- •Еталон відповіді: с.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •1.1 Біуретова реакція (реакція Піотровського)
- •1.2 Нінгідринова реакція
- •1.3 Ксантопротеїнова реакція
- •1.4 Реакція Адамкевича
- •1.5 Реакція Фоля
- •1.6 Нітропрусидна реакція
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення методів дослідження амінокислотного складу біологічних рідин”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Незворотне осадження (денатурація) білків під впливом солей важких металів, концентрованих кислот, високої температури
- •2.1 Осадження солями важких металів
- •2.2 Осадження концентрованими органічними і мінеральними кислотами
- •Осадження сірчаною кислотою
- •Алгоритм лабораторної роботи 3
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Фізико-хімічні властивості білків. Методи виділення і фракціонування білків. Класифікація білків: прості білки. Пептиди”
- •Тема. Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1 Виділення муцину із слини і проведення якісної реакції на вуглеводний компонент
- •2 Якісне визначення гемінової групи гемоглобіну (бензидинова реакція)
- •4 Гідроліз нуклеопротеїнів дріжджів та виявлення вуглевод-ного компонента
- •4.1 Реакція на вуглеводи з α-нафтолом
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: е.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків”
- •Тема. Вивчення структури, фізико-хімічних властивостей та класифікації ферментів. Засвоєння методів виявлення ферментів у біологічних об’єктах
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.1 Реакція на крохмаль (йодна проба)
- •1.2 Реакція Тромера
- •Еталон відповіді: в.
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •Визначення активності амілази у сироватці крові за методом Каравея
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення активності ферментів, дослідження механізму їх дії”
- •Тема. Вивчення кінетики ферментативного каталізу. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у прояві каталітичної активності ферментів
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Алгоритм лабораторної роботи 1
- •Еталон відповіді: е.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: а - 1;
- •Еталон відповіді: а - 1;
- •Еталон відповіді: а - 4;
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Обмін речовин і енергії. Вивчення стадій аеробного катаболізму та тканинного дихання
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: с.
- •Еталон відповіді: д.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Метаболізм
- •Регуляція
- •Методи вивчення
- •Анаболічні
- •Ендергонічні реакції
- •Катаболічні
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження біологічного окиснення, окисного фосфорилювання та синтезу атф
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: д.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: в.
- •Граф логічної структури теми “Засвоєння принципів хеміосмотичної теорії, аналіз механізму дії інгібіторів та роз’єднувачів окисного фосфорилювання”
- •Тема. Контроль засвоєння модуля 1
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення підсумкового заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля і “Загальні закономірності метаболізму”
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
Алгоритм лабораторної роботи 1
Готують 8 пробірок, маркують їх по порядку від 1 до 8.
У всі пробірки вносять субстрат і активатор амілази.
У першу пробірку вносять амілазу (яка міститься в сечі) і розводять фермент у геометричній прогресії.
Пробірки інкубують 30 хв. при t0 = 380C.
Активність амілази визначають за якісною реакцією з йодом.
Методика проведення експерименту.
Визначення активності амілази в сечі за методом Вольгемута
Принцип методу: метод ґрунтується на визначенні мінімальної кількості амілази, яка здатна розщепити задану кількість крохмалю протягом певного часу за стандартних умов. За одиницю активності діастази взята кількість, мл, 0,1% розчи-ну крохмалю, яку може розщепити амілаза в 1 мл сечі при 370С за 30 хв.
Хід роботи: у 8 пробірок вносять по 1 мл 0,85% розчину NаСl. У першу пробірку додають 1 мл сечі, перемішують, відбирають 1 мл цієї суміші і переносять у другу пробірку. Вміст другої пробірки також перемішують, відбирають 1 мл суміші і переносять у третю пробірку і т.д. З останньої пробірки 1 мл суміші виливають для зрівняння об΄ємів у всіх пробірках. Отримують ряд розведень сечі, де концентрація ферменту в кожній наступній пробірці вдвічі менша, ніж у попередній (розведення сечі у 2, 4, 8, 16 і т.д. разів). Далі у кожну пробірку додають по 2 мл розчину крохмалю, перемішують і ставлять на 30 хв. у термостат при 370С. Після інкубації у кожній пробірці проводять реакцію з йодом. Позначають останню пробірку у ряду, де спостерігається жовте забарвлення з йодом (тобто крохмаль розщепився).
Результати записують у таблицю .
Показник |
Пробірка | |||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 | |
Розведення сечі |
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість 0,1% розчину крохмалю |
|
|
|
|
|
|
|
|
Результат йодної проби |
|
|
|
|
|
|
|
|
Розрахунок проводять за формулою
Х = 1· 2 · розведення сечі,
де1 – кількість сечі, мл;
2 – кількість 0,1% розчину крохмалю.
Клініко-діагностичне значення. Визначення активності α-амілази крові й сечі широко використовується у клінічній практиці з метою діагностики захворювань підшлункової залози. Амілаза – один із екскреторних ферментів, які всмоктуються в кров з тонкого кишечника і виділяються із сечею як низькомолекулярні білки. У нормі активність амілази в крові дорівнює 12-30 мг/мл·год (або г/л·год). Нормальні значення активності α-амілази сечі (діастази), яка визначена за Вольгемутом, варіюють у межах 16-64 одиниць. Цей показник широко використовується в клінічній практиці з діагностичною метою.
При гострих панкреатитах діастаза зростає в 10-30 разів, особливо у першу добу, потім поступово нормалізується. Хронічний панкреатит, рак підшлункової залози не супроводжу-ються різким підвищенням активності діастази. Деяке зростання активності амілази може супроводжувати паротит у дітей. При нирковій недостатності амілаза в сечі відсутня.
Після проведення експериментальної частини ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.
Виконайте завдання та перевірте правильність їх розв’язання з еталоном відповіді.
Завдання 1
У відділення реанімації прийнятий хворий 47 років з діагнозом інфаркт міокарда. Яка з фракцій лактатдегідрогенази (ЛДГ) буде переважати в сироватці крові протягом перших двох діб?
А. ЛДГ 4.
В. ЛДГ 2.
С. ЛДГ 3.
Д. ЛДГ 1.
Е. ЛДГ 5.
Еталон відповіді: Д.
Завдання 2
При ентеробіозі призначають акрихін - структурний аналог вітаміну В2. Порушення синтезу яких ферментів у мікроорганізмів спричиняє цей препарат?
А Цитохромоксидаз.
В ФАД-залежних дегідрогеназ.
С Пептидаз.
Д НАД-залежних дегідрогеназ.
Е Амінотрансфераз.
Еталон відповіді: В.
Завдання 3
При підвищенні температури вище 500С швидкість ферментативної реакції:
А Значно збільшується.
В Незначно збільшується.
С Не змінюється.
Д Незначно зменшується.
Е Різко зменшується.