять з загальної хірургії з доглядом за хворими / За ред. проф. В.О.Шідловського. – Тернопіль, 1994. – 87 с.

39.Міжвузівська навчально-методична конференція “Проблеми інтеграції в

медичному вищому навчальному закладі”. (Тернопіль, 27.05.1999.) – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 192 с.

40.Муратов С.Н. Хирургические болезни с уходом за больными. – 2-е изд. –

М.: Медицина, 1981. – 336 с.

41.Приказ № 720 31.07.1978. “Об улучшении медицинской помощи больным с гнойными хирургическими заболеваниями и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией.” – Москва, 1978. – 86 с.

42.Невідкладна хірургія захворювань та пошкоджень органів черевної порожнини та урогенітального тракту. – Київ, 1995. – 32 с.

43.Неговский В.А. Основы реаниматологии. – М.: Медицина, 1981. – 326 с.

44.Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я, 1993. – 304 с.

45.Общая хирургия / Под ред. П.Н.Зубарева, М.И.Лыткина, М.В.Епифанова. –

СПб.: СпецЛит, 1999. – 472 с.

46.Основи медичних знань та методи лікування за Девідсоном / За ред. К.Р.В.Едвардза, І.А.Д.Бавчера. – У 2 т. – К.: УКСП “Кобза”, 1994. – Т. 1. – 596 с.

47.Петерсон Б.Е. Онкология. – М.: Медицина, 1980. – 446 с.

48.Петров С.В., Шишкин А.Н., Фионик О.В. и др. Введение в клиническую медицину (основы ухода за больными): Учеб пособие СПб.: Изд-во С.-Пе-

терб. Ун-та, 2000. – 148 с.

49.Петров С.В. Общая хирургия. – СПб.: Лань, 1999. – 672 с.

50.Петровский Б.В. Хирургические болезни. – М.: Медицина, 1980. – 581 с.

51.Покровский В.В., Ермак Т.Н., Беляева В.В., Юрин О.Т. ВИЧ-инфекция: клиника, диагностика и лечение – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2001. – 206 с.

52.Пропедевтика хірургічних захворювань / За ред. проф. В.О.Шідловського.

Тернопіль, 1994. – 265 с.

53.Ротков И.Л. Диагностические и тактические ошибки при остром аппенди-

ците. – М.: Медицина, 1988. – 206 с.

54.Руководство по неотложной хирургии органов брюшной полости / Под ред. В.С.Савельева. – М.: Медицина, 1986. – 606 с.

55.Руководство по технике врачебных манипуляций / Авт.-сост. Г.Чен и др. – Витебск: Белмедкніга, 1996. – 384 с.

56.Русанов А.А. Аппендицит. – М.: Медицина, 1979. – 173 с.

57.Рябов Г.А. Критические состояния в хирургии. – М.: Медицина, 1970. – 320 с.

58.Савельев В.С., Буянов В.М., Огнев Ю.В. Острый панкреатит. – М.: Меди-

цина, 1983. – 240 с.

59.Свистонюк І.У., Лютик М.Д. Операції на голові та шиї. – Чернівці: Прут, 1999. – 66 с.

60.Скрипниченко Д.Ф. Хірургія. – 3-е вид., випр. і доп. – К.: Вища школа.

Головне вид-во, 1979. – 520 с.

61.Смольняков А.И., Федоренко Е.Г. Врачебная этика. – К.: Здоров’я, 1978. 102 с.

62.Стручков В.И. Гнойная хирургия. – М.: Медгиз, 1962. – 357 с.

63.Стручков В.И., Гостищев В.К., Стручков Ю.В. Руководство по гнойной

хирургии. – М.: Медицина, 1984. – 511 с.

64.Стручков В.И., Стручков Ю.В. Общая хирургия. – М.: Медицина, 1988. – 480 с.

65.Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под ред. проф. Б.М.Да-

ценко. – К.: Здоров’я, 1995. – 384 с.

66.Терехов Н.Т. Переливание крови и кровозаменителей. К.: Здоров’я, 1979. – 165 с.

67.Усенко Л.В. Анестезиология и реаниматология (практические занятия). –

К.: Вища школа. Головное изд-во, 1983. – 351 c.

68.Фенчин К.М. Заживление ран. – К.: Здоров’я, 1979. – 166 с.

69.Фролов Л.А., Мархоцкий Я.Л. Общий уход за пораженными и больными. – Минск: Высшая школа, 1989. – 126 с.

70.Хирургические болезни / Под ред. М.И.Кузина. – М.: Медицина, 1986. – 703 с.

71.Хирургические манипуляции и операции. Практикум для субординаторов-

хирургов. / Под ред. Л.А.Ковальчука. – Тернополь, 1988. – 390 с.

72.Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. – К.: Здоров’я, 1999. – 612 с.

73.Черенько М.П. Брюшные грыжи. – К.: Здоров’я, 1995. – 260 с.

74.Черенько М.П. Справочник хирурга поликлиники. – К.: Здоров’я, 1990. –

304с.

75.Шалимов А.А., Доманский Б.В., Клименко Г.А., Шалимов С.А. Хирургия печени и желчных протоков. – К.: Здоров’я, 1975. – 407 с.

76.Шалимов А.А., Дрюк Н.Ф. Хирургия аорты и магистральных артерий. –

М.: Медицина, 1979. – 383 с.

77.Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия желудка и двенадцатиперстной киш-

ки. – К.: Здоров’я, 1972. – 354 с.

78.Шалимов А.А., Сухарев И.И. Хирургия вен. – К.: Здоров’я,1984. – 254 с.

79.Шварц С., Шаерс Дж., Спенсер Ф. Справочник по хирургии. – Санкт-Пе-

тербург, 1999. – 420 с.

80.Шевченко И.Т. Злокачественные опухоли и предшествующие им заболе-

вания. – К.: Здоров’я, 1973. – 467 с.

81.Шевчук М.Г., Хохоля В.П. Хірургічні маніпуляції. – К.: Здоров’я, 1991. –

128с.

82.Шмитт В., Хартинг В., Кузин М.И. Общая хирургия. – Москва. Лейпциг,

1985. – Т.1. – 380 с.

83.Шмитт В., Хартинг В., Кузин М.И. Общая хирургия. – Москва. Лейпциг, 1985. – Т.2. – 367 с.

84.Шубин В.Н. До- и послеоперационный период. – Изд. Казан. ун-та, 1965. – 219 с.

85.Янгсон Р.М. Хирургия. – Минск, 1998. – 592 с.

6 3 0 Зміст

Зміст