5. Уявіть себе у ролі менеджера підрозділу, та запропонуйте дії по задоволенню основних потреб підлеглих (відповідно до ієрархії потреб Маслоу).

Змістовна теорія мотивації Маслоу робить основний упор на визначенні переліку й структури потреб людей.

Відповідно до теорії Маслоу, п'ять основних типів потреб (фізіологічна, безпеки, соціальна, поваги, самовираження) створюють ієрархічну структуру, яка як домінанта визначає поведінку людини. Потреби вищих рівнів не мотивують людину, поки не задоволені, хоча б частково, потреби нижнього рівня.

Фізіологічні потреби:

1. Створення легко доступних систем харчування.

Безпеки:

1. Створення системи страхування.

2. Розробка програм зайнятості.

Соціальні потреби (приналежність і причетність)

1. Давати співробітникам таку роботу, що дозволяла б їм спілкуватися.

2. Проводити з підлеглими періодичні наради.

3. Не намагатися зруйнувати виниклі неформальні групи, якщо вони не наносять організації реальної шкоди.

4. Створювати умови для соціальної активності членів організації поза її рамками (участь у громадських об'єднаннях, виборних посадах).

Потреба в повазі (визнання й самоствердження).

1. Пропонувати підлеглим більш змістовну роботу.

2. Оцінювати й заохочувати досягнуті результати.

3. Просування службовими сходами.

4. Забезпечувати навчання й перепідготовку, які підвищують рівень кваліфікації.

Потреба у самовираженні.

1. Забезпечувати підлеглим можливість для навчання й розвитку, які дозволили б повністю використати їхній потенціал.

2. Давати творчу роботу.

3. Заохочувати й розвивати у підлеглих творчі здібності (участь у гуртках якості, у розробці управлінських рішень, звання «Кращий раціоналізатор», «Кращий винахідник»).

5. Оформлення і захист контрольної роботи

Контрольну роботу студент виконує самостійно, дотримуючись вимог і рекомендацій з викладу й обґрунтування відповідей на поставлені питання і їх оформлення.

При оформленні титульного листа проставляються всі необхідні реквізити. Роботу адресують на ім'я викладача, що веде в групі практичні заняття.

Контрольна робота повинна бути написана (чи надрукована) чітко, розбірливо, без помилок і виправлень, з однієї сторони листа білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Допускається виконання роботи в зошиті шкільного зразка. Варто використовувати чорнило (пасту) одного кольору – чорного, синього, фіолетового.

При друкуванні на комп'ютері необхідно використовувати шрифти текстового редактора Word (рекомендується Times New Roman) розміру 12 чи 14 з полуторним міжстроковим інтервалом (до 30 рядків на сторінці).

На останній сторінці основного тексту контрольної роботи ставиться підпис студента і дата виконання.

Список використаної літератури розміщується наприкінці роботи за абеткою.

Загальний обсяг контрольної роботи, що рекомендується, включаючи титульний лист і список використаної літератури, складає 10 - 12 сторінок друкованого тексту.

Нумеруються всі сторінки роботи. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра «1» не ставиться, а загальна нумерація починається на наступній сторінці з цифри «2». Сторінки нумеруються в правому нижньому куті сторінки.

Текст контрольної роботи може ілюструватися схемами і графіками. Всі ілюстрації називають малюнками і послідовно нумерують. Номер і назву малюнка пишуть під графічним зображенням. Ілюстраційний матеріал розміщають у тексті відразу після посилання на нього.

Не пізніше, ніж за десять днів до початку сесії, студент здає контрольну роботу на кафедру "Економіка підприємства". Після реєстрації на кафедрі, відповідальна особа передає роботу викладачу на перевірку.

Викладач оцінює теоретичний і методологічний рівень роботи, обґрунтованість відповідей, рівень виконання і правильність оформлення роботи на відповідність методичним вказівкам і виставляє попередню оцінку за двобальною шкалою ("до захисту", "на доробку"). При позитивній оцінці контрольної роботи студент допускається до захисту.

Не приймаються на перевірку і повертаються на доробку роботи, що:

• не відповідають установленому варіанту,

• виконані в неповному обсязі,

• містять невідповідність відповіді поставленому завданню,

• виконані з грубими помилками,

• оформлені не належним чином,

• мають явні ознаки несамостійного виконання.

У випадку незадовільної оцінки контрольна робота з зауваженнями повертається студенту, що зобов'язаний усунути недоліки, а потім повторно надати викладачу на перевірку.

У процесі захисту викладач оцінює ступінь самостійності виконання роботи, рівень самопідготовки студента, уміння аргументувати свою точку зору.

Перелік контрольних питань приведений у наступному розділі.

Результати захисту контрольної роботи оцінюються за двобальною шкалою ("зараховано", "не зараховано").