Запитання для самоконтролю:

1. Які бувають види прийменникових конструкцій?

2. Як співвідносяться російські та українські прийменникові словоспо-лучення?

3. Як використовуються сполучники для дотримання норм милозвучності?

Тема 11 Синтаксичні особливості професійного мовлення

Питання теми:

Синтаксичні особливості професійного мовлення. Узгодження підмета з присудком. Складні випадки керування у професійних текстах.

Які синтаксичні особливості мають професійні тексти?

В

Синтаксис (від грец. syntaxis – побудова, порядок) – частина мовознавства, що вивчає форми речень і словосполучень.

ираження стрункості викладу, чіткості й логічності тексту досягається за рахунок синтаксису, точніше – через бездоганне дотримання тих правил, які для ділового стилю є обов'язковими.

У науковому мовленні використовуються речення

розповідного характеру. Питальні й окличні речення в

науковому та офіційно-діловому стилях зустрічаються

рідко.

Синтаксис фахових текстів має такі особливості:

• У реченнях переважає прямий порядок слів. Це виражається в таких вимогах:

  • підмет стоїть перед присудком: Програма написана…; Дирекція просить...;

  • узгоджене означення стоїть перед означуваним словом, неузгоджене – одразу ж після нього: Генератор змінного струму перетворює механічну енергію в електричну;

  • вставні слова, як правило, вживаються на початку речення: Як зазначалося раніше, треба виходити із інтересів акціонерів.

Використання непрямого порядку слів у професійному тексті виправдане, коли треба наголосити на певному слові: у повідомленні Завтра відбудеться засідання ревізійної комісії, наголошується на часі проведення заходу.

• Типовими для фахових текстів є дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Вони дають змогу чітко виявити логічне підпорядкування частини висловлюваної думки, а водночас і економніше висловлювати її, беручи на себе функції підрядного речення, тому дієприслівникові та дієприкметникові звороти ставляться на початок речення: Зважаючи на викладене вище, хочемо...

Для передачі часового, причинового, умовного значення дієприслівникові звороти замінюють підрядним реченням: Як вказувалося (говорилося) вище, треба...

• При укладанні текстів слід звернути увагу на присудок. У ролі присудка досить часто вживаються інфінітивні конструкції: зробити, включити, сприяти, відзначити, затвердити, зобов'язати, затвердити, попередити. Вживається також і наказова форма дієслів: наказую, пропоную оголосити, що застосовується лише в першій особі однини в тих документах, які показують принцип єдиноначальності.

• Текст лише тоді логічно бездоганний, коли в ньому витримано ієрархію підпорядкування понять. Тому до однорідних членів речення в ньому ставляться досить жорстокі вимоги:

  • у ролі однорідних не виступають слова, що виражають родові (ширші) та видові (вужчі) поняття: У цьому році було підготовлено 120 дисертацій, кандидатських 100, докторських 20. – Правильно: У цьому році було підготовлено 120 дисертацій, у тому числі кандидатських 100, докторських 20.

  • не можна будувати однорідного ряду зі слів, близьких за значенням або тотожних: Інфляція, знецінення грошей призвели до скрутних наслідків в економіці.

  • не слід вживати як однорідні ті слова, що виражають різнопланові, тематично не пов'язані поняття: У відгуку висловлені висновки і побажання, які ми повинні врахувати. У наведеному реченні синтаксична помилка, тому що побажання можна висловити, висновки – зробити. Правильно: Моє враження від цієї особи і ставлення до неї...;

  • якщо при однорідних членах є узагальнювальне слово, то воно повинно стояти у тому ж відмінку, що й однорідні члени речення. Порівняймо: База одержала такі товари (кого, що?): паперову тару, кольорову фарбу. – На базу надійшли такі товари: паперова тара, кольорова фарба; У надрах України є багато корисних копалин: кам'яного вугілля, залізної руди, кам'яної солі. – Україна багата корисними копалинами: кам'яним вугіллям, залізною рудою, кам'яною сіллю.