2011-veres-Zaklyuchne--Biohimiya
.pdf
Регуляція
Насамперед регуляція ЦНС. Видалення великих півкуль різко
зменшує кількість мінеральних речовин у кістках, м’язах і збільшує їх вміст у печінці, зростає виділення солей Кальцію, Натрію, Калію, Феруму з сечею, калом і потом.
Значна роль в регуляції належить
залозам внутрішньої секреції.
Паратгормон регулює обмін Кальцію, Магнію та Фосфору. Альдостерон регулює розподіл йонів Натрію і Калію між плазмою крові і клітинами.
Синергізм і антагонізм
мінеральних речовин
У ферментативних процесах йони
K+, NH4+ або Pb2+ є
активаторами для альдегіддегідрогенази, то йони
Na+, Li+ – інгібіторами.
В.І. Вернадський (1922 р.) встановив зв’язок між хімічним складом ґрунту, рослин і тварин, сформулювавши тріаду ґрунт –
рослина – тварина
О.П. Виноградов (1939 р) висунув ідею про існування на Землі біогеохімічних провінцій (які відрізняються вмістом різних хімічних елементів).
В.В. Ковальський (1974 р.) створив карту біогеохімічного районування СРСР.
О.І. Кононський (2006 р.) створив карту біогеохімічного районування України.
Усі хімічні елементи, які в природних умовах утворюють розчинні у воді сполуки, у складі їжі, питних вод та повітря потрапляють у рослини, організм людини і тварини, утворюючи трофічні ланцюги або ланцюги
живлення
Ланцюг живлення
Мікроелементи 
Рослини ґрунту
Мікроелементи |
Мікроелементи |
|
повітря |
||
гірських порід |
||
|
Мікроелементи
води
Тварини 
Проміжні ланки
Корми і харчові рослинні речовини
Організми людини і тварин
Корми і харчові речовини тваринного походження
Вітаміни
1.Загальна
характеристик а.
2.Жиророзчинні вітаміни.
3.Водорозчинні вітаміни.
4.Гіпо-, гіпервітамінози сільськогоспод ар-ських тварин
(Д/з)
1.Вітаміноподібні
речовини
2.Провітаміни .
Вітаміноподібні речовини інозит,
вітамін В13 (оротова кислота), вітамін В15 (пангамова кислота), холін, вітамін Вт (карнітин),
вітамін U (противиразковий фактор), параамінобензойна кислота (ПАБК).
Вітаміни (латинською мовою vita – життя)
– це низькомолекулярні органічні
речовини різної хімічної природи, які є необхідними для існування живого організму в дуже малих кількостях у порівнянні з основними продуктами харчування. (цит. за О.І. Кононським Біохімія тварин. – Київ: Вища школа. – 2006. – С. 205).
К. Функ (1884 – 1967) з рисових висівок добув кристалічну речовину (в складі якої був Нітроген) і назвав її вітаміном – аміном необхідним для життя.
47
Вітаміни – низькомолекулярні органічні сполуки різноманітної хімічної природи, які виконують функції регуляторів обмінних процесів. Ці функції пов’язані з їх участю в будові ферментів (кофактори).
Особливість вітамінів – їх надзвичайно висока активність (цит. за Біологічна хімія з основами фізичної та колоїдної хімії (лабораторно-практичні заняття) укладачі Д.О. Мельничук та ін., Київ, 1998.
– С. 68).
Вчення про вітаміни – вітамінологія – в даний час виділено в самостійну науку.
48
Внесок вчених у розвиток вітамінології М.І. Лунін (1853 – 1937): в експериментах з 2 групами
дослідних мишей (І група тварин утримувалася на штучному раціоні (вода, казеїн, лактоза, жир, сіль), а ІІ
– на молоці) піддослідні І групи через 20 – 30 діб гинули. Висновок: Крім основних продуктів харчування потрібні додаткові (які?).
Досліди М.І. Луніна підтвердив К.А. Сосін.
Х. Ейкман (голандський вчений, який працював у в’язничному госпіталі на острові Ява) у 1896 р. встановив, що захворювання ―бері-бері‖ можна вилікувати додаванням у їжу хворим неочищеного рису.
У 1906 р. Ф. Гопкінс: додаткові фактори харчування – це речовини, які запобігають захворюванням людини і тварин.
Українські біохіміки: О.В. Паладін, Р.В. Чаговець, О.Г. Халмурадов, Г.В. Донченко
49
Дати відкриття вітамінів та харчові продукти – джерела вітамінів
Рік |
Вітамін |
|
відкриття |
||
|
||
1913 |
Вітамін A (ретинол) |
|
1910 |
Вітамін B1 (тіамін) |
|
1920 |
Вітамін C (Аскорбінова кислота) |
|
1920 |
Вітамінмін D (кальциферол) |
|
1920 |
Вітамін B2 (Рибофлавін) |
|
1922 |
Вітамін E (токоферолl) |
|
1926 |
Вітамін B12 (кобаламін) |
|
1929 |
Вітамін K1 (філокюнон) |
|
1931 |
Вітамін B3 (пантотенова кислота) |
|
1931 |
Вітамін Н, (B8; Біотин) |
|
1934 |
Вітамін B6 (піродоксин) |
|
1936 |
Вітамін B5 (РР, ніацин) |
|
1941 |
Вітамін B9 (фолієва кислота) |
Харчові джерела вітамінів
масло з печінки тріски рисові висівки
цитрусові, у більшості свіжих харчових продуктів
масло з печінки тріски м’ясо, яйця
олія зародка пшениці, нерафіновані овочеві олії
печінка, яйця, продукти харчування тваринного походження
листяні овочі зеленого кольору
м’ясо, цілі (неочищені) зерна хлібних злаків, у багатьох харчових продуктах
м’ясо, молочні продукти, яйця
м’ясо, молочні продукти, |
|
м’ясо, яйця, зерна хлібних злаків |
|
листяні овочі зеленого кольору |
50 |