1.3. Формальне й інтуїтивне планування. Ступінь невизначеності в плануванні

Серед багатьох економістів поширена думка, що в умовах різко змінної ринкової кон'юнктури перевагу варто віддавати інтуїтивному плануванню. Відомо, що інтуїція - це здатність пізнання істини шляхом безпосереднього її розгляду без обґрунтувань за допомогою доказів. Щоб приймати рішення на інтуїтивному рівні, необхідно володіти відповідним досвідом і знанням закономірностей, які об'єктивно діють в умовах ринку. Крім того, прийняття рішень на інтуїтивному рівні часто пов'язують з обдарованими, талановитими підприємцями, а сам процес прийняття рішень ототожнюють із творчістю. Не випадково найбільш обдарованих підприємців ставлять поруч із видатними композиторами, художниками, артистами. Саме творчий підхід дає змогу виходити за звичайний спосіб мислення і втілювати в плані нові оригінальні ідеї.

Для прийняття управлінських рішень на інтуїтивному рівні необхідно добре розуміти сутність ринкових відносин, складну взаємодію елементів, які управляють процесом попиту й пропозиції. При цьому треба враховувати, що ринок неоднорідний, характеризується різноманіттям ринкових структур. Залежно від співвідношення між кількістю виробників і кількістю споживачів визначається тип конкурентної ринкової структури; досконалої конкуренції, недосконалої конкуренції (олігополії і монополістичної конкуренції) і монополії.

Тому вивчення об'єктивних процесів, що відбуваються на ринку (у курсах по мікроекономіці) і які дозволяють зрозуміти процеси формування попиту й пропозиції, рівноважної ціни і т. ін, дуже корисне для прийняття рішень на інтуїтивному рівні. Але при цьому потрібно чітко усвідомлювати, що процеси, які складаються на рівні ринку в цілому, не можуть бути досить точно відображені в інформації на рівні окремого підприємства, а саме безпосередньо у формальному плануванні. Під формальним плануванням звичайно розуміють свідомо організоване планування, яке дозволяє за допомогою особливих методів одержати досить точні кількісні показники, необхідні для прийняття управлінських рішень.

Наведений аналіз ряду методів та інструментів, що рекомендуються для використання в ринковій економіці, показав, що багато які з них мають досить обмежений характер використання, а їх застосування без обліку цих обмежень може призвести до отримання перекрученої інформації і відповідно прийняття помилкових рішень.

Очевидно, що на рівні розробки стратегічного плану, враховуючи високий ступінь невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища, доцільне сполучення інтуїтивного і формального планування з пріоритетом першого. При розробці поточного (тактичного) плану перевагу треба віддавати формальному плануванню, яке дозволяє досить точно (принцип точності) визначити витрати виробництва, потребу в матеріальних і трудових ресурсах і т. ін. – без чого підприємство не може функціонувати .

Отже, застосування форм планування тісно пов'язане зі ступенем невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища. У внутрішньофірмовому плануванні події, що відбуваються, мають високий ступінь визначеності, оскільки майже цілком залежать від внутрішнього середовища. Системи планування, які діють у цілком передбачуваному середовищі, називають детермінованими системами. Природно, що в цих умовах не тільки можливе, а й необхідне застосування формального планування. Це дозволяє достатньо точно кількісно пов'язати всі розділи плану, як по підприємству, так і по його підрозділах.

За межами підприємства, у взаємовідносинах із постачальниками і споживачами й іншими контрагентами ринкових відносин система планування стикається з високим ступенем невизначеності зовнішнього середовища. Причому ступінь невизначеності посилюється з ускладненням господарських зв'язків і часових меж планування. Системи планування, що не дають передбачуваності результату, називають імовірними.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення плануванню як науці.

2. Дайте визначення плануванню як функції управління.

3. Чим відрізняється планування в ринкових умовах від планування діяльності підприємств при командно-адміністративній економіці?

4. На які важливі питання допомагає відповісти планування?

5. Охарактеризуйте зв’язок між різними видами цілей підприємства.

6. Які методи планування Ви знаєте?

Завдання на самостійну роботу.

1. Історія розвитку науки планування.

2. Класифікація норм і нормативів.

3. Інформаційне забезпечення планування.

4. Сутність програмно-цільового методу.

Рекомендована література:

1. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. – К.: ВД ”Професіонал”, 2004. – 320 с.

2. Ильин А.И., Синица Л.М. Планирование на предприятии: Учеб. пособие В2ч. Ч.2. Тактическое планирование/ Под общей ред. А.И Ильина. – Мн.: ООО «Новое знание», 2000. – 262 с.

3. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.

4. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. Посіб. 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 312 с.