7.3 Планування оплати праці

В умовах ринку підприємствам надане право для самостійної організації й оплати праці. Підприємства самі встановлюють розміри заробітної плати, форму оплати праці, розробляють систему заробітної плати.

Головною метою планування оплати праці є забезпечення високих кінцевих результатів виробництва на основі забезпечення справедливої оплати праці працівників, стимулювання творчого підходу й новаторства.

Удосконалення механізму організації й планування оплати праці, насамперед, повинне бути спрямоване на рішення таких основних завдань:

відтворення робочої сили;

забезпечення гарантованої винагороди еквівалентної вкладеній праці;

створення стимулів збільшення кількості й підвищення якості праці;

зростання середньої заробітної плати;

підвищення темпів зростання продуктивності праці в порівнянні з темпами зростання середньої заробітної плати;

забезпечення обґрунтованих пропорцій в оплаті праці за видами діяльності, рівнем кваліфікації й інших показників, що характеризують інтенсивність і ефективність праці.

Ринкові відносини припускають скасування всяких обмежень у зростанні індивідуальної заробітної плати. Держава регулює лише мінімальні розміри оплати праці працівників різних професійно-кваліфікаційних груп. Використовуючи їх як основу, підприємства самостійно визначають розміри заробітної плати, види винагород за додаткові обсяги робіт, особливі досягнення й погоджують із працівниками шляхом узгодження трудових договорів

У зв'язку з інфляцією особливого значення набуває індексація заробітної плати. При індексації використовується індекс споживчих цін, ураховується ціна «споживчого кошика», тобто ціна на певний фіксований набір товарів і послуг, який відбиває у середньому споживчий стандарт усього населення республіки.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, що відповідно до трудового договору власник або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану їм роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності, умов виконуваної роботи, а також професійно - ділових якостей працівника, його досвіду роботи в даній сфері, результатів господарської діяльності підприємства.

Структура заробітної плати.

Витрати на оплату праці складаються з:

1. Фонду основної заробітної плати

2. Фонду додаткової заробітної плати

3. Інших стимулюючих і компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, продуктивності, обслуговування й т.ін.). Вона встановлюється виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість і за шкідливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій.

Стимулюючі й компенсаційні виплати включають:

оплату простоїв не з вини працівників;

суми, виплачувані працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації із частковим збереженням заробітної плати;

суми, виплачувані працівникам, які беруть участь у страйках;

надбавки й доплати, не передбачені законодавством, і понад розміри, установлені законодавством;

винагороди за вислугу років, стаж роботи й т.д. (див. Закон про працю).

Планування заробітної плати включає визначення фонду й середньої заробітної плати по категоріях персоналу.

Плановий фонд заробітної плати – це сума коштів, передбачених у плановому періоді для виплати працівникам по тарифних ставкам, окладам і відрядним розцінкам, а також премій з фонду заробітної плати й всіх видів доплат до основної заробітної плати.

Планування фонду заробітної плати повинне забезпечувати підвищення зацікавленості персоналу в поліпшенні індивідуальних результатів праці й кінцевих результатів діяльності підприємства.

Вихідними даними для планування фонду заробітної плати є:

виробнича програма;

дані про трудомісткість продукції, розцінки на деталі, вироби, складність робіт;

тарифна система;

чисельність працюючих по категоріях, штатний розклад керівників;

форма й система оплати праці;

нормативи обслуговування;

законодавчі акти з праці й заробітної плати.

Для розрахунку планового фонду заробітної плати застосовуються наступні методи:

укрупнений;

прямого рахунку (по середній заробітній платі);

нормативний (рівневий або приростний);

по елементах.

Укрупнений розрахунок виконується за формулою:

,

де - фонд заробітної плати на планований рік, грн;

- фонд заробітної плати в базисному році, грн;

- коефіцієнт зростання обсягу виробництва в планованому році в порівнянні з базисним роком;

- зміна чисельності працівників у зв'язку із впливом техніко-економічних факторів у плановому році;

- середньорічна заробітна плата одного працівника в базисному році (без виплат з фонду матеріального заохочення), грн.

Укрупнений метод припускає планування фонду заробітної плати на основі сформованого рівня середньої заробітної плати в базисному році, тому він не вирішує завдання підвищення зацікавленості персоналу в поліпшенні результатів праці.

Метод прямого рахунку заснований на визначенні планової чисельності по категоріях персоналу і їх середньорічної заробітної плати.

Формула для розрахунку планового фонду заробітної плати методом прямого рахунку така:

,

де - середньорічна заробітна плата одного працівникаi-ї категорії персоналу в плановому періоді; п - категорія персоналу; - планова чисельністьi - ї категорії персоналу.

При плануванні середньорічної заробітної плати необхідно враховувати її рівень досягнутий у звітному періоді.

Нормативний метод заснований на використанні нормативів формування фонду заробітної плати.

При рівневому нормативному методі плановий фонд заробітної плати визначається виходячи із планового нормативу витрат заробітної плати (без виплат з фонду заохочення) на одиницю обсягу продукції в плановому році.

Розрахунок ведеться за формулою:

де ВП_пл – плановий обсяг продукції, в грн. або нормо-годинах; Н_зп - плановий норматив витрат заробітної плати на 1 грн. або нормо-годину обсягу продукції.

Розрахунок нормативу витрат заробітної плати на 1 грн. продукції, що виробляється здійснюється за формулою:

,

де ФЗП_б – базисний фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу за винятком величини відносної перевитрати планового фонду заробітної плати, грн.; ВП_{б –} фактичний обсяг виробництва базисного року, у грн. або н/ч; ЗП_ср - плановий сумарний приріст середньої заробітної плати стосовно базисного року, %; ΔПТ – плановий сумарний приріст продуктивності праці стосовно базисного року, %.

При прирістному нормативному методі плановий фонд заробітної плати визначається виходячи із планового нормативу приросту витрат заробітної плати на кожний відсоток приросту обсягу продукції (ΔН_вп), продуктивності праці (Н_пт), зниженням витрат на одну гривню продукції (Н_з):

Розрахунок виконується за такою формулою:

,

де ΔВП – плановий відсоток приросту (зменшення) обсягу продукції стосовно базисного року.

Поелементний метод планування фонду заробітної плати передбачає детальний її розрахунок для різних категорій працівників з урахуванням характеру їхньої роботи й форм оплати праці.

Залежно від складу доплат розрізняють прямий, годинний, денний і місячний фонди заробітної плати робітників (рис.7.1).

Рис. 7.1 Структура планового фонду заробітної плати робітників

Найбільш простим є прямий фонд заробітної плати, що не містить у своєму складі ніяких доплат. За рахунок добавлення до прямого фонду відповідних доплат утворюються годинний, денний і місячний фонди заробітної плати робітників. Для основних й допоміжних робітників фонди заробітної плати плануються роздільно.

Годинний фонд заробітної плати пов’язаний з оплатою відпрацьованого часу і включає:

оплату за відрядними розцінками за плановий обсяг робіт;

оплату за підлягаючий відпрацьовуванню час робітників-почасовиків;

премії по відрядно-прогресивній і відрядно-преміальній системах за плановані показники;

оплату за роботу в нічні й вечірні години за планом;

оплату не звільненим бригадирам за керівництво бригадами;

оплату за навчання учнів за планом.

У звітний годинний фонд включається оплата браку не з вини робітників.

Денний фонд заробітної плати включає:

годинний фонд заробітної плати;

доплату за скорочений робочий день підлітків;

оплату перерв у роботі матерів, що годують немовлят.

У звітний денний фонд включається оплата внутрішньозмінних простоїв, доплата за понаднормові роботи.

Місячний (річний, квартальний) фонд заробітної плати включає:

весь денний фонд заробітної плати;

оплату чергових і додаткових відпусток;

оплату часу на виконання державних і суспільних обов'язків;

винагороду за вислугу років;

виплату вихідної допомоги;

заробітну плату працівників, відряджених на інші підприємства або навчання.

У звітний місячний фонд включається оплата цілодобових простоїв не з вини робітника.

Фонд заробітної плати визначається в цілому по підприємству, по цехах, ділянках і іншим структурним підрозділам.

Розрахунок планового фонду годинної заробітної плати робітників.

Фонд прямої заробітної плати робітників при відрядній формі оплати праці розраховується за формулою:

де ФЗП_від – фонд заробітної плати при відрядній формі оплати праці, грн.;

К_iпл – планована кількість i – х виробів;

Р_i – відрядна розцінка за i -й виріб.

Відрядна розцінка за виготовлення одиниці виробу являє собою суму відрядних розцінок по всіх операціях, передбачених технологічним процесом виготовлення даного виробу.

Відрядна розцінка (оплата за одиницю роботи) визначається:

у масовому й багатосерійному виробництві як відношення тарифної ставки по розряду роботи (у грн.) до норми виробітку (шт.);

В одиничному й дрібносерійному виробництві як добуток тарифної ставки по розряду роботи (грн.) на норму часу, необхідного для виконання операції або виготовлення одиниці виробу.

У дрібносерійному виробництві використовується ще й такий спосіб розрахунку фонду прямої відрядної заробітної плати робітників:

,

де Т – трудомісткість планованої до випуску продукції, нормо-год.;

ТС_{сг –} середньогодинна тарифна ставка, розрахована за формулою:

,

де ТС_гi – годинна тарифна ставка i-го розряду, грн.;

- питома вага робітників i-го розряду.

На роботах, виконуваних бригадою по керуванню агрегатами, печами, апаратами, контролю за ходом технологічного процесу, і на інших нормованих роботах, де передбачається перевиконання робітниками норм виробітку, при визначенні заробітної плати основних робітників-відрядників розраховують не тільки заробітну плату по тарифу, але й відрядний приробіток.

Під приробітком розуміється вся заробітна плата понад установлену тарифну ставку.

Формула для розрахунку:

,

де ПНВ планований відсоток виконання норм виробітку.

Тарифний фонд заробітної плати робітників (основних і допоміжних) при погодинній оплаті праці.

Тарифний фонд заробітної плати розраховується виходячи із середньогодинної тарифної ставки, планового фонду робочого часу одного робітника й чисельності робітників.

або

де - планований фонд робочого часу з розрахунку на одного робітника, годин;Ч и Ч_i – чисельність робітників і відповідно чисельність робітників і-ого розряду.

Робітникам, праця яких оплачується на основі встановлених місячних окладів, фонд заробітної плати по тарифу визначається множенням їхнього окладу на кількість робітників, що мають однаковий оклад, і на число місяців у плановому періоді.

Після визначення фонду прямої відрядної й тарифної заробітної плати обчислюють доплати годинного фонду. У годинний фонд заробітної плати включають премії по діючих преміальних положеннях за виконання планових показників. Їхній розмір установлюється по групах робітників, виходячи з форми оплати й відсотка премій.

Після установлення фондів заробітної плати визначається рівень середньої заробітної плати для всіх категорій персоналу, який характеризує рівень матеріального добробуту працівників.

При плануванні заробітної плати треба забезпечити випереджаюче зростання продуктивності праці порівняно зі зростанням середньої заробітної плати.

Контрольні питання:

1. Основні завдання плану по праці й заробітній платі

2. Методи планування чисельності персоналу

3. Способи визначення планової чисельності основних робітників

4. Планування чисельності допоміжних робітників

5. Проблеми планування чисельності керівників та фахівців

6. Методи планування фонду заробітної плати

Завдання на самостійну роботу.

1. Сучасні проблеми формування й застосування системи преміювання персоналу підприємств

2. Розрахунок планової суми доплат і надбавок до заробітної плати окремим категоріям персоналу

Рекомендована література:

1. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. – К.: ВД ”Професіонал”, 2004. – 320 с.

2. Ильин А.И., Синица Л.М. Планирование на предприятии: Учеб. пособие В2ч. Ч.2. Тактическое планирование/ Под общей ред. А.И Ильина. – Мн.: ООО «Новое знание», 2000. – 262 с.

3. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.

4. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. Посіб. 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 312 с.