Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МУ кр по мен. / МУ кр по мен..doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
03.08.2013
Размер:
253.44 Кб
Скачать

2. Покажіть, що є основою влади адміністрації навчального закладу, викладачів.

Влада - це здатність впливати на поведінку людей (студентів). Вона необхідна для ефективної організації навчально-виховного процесу, у процесі якого студент отримує знання, уміння й навички, формується як особистість.

Основні типи влади, які можуть використовувати адміністрація навчального закладу й викладачі - це примус, винагорода, компетентність, приклад і традиції. Вони також можуть впливати через розумну довіру, залучення до прийняття рішень і переконання.

Ефективність якогось типу влади залежить від того, чи вважає студент, що адміністрація навчального закладу й викладачі можуть задовольнити або не задовольнити його потреби, і від ситуації. Тому у кожного метода є плюси й мінуси.

Влада, заснована на примусі або на впливі через страх ефективні за умови, якщо вони підкріплюються відмінною системою контролю, зокрема, здійснюється проміжний контроль знань (контрольні роботи, тестування, курсові роботи) і підсумковий контроль (залік і іспит, написання дипломних проектів).

Влада, заснована на винагороді, вплив через дії позитивного характеру має перевагу над владою, яка заснована на впливі через страх, тому що дає позитивні стимули для більш якісного виконання завдань, стимулює прикладом. Це можуть бути дошки пошани відмінників навчання, іменні стипендії, участь у науково-практичних конференціях, путівки в студентські заклади відпочинку й інше.

Традиційна або законна влада, вплив через прищеплені культурою цінності - у недалекому минулому це був найпоширеніший тип влади. Здається, що ефект традиції зникає через зміну цінностей.

Харизма, вплив прикладом. Це влада, побудована не на логіці, не на давній традиції, а на силі особистих якостей або здібностях викладача.

Експертна влада (влада експерта) - вплив через розумну довіру. Студент вважає, що викладач має особливе експертне знання відносно даного питання, проблеми й він приймає на віру цінність знань викладача. У цьому випадку вплив вважається розумним тому, що рішення студента підкориться (вивчити дисципліну) є свідомим і логічним.

Через мінливість соціальних цінностей, переконання й участь вважаються найефективнішими засобами впливу. Хоча ці методи діють повільніше й менш виразно чим інші, але при їхньому використанні студент мотивований потребами більш високого рівня.

Якщо студент відчуває потребу в знаннях і авторитеті, сила впливу викладача шляхом переконання зростає. Щоб добитися впливу переконанням, викладач може користуватися логікою або емоціями. При виборі аргументів викладач повинен враховувати інтелектуальний рівень студентів.

Добитися ефективного впливу шляхом переконання можна за допомогою наступних правил:

- точного визначення потреб слухачів, звертання до їхніх потреб;

- розмову варто починати з того, що найбільш цікавить слухачів;

- створення образу, що викликає велику довіру й відчуття надійності.

Залучення студентів до керування навчальним закладом за допомогою студентських комітетів пов'язане із звертанням до потреб високого рівня. Однак, участь як метод впливу варто використовувати, коли такі потреби є активними мотивуючими факторами.

Таким чином, адміністрація навчального закладу й викладачі повинні пам'ятати, що:

- потреба, до якої апелюють, повинна бути активної та сильної;

- студент (викладач, у випадку впливу адміністрації на співробітників), на якого впливають, повинен розглядати вплив як джерело задоволення або незадоволення в тому або іншому ступені якоїсь потреби;

- студент, на якого впливають, повинен враховувати досить високу ймовірність того, що виконання призведе до задоволення або незадоволення потреби;

- студент, на якого впливають, повинен вірити, що його зусилля має шанс виправдати очікування адміністрація навчального закладу й викладачів.

На закінчення можна відзначити, що вплив буде сильнішим тоді, коли студент дуже високо цінує ту потребу, до якої апелює викладач, вважає задоволення або незадоволення потреби певним результатом підпорядкування або непокори, і думає, що існує велика ймовірність, що його зусилля виправдає очікування й викладача й адміністрації навчального закладу.