2011-veres-Zaklyuchne--Biohimiya

Обмін мінеральних речовин

Мінеральні речовини корму і води зазнають перетворень в організмі

Ті мінеральні речовини, що є у вільному стані засвоюються напряму, без попередньої переробки, а ті, що у зв’язаному стані, засвоюються після ферментативної обробки у травному каналі.

Наприклад, фосфорна кислота, що входить у склад НК, фосфоліпідів, фосфопротеїдів, Ферум – гемоглобіну, міоглобіну, магній – хлорофілу тощо.

Їжа (корм) спочатку розщеплюються ензимами до органічних і неорганічних речовин, а потім – до молекул, далі – на йони і після цього засвоюються.

Всмоктування

Частина – в шлунку, а основна маса – слизовою оболонкою тонкої кишки.

Так, фосфорна кислота всмоктується у вигляді мінеральних солей або фосфорних етерів і естерів.

Всмоктування двовалентних або полівалентних катіонів – це багатоступінчатий процес, що залежить від багатьох факторів.

Всмоктування ряду катіонів стимулюється наявністю в хімусі жирів, жовчі й соку підшлункової залози.

Всмоктування Кальцію – наявністю хімусі вітаміну D.

Із аніонів найшвидше всмоктуються хлорид-іони, повільніше йодид- і бромідіони

Мінеральні речовини спочатку проникають у цитоплазму клітин покривного епітелію слизової оболонки шляхом дифузії або осмосу, піноцитозом чи у вигляді сполук з білковими переносниками.

По ендоплазматичній сітці вони переміщаються від апікального до базального кінця клітини.

Потім надходять у міжклітинний простір, з нього у кровоносну (частково у лімфатичну) систему ворсинок, брижі і у печінку і краніальну порожнисту вену.

Нею розносяться по всьому організму.

У печінці та інших органах частина мінеральних речовин депонується.

Надлишок мінеральних речовин може зумовити підвищення осмотичного тиску в організмі і зміну йонного складу біорідин.

Ці явища усуваються рефлекторно – з появою відчуття спраги вживається відповідна кількість води,

а надлишки мінеральних речовин видаляються нирками, потовими залозами – і слизовою оболонкою травного тракту.

Проміжний обмін

Мінеральні речовини частково залишаються і в крові та лімфі, а більшість їх відкладається в органах і тканинах

або використовується окремими клітинами для різних потреб.

Таблиця. Вміст мінеральних речовин у

тваринних тканинах і органах, мг на 100 г

сирої тканини (за Ф.Я. Бернштейном, цит.: О.І Кононський “Біохімія тварин”. – К: Вища школа,

2006. – С.188.)

У депонуванні мінеральних речовин існує локальність

Кальцій і Магній у вигляді фосфатів, карбонатів та апатитів відкладаються у кістковій тканині.

У скелеті сконцентровуються Флуор (фтор), Титан,

Стронцій, Цезій, Рубідій, Алюміній, Берилій, Плюмбум, Станум та ін.

Ферум - у тканині печінки і в кістковому мозку, де утворюються еритроцити. Багато Fe накопичується в селезінці

– місці руйнування еритроцитів.

Цинк і Манган накопичуються переважно у тканинах підшлункової залози.

Місцем депонування Йоду є щитовидна залоза.

У шкірі багато є йонів Натрію і Калію. Значна кількість їх є підшкірній і м’язовій тканинах, плазмі, крові, лімфі і лікворі.

Важливо зазначити, що йони Калію сконцентровані всередині клітин, а Натрію – у позаклітинному просторі.

Обмін йонів між клітиною і міжклітинною рідиною відбувається за законами осмосу.

В біорідинах мінеральні речовини знаходяться у зв’язаному з білками стані, та у вигляді окремих йонів (активна форма) чи солей.

Обмін мінеральних речовин в організмі відбувається постійно.

У епіфізі великої гомілкової кістки за 9 діб оновлюється

~11% Фосфору, а за 50 діб – 28,6 %.

За добу в організмі миші ~20 % Кальцію і 5 %

Стронцію.

50 % радіоактивного Йоду щитовидної залози обмінюються за 5 год. після введення. 13 % його видаляється з організму через 3 год., а 50 % - через добу.

Введений в організм радіоактивний Ферум через декілька годин з’являється в гемоглобіні. Близько 60 % Феруму еритроцитів оновлюється упродовж 3 тижнів.

Добова потреба населення України у мінералах[1]

Кінцевий обмін

Виділяються мінеральні речовини з сечею, потом і калом та молоком.

Із сечею видаляються Натрій, Калій, Кобальт, Кальцій, Магній, Вісмут, Літій, Станум, Хлор, Бор, Бром, Йод, Флуор (фтор), Сульфур та ін. Натрій і Калій виділяються у складі хлоридів і сульфатів, Сульфур – у вигляді сульфатів і парних сполук, Фосфор – у вигляді середніх і кислих солей ортофосфорної кислоти.

Із калом видаляються Ферум, Кальцій, Купрум, Стронцій, Алюміній, Берилій, Манган, Цинк, Молібден і загалом важкі метали у складі різних солей, а також силіцієва кислота і силікати. Лужноземельні солі фосфорної кислоти виділяються слизовою оболонкою кишок.

Із потом виділяються мінеральні речовини у вигляді хлоридів, сульфатів, фосфатів і т.п.

Мінеральний баланс додатній у молодих і вагітних тварин, а у старих – від’ємний. Рівновага – у стадії зрілості.