- •Еталон відповіді: с.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •1.1 Біуретова реакція (реакція Піотровського)
- •1.2 Нінгідринова реакція
- •1.3 Ксантопротеїнова реакція
- •1.4 Реакція Адамкевича
- •1.5 Реакція Фоля
- •1.6 Нітропрусидна реакція
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення методів дослідження амінокислотного складу біологічних рідин”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Незворотне осадження (денатурація) білків під впливом солей важких металів, концентрованих кислот, високої температури
- •2.1 Осадження солями важких металів
- •2.2 Осадження концентрованими органічними і мінеральними кислотами
- •Осадження сірчаною кислотою
- •Алгоритм лабораторної роботи 3
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Фізико-хімічні властивості білків. Методи виділення і фракціонування білків. Класифікація білків: прості білки. Пептиди”
- •Тема. Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1 Виділення муцину із слини і проведення якісної реакції на вуглеводний компонент
- •2 Якісне визначення гемінової групи гемоглобіну (бензидинова реакція)
- •4 Гідроліз нуклеопротеїнів дріжджів та виявлення вуглевод-ного компонента
- •4.1 Реакція на вуглеводи з α-нафтолом
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: е.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків”
- •Тема. Вивчення структури, фізико-хімічних властивостей та класифікації ферментів. Засвоєння методів виявлення ферментів у біологічних об’єктах
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.1 Реакція на крохмаль (йодна проба)
- •1.2 Реакція Тромера
- •Еталон відповіді: в.
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •Визначення активності амілази у сироватці крові за методом Каравея
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення активності ферментів, дослідження механізму їх дії”
- •Тема. Вивчення кінетики ферментативного каталізу. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у прояві каталітичної активності ферментів
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Алгоритм лабораторної роботи 1
- •Еталон відповіді: е.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: а - 1;
- •Еталон відповіді: а - 1;
- •Еталон відповіді: а - 4;
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Обмін речовин і енергії. Вивчення стадій аеробного катаболізму та тканинного дихання
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: с.
- •Еталон відповіді: д.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Метаболізм
- •Регуляція
- •Методи вивчення
- •Анаболічні
- •Ендергонічні реакції
- •Катаболічні
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження біологічного окиснення, окисного фосфорилювання та синтезу атф
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: д.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: в.
- •Граф логічної структури теми “Засвоєння принципів хеміосмотичної теорії, аналіз механізму дії інгібіторів та роз’єднувачів окисного фосфорилювання”
- •Тема. Контроль засвоєння модуля 1
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення підсумкового заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля і “Загальні закономірності метаболізму”
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
Алгоритм лабораторної роботи 2
Маркують 6 пробірок (для різних осаджувачів) згідно з методикою експериментів
Осаджують білки різними осаджувачами.
Роблять висновки про дію на білок різних денатуруючих агентів.
Методика проведення експериментів
2 Незворотне осадження (денатурація) білків під впливом солей важких металів, концентрованих кислот, високої температури
2.1 Осадження солями важких металів
Принцип методу: солі важких металів (міді, свинцю, срібла, ртуті) осаджують білки з розчинів, утворюючи комплексні сполуки, що розчинні у надлишку цих солей, але нерозчинні у воді.
Це пояснюється тим, що надлишок іонів металу, адсорбуючись, спричиняє перезарядження білкового комплексу, внаслідок чого в розчин переходить комплекс зміненого білка з металом. Це явище називається адсорбційною пептизацією.
Властивість білка міцно зв΄язувати іони важких металів у вигляді нерозчинного осаду у воді використовується при отруєнні солями ртуті, міді, свинцю тощо. Рекомендують одразу ж після отруєння вживати білки молока або яєць до того часу, поки ці солі наявні ще в шлунку і не встигли всмоктатися. Після цього у хворого викликають блювання, щоб вивести отруту.
Хід роботи: у дві пробірки вливають по 5 крапель 1% розчину яєчного білка. Додають у першу пробірку 2-3 краплі 5% розчину сульфату міді; у другу – 2 краплі розчину ацетату свинцю. У всіх пробірках утворюється осад, нерозчинний у воді. Якщо потім у першу пробірку додати 5-10 крапель 1% розчину сульфату міді, спостерігають розчинення блідо-блакитного осаду у надлишку реактиву. У другій пробірці, коли додати 5 - 10 крапель 5% розчину ацетату свинцю, осад розчиняється теж.
2.2 Осадження концентрованими органічними і мінеральними кислотами
Принцип методу: при дії на білок концентрованих мінеральних і органічних кислот відбувається денатурація білка внаслідок дегідратації та утворення комплексних солей білка з кислотами.
У надлишку всіх мінеральних кислот, крім азотної, осад білка розчиняється. Тому реакція осадження концентрованою азотною кислотою лежить в основі кількісного визначення білка за методом Робертса-Стольнікова-Брандберга.
Хід роботи:
Осадження азотною кислотою (проба Геллера)
На 1 мл концентрованої азотної кислоти обережно нашаро-вують 1 мл 1% розчину білка. На межі розділу двох рідин утворюється осад у вигляді білого кільця.
Осадження сірчаною кислотою
До 1 мл 1% розчину яєчного білка обережно по стінці пробір-ки додають кілька крапель концентрованої сірчаної кислоти. Випадає осад.
Осадження трихлороцтовою та сульфосаліциловою кислотами
У дві пробірки вливають по 1 мл розчину білка. У першу до-дають 1 мл 20% розчину сульфосаліцилової, а в другу – 1 мл 10% розчину трихлороцтової кислот. Випадає осад білка. Осадження білків за допомогою трихлороцтової кислоти застосовують для повного видалення білків з біологічних рідин, оскільки вона осаджує тільки білки. Сульфосаліцилову кислоту використовують для якісного визначення білка у сечі.
2.3 Денатурація білків під впливом високої температури
Принцип методу: це явище пояснюється тим, що висока температура руйнує гідрофобні та водневі зв’язки. Відбувається перебудова структури білкової молекули. Білок втрачає свої нативні властивості і розчинність.
Реакція денатурації проходить поступово і прискорюється з підвищенням температури, тому короткочасне нагрівання може і не призвести до коагуляції.
Хід роботи: у пробірку вміщують 1 мл розчину білка, нагрівають і спостерігають за утворенням осаду.