Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

методичка 2 семестр интегралы

.pdf
Скачиваний:
42
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
5.01 Mб
Скачать

Розділ 1. Диференціальне числення функцій кількох змінних

11

1.6. Вектор-функція дійсного аргументу

Вектор-функція дійсного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аргументу. Якщо кожному значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a ax (t)i

 

 

ay(t)j az (t)k

дійсної змінної t D поставлено

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ax (t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у відповідність вектор a(t) , то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кажуть, що на множині D задано

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

y

, t D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вектор-функцію a a(t) дійсної

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

z

(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

змінної t.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Годограф. Годографом вектор-

 

 

 

 

 

x(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

функції r r (t) називають лінію, яку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M1

описує у просторі кінець вектора

r

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a1(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будь-яку лінію у просторі можна

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розглядати як годограф деякої вектор-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2(t)

функції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Границя вектор-функції

 

 

 

 

 

 

 

 

0 ( ) 0 t :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(t) A

 

 

 

 

 

 

0

t t0

 

 

 

 

 

 

 

(t) A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

t t0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Неперервність вектор функції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вектор-функція

 

 

 

(t) неперервна в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

(t)

 

 

(t0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

a

 

 

 

 

 

 

 

a

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точці t0, якщо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t t0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна вектор-функції

da(t

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(t t)

 

(t

 

)

 

 

 

 

0

lim

a

a

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dax (t0 )

 

 

 

 

day(t0 )

 

 

 

 

daz(t0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

j

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дотичний вектор. Якщо

 

 

 

 

(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

dr (M0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то

є вектором, напрямленим за

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r (t0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дотичної до годографа вектор-функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(t) у бік зростання аргументу t.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(t0 t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12 Розділ 1. Диференціальне числення функцій кількох змінних

1.7. Дотична і нормаль

Дотична площина і нормаль до

 

 

 

 

 

 

 

 

grad u(M0 )

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поверхні. Дотичною площиною до

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поверхні S у точці M0

називають

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

 

 

 

 

 

 

площину P, у якій розташовані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дотичні до всіляких кривих, які

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

проведені на S через M0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нормаллю називають пряму L, що проходить через M0

 

перпендикулярно до P.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вектор нормалі до поверхні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F(x, y, z) 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

grad F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z f (x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

zx

 

zy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

j

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння дотичної площини до

 

 

 

 

 

 

 

 

F (M

0

)(x x

0

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

поверхні F(x, y, z) 0 у точці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

(M

0

)(y y

)

 

 

 

 

 

 

 

M0(x0;y0; z0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

 

 

 

 

 

 

)(z z

) 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(M

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння нормалі до поверхні

 

 

 

 

 

x x0

 

 

 

 

y y0

 

 

 

 

z z0

 

 

F(x, y, z) 0 у точці M0(x0;y0; z0 )

 

 

 

 

Fx (M0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

Fy(M0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

Fz (M0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння дотичної площини до

 

z (M

0

)(x x

0

) z (M

0

)(y y

0

)

поверхні z f (x, y) у точці

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(z z0 ) 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

M0(x0;y0; z0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z0 f (x0, y0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння нормалі до поверхні

 

 

 

 

 

 

x x0

 

 

 

 

y y0

 

 

z z0

 

 

 

z f (x, y) у точці M0(x0;y0; z0 )

 

 

 

 

 

 

zx (M0 )

 

 

 

 

 

 

 

zy(M0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння дотичної до кривої

 

 

 

 

x x0

 

y y0

 

z z0

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

(t

0

)

 

 

 

 

 

y (t

0

)

 

 

 

 

 

 

z

(t

)

 

 

 

 

 

x x(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

x(t

 

), y

 

 

 

 

y(t

 

), z

 

 

z(t

)

 

M

(x

 

;y

 

; z

 

)

0

 

 

0

 

 

 

0

 

L : y y(t), у точці

0

0

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння нормальної площини до

 

x (t0 )(x x0 ) y (t0 )(y y0 )

кривої L у точці M0(x0;y0; z0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z (t

 

 

)(z z

0

) 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Диференціальне числення функцій кількох змінних

13

1.8. Локальні екстремуми функції двох змінних

Тейлорова формула. Якщо функція z f (M) диференційовна (m 1) разів

удеякому околі U(M0 ) точки M0(x0;y0), то для будь-якої точки M U(M0 )

правдива Тейлорова формула з центром у точці M0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

df (M

)

 

 

 

dm f (M

)

 

 

dm 1f (M

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (M ) f (M

)

 

 

0

 

 

 

...

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, M

 

 

U(M

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

1 !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m !

 

 

 

 

 

 

(m

1)!

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Локальний максимум (мінімум).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція z f (x, y) має локальний

 

 

 

 

 

 

 

 

z(M0 )

 

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

максимум (мінімум) у точці M0, якщо

 

 

 

 

 

 

z(M

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

існує такий окіл U(M0 ) точки M0, для

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

всіх точок якого, відмінних від точки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M0, виконано нерівність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

f(M0 ) f(M) (f(M0) f(M)).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

M1

 

 

 

 

Точки локального максимуму та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U(M0 )

 

мінімуму називають точками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

локального екстремуму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Необхідна умова існування

 

 

 

 

 

 

z(M

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

локального екстремуму. Якщо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dz(M0 ) 0

функція z f (x, y) диференційовна в

 

 

z(M

 

)

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точці M0 і має екстремум у цій точці,

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Точку M0, в якій dz(M0 ) 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

називають стаціонарною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матриця Гессе функції z

f (x, y)

 

 

Гессіан функції z f (x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

zxx

zxy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

det H(x, y)

zxx

zxy

 

 

 

H(x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

z

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xy

yy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xy

yy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A |

2z(M0 )

, B |

 

 

2z(M0 )

,C |

 

 

 

 

2z(M0 )

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M0

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

M0

 

 

x y

 

 

 

M0

 

 

y2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

det H(M

0

)

A B

 

 

 

AC B2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

Розділ 1. Диференціальне числення функцій кількох змінних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Достатні умови локального

1) якщо 0,

то в точці M0

функція

 

 

екстремуму. Нехай функція

 

f має екстремум:

 

 

 

z f (x, y) двічі диференційовна в

 

 

 

а) коли A 0, мінімум;

 

 

 

точці M0

та деякому її околі і точка

 

 

 

б) коли A 0, максимум;

 

 

 

M0 — стаціонарна точка функції f .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) якщо 0,

то в точці M0

функція

 

 

 

 

 

 

f не має екстремуму;

 

 

 

 

 

 

 

3) якщо 0,

то функція потребує

 

 

 

 

 

 

додаткового дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Алгоритм дослідження функції

 

 

 

 

 

на локальний екстремум.

 

 

 

 

 

 

 

1. Визначають область означення

3. Для кожної точки Mi перевіряють

 

 

функції.

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

достатні умови існування екстремуму і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

x

висновують.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розв’язуючи систему

0

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знаходять стаціонарні точки функції f :

M1(x1;y1),..., Mn(xn;yn ).

1.9. Глобальний і умовний екстремум функції двох змінних

Глобальні екстремуми. Якщо

Умовні екстремуми. Функція

функція z f (x, y) диференційовна в

z f (x, y) має умовний максимум

обмеженій замкненій області

(умовний мінімум) в точці M0, якщо

 

 

D D , то вона досягає свого

 

D

існує такий окіл U(M0 ) точки M0, для

найбільшого (найменшого) значення

всіх точок якого, відмінних від точки

або в стаціонарній точці всередині

M0, які справджують умову зв’язку

області D або на межі області D.

 

 

 

(M ) 0, виконано нерівність

 

 

 

f(M0 ) f(M) (f(M0) f(M)).

 

 

Функція Лаґранжа для

 

знаходження умовного екстремуму

L(x, y; ) f (x, y) (x, y)

функції f (x, y) з умовою зв’язку

 

(x, y) 0

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Диференціальне числення функцій кількох змінних

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Необхідні умови умовного

 

 

0,

 

 

 

L

 

 

 

екстремуму

 

x

 

 

 

 

 

 

0,

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

(x, y) 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Достатні умови умовного екстремуму. Нехай функції f (x, y) та (x, y) двічі неперервно диференційовні в околі стаціонарної точки (x0 ;y0; 0 ) функції Лаґранжа

L(x, y; ) f (x, y) (x, y),

тоді, якщо

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d L(x0, y0 ; 0 ) 0,

 

 

 

(x0, y0 ) 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d L(x0, y0; 0 ) 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

(x

, y

 

) 0;

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то в точці M0(x0 ;y0 ) функція

z f (x, y) має локальний умовний максимум (умовний мінімум).

Алгоритм дослідження функції

2. Усередині кожної ділянки межі

z f(x,y) на глобальний екстремум

i(x,y) 0 знаходять

у замкненій області

стаціонарні точки функції однієї

 

 

D L1

... Ln,

D

змінної

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Li : i (x,y) 0,i 1,n.

z

i

f(x,y)

 

i (x,y) 0

 

1. Розв’язуючи систему

 

 

 

 

 

і долучають до розгляду межові точки

 

 

 

 

0,

 

 

цієї ділянки.

 

 

 

 

 

 

 

z

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

3. Обчислюють значення функції у

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знайдених точках і вибирають серед

знаходять стаціонарні точки функції

них найбільше та найменше значення

f, які належать області D.

 

 

 

 

 

 

 

функції в області D.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Алгоритм дослідження функції

2. Знаходять стаціонарні точки функції

на умовний екстремум.

Лаґранжа із системи

 

 

1. Записують функцію Лаґранжа.

 

 

0,

 

L

 

 

x

 

 

 

 

 

L(x, y; ) f (x, y) (x, y).

 

 

0,

L

 

 

y

 

 

 

(x, y) 0.

 

 

 

 

 

 

3. У кожній знайденій точці перевіряють достатні умови існування умовного екстремуму і висновують.

Розділ 2. ВИЗНАЧЕНІ ІНТЕГРАЛИ

2.1. Недекартові системи координат

Полярні координати

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

x cos ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

M

 

 

0, ( ; ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y sin ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

x2 y2 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

x P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

Узагальнені полярні координати

x a cos ,

 

 

x

 

 

y

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

0, ( ; ]

y b sin

 

 

a

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Циліндричні координати

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

x cos ,

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

0, ( ; ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y sin ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

2

y

2

 

 

2

 

 

z z

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Узагальнені циліндричні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

x a cos ,

 

 

x

 

 

y

 

 

2

 

координати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y b sin ,

 

 

a

 

b

 

 

 

 

 

 

0, ( ; ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сферичні координати

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x r cos sin ,

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r 0, ( ; ], [0; ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y r sin sin ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z r cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 y2 z2 r2

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

M

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Узагальнені сферичні координати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x ar cos sin ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r 0, ( ; ], [0; ]

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y br sin sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

z cr cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

y

z

r2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

 

 

 

b2

 

 

c2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Визначені інтеграли

 

 

17

2.2. Визначений інтеграл

 

 

 

 

 

 

Розбиття відрізка [a;b]

 

 

{x0, x1, ..., xn } :

 

xi xi

xi 1, i 1, n

a x0

x1

... xn 1 xn

b

 

 

 

 

 

 

Інтегральна сума для функції

 

n

 

 

 

 

f (x), x [a;b]

 

 

f ( i ) xi , i

[xi 1;xi ]

 

 

 

i 1

 

 

 

 

Визначений

інтеграл від функції

y

 

 

 

B

 

f (x) у межах від x a до x b :

 

 

 

y f(x)

 

b

 

n

 

A

 

 

 

 

f(x)dx

lim

f ( i ) xi .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max xi

0 i 1

 

 

 

 

n

 

a

(n )

 

 

 

 

 

 

 

 

1

i

 

 

Функцію f (x) називають інтегровною

O

a

x1 xi 1 xi

xn 1 b

x

на відрізку [a;b], якщо границя

 

 

 

 

 

 

скінченна.

 

 

 

 

 

 

 

 

Геометричний зміст визначеного

 

 

 

b

 

 

інтеграла. Площа криволінійної

 

 

 

f (x)dx

S

 

трапеції aABb, якщо f (x) 0

 

 

 

a

 

 

Достатня умова інтегровності.

Кусково-неперервна обмежена

 

Якщо функція кусково-неперервна і

функція має скінченну кількість точок

обмежена на відрізку [a;b], то вона

розриву 1-го роду або не має їх

 

інтегровна на цьому відрізку.

узагалі.

 

 

 

 

Властивості визначеного інтеграла.

 

 

 

 

 

 

 

b

b

 

 

1)

 

f(x)dx f (t)dt

(незалежність від змінної інтегрування);

 

a

a

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

b

b

2)

( f(x) g(x))dx f(x)dx g(x)dx (лінійність);

 

a

 

a

a

 

 

 

 

 

 

b

c

b

 

3)

 

f (x)dx f (x)dx

f (x)dx

(адитивність);

a

a

c

 

18

 

 

Розділ 2. Визначені інтеграли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

a

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4) f (x)dx f(x)dx (орієнтованість), f (x)dx 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

b

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5) m(b a)

 

f(x)dx M(b a), де m min f (x), M max f (x);

 

 

 

 

 

 

x [a;b]

 

 

 

x [a;b]

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6) якщо f (x) 0, x [a;b],a b, то f (x)dx 0 (збереження знаку);

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7) якщо f (x) g(x), x [a;b],a b, то f (x)dx

g(x)dx (монотонність);

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8) якщо функція f інтегровна на [a;b]

(a b), то

 

f (x)dx

 

 

 

 

f (x)

 

dx.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема про середнє значення

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

функції. Якщо функція f неперервна

 

 

 

f(x)dx f (c)(b a)

 

 

на відрізку [a;b], то знайдеться така

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точка c (a;b), що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Обчислення визначеного інтеграла

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема Бароу. Якщо функція f (t)

 

Формула Бароу:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

неперервна на відрізку [a;b], то

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(t)dt f (x),a x b

 

 

функція F(x)

 

f (t)dt є первісною

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для функції f (x).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема Ньютона — Лейбніца.

 

формула Ньютона — Лейбніца:

 

 

Якщо функція f (x) неперервна на

 

b

 

 

 

 

 

 

ab F(b) F(a),

 

 

відрізку [a;b] і функція F(x) є

 

f (x)dx F(x)

 

 

 

 

 

 

первісною для функції f (x) на [a;b],

 

 

 

 

a

 

 

 

F (x) f (x)

 

 

то правдива

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Визначені інтеграли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрування частинами у

 

 

формула інтегрування частинами у

 

 

визначеному інтегралі. Якщо функції

визначеному інтегралі:

 

 

 

u(x) та v(x) неперервно

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

b

 

 

диференційовні на відрізку [a;b],

 

 

 

 

 

 

udv uv

 

vdu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

то правдива

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заміна змінних у визначеному

 

 

формула заміни змінної

 

 

 

інтегралі. Якщо функція f (x)

 

 

у визначеному інтегралі

 

 

неперервна на [a;b] і x (t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

неперервно диференційовна функція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на [ ; ], де a ( ),b ( ),

 

 

 

 

f (x)dx f( (t)) (t)dt

 

 

причому f ( (t)) означена і неперервна

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на [ ; ], то правдива

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтеграл від парної функції f за

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

симетричним відрізком

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)dx

2 f (x)dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтеграл від непарної функції f

за

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

симетричним відрізком

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)dx

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтеграл від T -періодичної функції

 

a T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(x)dx f (x)dx

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула Валіса

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 2k 1,

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(n 1)!!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(sin x)

 

dx

(cos x) dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n !!

 

 

 

 

 

,

n

2k, k

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тригонометричні підстанови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

R x,

a

2

x

2

 

dx

 

 

 

 

x a sin t, t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

 

R

x,

a

2

x

2

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x a tg t, t

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

R

x,

x

2

a

2

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

, t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

20 Розділ 2. Визначені інтеграли

2.4. Застосування визначеного інтеграла

Площа криволінійної трапеції:

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

S f (x)dx

 

 

 

 

 

 

y f (x) 0, x a, x b, y 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа фігури, обмеженої лініями

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

f(x) g(x)

 

dx

y f (x), y g(x), x a, x b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа криволінійного сектора

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

( ), ,

 

 

S

 

2( )d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

в полярних координатах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа криволінійної трапеції,

 

 

 

 

 

t2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обмеженої кривою, заданою

 

 

 

S

 

y(t)x (t)dt

 

 

 

 

x(t),

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

[t ;t

 

]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

параметрично: y

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об’єм тіла за відомими площами

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

перерізів S(x), перпендикулярних до

V S(x)dx

 

 

 

 

 

 

осі Ox

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об’єм тіла, одержаного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

обертанням криволінійної трапеції

 

V f 2(x)dx

навколо осі Ox

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об’єм тіла, одержаного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

обертанням криволінійної трапеції

 

V 2 xf (x)dx

навколо осі Oy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Довжина дуги кривої

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

y f (x), x [a;b]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 (f (x)) dx

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа поверхні обертання,

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

утвореної обертанням кривої

 

 

 

Q 2 f (x) 1 (f (x))2dx

y f (x), x [a;b],

навколо осі Ox

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шлях, пройдений матеріальною

 

 

 

 

 

 

 

 

t2

 

 

 

 

 

 

точкою із швидкістю v v(t) за

 

 

s v(t)dt

 

 

 

 

 

 

проміжок часу [t ;t

2

]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t1

 

 

 

 

 

 

1