2011-veres-Zaklyuchne--Biohimiya

Рівні досліджень:

•цілого організму (балансові дослідження – від їжі до кінцевих продуктів розпаду)

•тканин (окремих органів, кров – дзеркало стану здоров’я)

•клітини

•субклітинних компартментів

Методи досліджень:

методи фракціонування; центрифугування, диференційного центрифугування, ультрацентрифугування;

седиментації; радіоактивних ізотопів; імунологічні; кінетики ензимів; секвінування; газової, газорідинної та рідинної хроматографій; є понад 100 біохімічних методів!

Краплинка води має сферичну форму, щоб мінімізувати контакт з гідрофобною поверхнею листка

Н2О

До яких пір проникатиме в клітину вода?

Вода проникатиме в клітину доти, поки різниця осмотичного тиску між клітиною і середовищем не стане рівна нулю.

Організм тварини містить ~70% води, а медузи до 98%.

З віком вміст води змінюється: зародок

– 92%, 21-денний курячий плід – 80%.

Організм теляти – 72 %, а корови –

52%, вівця – 50 – 58%.

Різна кількість води в окремих органах: у кістках – 22%, хрящах55%, легенях– 79%, мозку – 83%.

При складанні раціонів – слід давати на 1 кг маси тіла 35 – 40 г води

(40х100=4 л/добу. Потреба молодих тварин – у 2-4 рази більша.

На 1 кг сухого корму свині слід давати 7-8 л води, корові – 4-6 л, вівці

–2-3 л, коню – 2-3 л.

Узеленій масі трави ~ 85%, у сіні - ~15%, картопля і буряк ~75%, зерно ~ 15%

Добова потреба у воді дорослої людини в середньому складає 2,5 л.

Роль води зумовлена її унікальними властивостями.

Висока теплоємність води – основний чинник терморегуляції теплокровних тварин і людини.

Мінімальна теплоємність води відповідає t = 36,79 °C

Випаровування води з поверхні шкіри організмів запобігає перегріванню організмів

Велика значення для перебігу біологічних процесів мають такі властивості води (мала в'язкість, більша густина у рідкому, ніж у твердому стані, велика діелектрична проникність).

Стан води в організмі

(вільний, гідратований та іммобілізований)

Вільна вода – це основа крові, лімфи, ліквору (участь у доставці поживних речовин і видаленні продуктів обміну. Міжклітинна вода у вільному стані.

Гідратаційна вода складає ~4% від усієї води тканин. Ця вода входить до міцел колоїдних часточок і приймає участь в утворенні гідратаційних оболонок. Так, у бактеріальній клітині на одну молекулу ДНК або РНК припадає ~1 млн молекул води. 10-80 % такої води зв’язують білки. Втрата такої води призводить до

синерезису.

Іммобілізована вода. міститься у середині клітин. Її молекули розміщуються між мембранами, волокнистими структурами; розчиняє багато речовин, легко бере участь у реакціях.

Біологічне значення.

Вода виконує важливі функції.

Це розчинник мінеральних і органічних речовин, що є у складі їжі і продуктів обміну. Приймає участь у реакціях обміну: гідролізу, гідратації, окиснення, відновлення тощо.

Вода бере участь у терморегуляції організму.

Біля 25% надлишку теплової енергії організму виділяється з водою (випаровування з поверхні шкіри).

Близько 25% теплоти виділяється з парою видихуваного повітря.

Це дає можливість організму підтримувати ~ сталу температуру, відповідні форми органів та повноцінний перебіг всіх реакцій, просторової (вторинної, третинної) та інших структур білків і багатьох сполук й утворень (мембрани).

Обмін води.

Клітини й тканини використовують екзо- й ендогенну воду. Екзогенна вода надходить разом з їжею і питтям. Вона складає 6/7 від усієї води. Ендогенна (1/7 від загальної маси води) вода утворюється в тканинах як кінцевий продукт окиснення ліпідів, вуглеводів, білків і НК.

Так, при повному окисненні жиру організм отримує 107,1 г води, 100 г вуглеводів – 55,6, 100г білків – 41,3 г води. Це важливо для тварин, які проживають на територіях степів та безводних пустель і при перебуванні їх у зимовій сплячці.