При підготовці до заняття користуйтеся літературою:

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. - Київ; Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 108–114.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 86–92; 98–102.

3. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1990. - С. 145–157; 163–168.

Теоретичні питання

1. Регуляція ферментативних процесів. Інгібітори та активатори. Зворотне (конкурентне та неконкурентне) і незворотне інгібування ферментів. Фізіологічно активні спо–луки та ксенобіотики як зворотні та незворотні інгібітори ферментів.

2. Шляхи та механізми ре­­­гуляції: алостеричні взаємодії у ферментах; ковалентна модифікація ферментів; дія регуля–торних білків-ефекторів (кальмодуліну, протеїназ, про­­­теїназних інгібіторів). Циклічні нуклеотиди як регулятори фер­­­ментативних реакцій та біологічних функцій клітини.

3. Ізоферменти в ензимодіагностиці, тканинна специфічність розподілу ізоферментів.

4. Основні аспекти сучасної ензимодіагностики. Клітинні, сек–реторні та екскреторні ферменти. Застосування ензимодіаг–ностики в кардіології, гепатології, нефрології, урології, онкології, пульманології, ортопедії тощо.

5. Порушення перебігу ферментативних процесів: природжені (спадкові) та набуті ензимопатії, уроджені вади метаболізму, їх клініко-лабораторна діагностика.

6. Ензимотерапія – використання ферментів як лікарських засобів.

На занятті ви повинні будете виконати експериментальну частину роботи згідно з алгоритмом лабораторної роботи та методикою її проведення.

Алгоритм лабораторної роботи

1. Підготовка проб згідно з ходом роботи з визначення активності холінестерази в сироватці крові.

2. Інкубація сумішей в термостаті при t⁰С 37⁰С.

3. Використання ФЕКу для визначення оптичної густини.

4. Розрахунок значення активності ферменту за калібрувальним графіком.

Методика проведення експерименту.

Визначення активностіхолiнестерази в сироватцi кровi

Принцип методу: під дією холінестерази відбувається гідроліз ацетилхолінхлориду до оцтової кислоти та холіну. Оцтова кислота спричиняє зменшення рН розчину, що призводить до зміни забарвлення індикатора. Про-зерин є інгібітором холінестерази.

Хід роботи:

Реактиви	Дослідна проба, мл		Контрольна проба, мл
Буферний розчин Н2О (дист.) Сироватка крові Ацетилхолінхлорид Прозерин	5 0,2 0,1 0,2 -		5 0,2 0,1 0,2 0,2
Інкубація 30 хв. при 370С
Прозерин		0,2		-
Охолодження до кімнатної температури. Вимірюють оптичну щільність дослідної проби проти контролю на ФЕКу (довжина хвилі дорівнює 500-560 нм, кювета з товщиною шару 0,5 см)

Розрахунок необхідно проводити за калібрувальним графіком. Активність холінестерази виражають у мікромолях оцтової кислоти, яка утворюється при інкубації 1 мл сироватки протягом 1 год при 37⁰С (мкмоль/год · мл).

Клініко-діагностичне значення. У нормі активність холін-естерази 160-340 мкмоль/год∙мл. Оскільки холінестераза синте-зується у печінці, гіпохолінестераземія спостерігається при захворюваннях печінки (злоякісних пухлинах, гострих та хро-нічних гепатитах), а також при кахексії, інфаркті міокарда, отру-єннях фосфороорганічними сполуками. Підвищення активності холінестерази буває при гіпертонічній хворобі, виразці шлунка.

Виконайте завдання та перевірте правильність їх розв’язання з еталоном відповіді.

Завдання 1

У медичній практиці широко використовують інгібітори деяких ферментів як специфічні препарати для лікування багатьох захворювань. Для кожного ферменту назвіть відповідний інгібітор.

Фермент Інгібітор

А. Карбоангідраза. 1 Діакарб.

В. Протеолітичні ферменти. 2 Контрикал.

С. Дегідрогеназа ацетальдегіду. 3 Антабус.

4 Тразизол.