МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Кафедра вищої математики

Використання системи derive у курсі «вища математика»

Магістерська робота

студента (студентки) V (VІ) курсу

факультету прикладної математики

та менеджменту

напряму підготовки

6.040302 –«Інформатика»

Коваленка Іллі Вадимовича

Науковий керівник: професор

Васильченко Сергій Антонович

Харків – 2012

Зразок 2

Титульна сторінка не нумерується, може оформлюватися за допомогою шрифтів різного розміру, жирності; розміщення інформації має бути пропорційним, виглядати естетично. Крапки в кінці речень не ставляться, слово «тема» в назві роботи не пишеться, сама назва в лапки не береться (крім назви предметів, комп’ютерних програм тощо, які досліджуються).

А

Анотація (лат. аn-notatio – зауваження, помітка) – стислий виклад змісту книги, статті, наукової роботита ін.

нотація складається обсягом до 0,5 сторінки машинописного тексту (до 1000 друкованих знаків). Містить прізвище та ініціали

автора роботи, назву і вид кваліфікаційної роботи (руко-

пис, доповідь на міжнародній конференції), спеціаль-

ність (шифр і назву), установу, місто і рік, результати та

висновки. Викладення матеріалу в анотації має бути стис-

лим і точним. Доцільно використовувати синтаксичні

конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів, маловідомих термінів і символів. Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою. Ключовим словом називають слово або словосполучення з тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе змістове навантаження. Загальна кількість слів має бути не меншою трьох і не більшою десяти. Ключові слова подають у називному відмінку та друкують у рядок через кому.

Зміст – це наступна після анотації сторінка роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, вступу, загальних висновків, списку використаних джерел.

Таблиця 1. 10 – Зразок оформлення змісту наукової роботи

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………….	3
РОЗДІЛ 1. Поняття інформаційної безпеки……………………	5
. Визначення інформаційної безпеки……………………...	5
. Види, об’єкти та суб’єкти інформаційної безпеки……...	11
РОЗДІЛ 2. Захист інформаційної безпеки……………………..	17
2.1. Основні принципи забезпечення захисту інформації……..	17
2.2. Форми і засоби забезпечення інформаційної безпеки…….	23
ВИСНОВКИ………………………………………………………	30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………..	32
ДОДАТКИ…………………………………………………………	33

Як грамотно написати втупну частину наукової роботи? Які стан-дартні звороти використовуються у вступній частині?

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави й вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Вступна частина має містити такі частини:

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та зіставлення з відомими вирішеними проблемами обґрунтовується актуальність, доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Висвітлення актуальності не має бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Огляд літератури

Для з’ясування стану розроблення обраної теми складається стислий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що ця тема ще не розкрита (або розкрита частково) і тому вимагає подальшого розроблення. В огляді називають та критично оцінюють публікації, прямо і безпосередньо причетні до теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Стисло викладається зв’язок обраного напряму досліджень із планами організації, де виконано роботу. Наприклад:Курсову (дипломну, магістерську) роботу виконано в науковому семінарі (назва) відповідно до тематичного плану наукових досліджень «Нові інформаційні технології та системи» кафедри мікроелектроніки, електронних пристроїв та приладів Харківського національного університету радіоелектроніки.

Мета й завдання дослідження

Формулюються мета роботи, а також завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме розв’язується у дипломній (магістерській) роботі. Завдання дослідження мають бути підпорядковані його меті. Як правило, формулюється від чотирьох до семи завдань. Використовуються такі найбільш прийнятні слова, як: виділити, визначити, виявити,відпрацювати, встановити, дослідити, запропонувати, здійснити, обґрунтувати, охарактеризувати, покращити, проаналізувати, розкрити, розробити, удосконалити, узагальнити тощо.

Об’єкт та предмет дослідження

Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і береться дослідником для вивчення.Предмет– це те, що знаходиться в межах об’єкта; це той аспект проблеми, досліджуючи який, ми пізнаємо цілісний об’єкт, виокремлюючи його головні, найбільш суттєві ознаки. Наприклад:Об’єкт дослідження – інтернет в умовах формування інформаційного суспільства.Предмет дослідження – особливості впливу інтернету на формування інформаційного суспільства.Отже, об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться як загальне й часткове. Предмет наукової роботи частіше збігається з формулюванням її теми або є дуже близьким до неї.

Методи дослідження

Подається перелік методів дослідження, використаних для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося за допомогою того чи іншого методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Виходячи з того, що кожне наукове дослідження може відбуватися  на двох  рівнях:  емпіричному  (коли здійснюється процес накопичення фактів) і теоретичному (на якому здійснюється узагальнення знань), відповідно до цих рівнів загальні методи пізнання умовно поділяються на дві групи:

• Методи емпіричного дослідження:

Спостереження – це систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження.

Порівняння – це процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, притаманного, що може бути властивим двом або кільком об’єктам дослідження.

Узагальнення – логічний процес, що здійснюється шляхом переходу від специфічних рис до виявлення загальних ознак (властивостей, відношень тощо), притаманних певним предметам.

Вимірювання – це процедура визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об’єкт.

Експеримент – науково поставлене дослідження, спостереження над досліджуваним явищем у певних умовах. Це такий метод вивчення об’єкта, коли дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов чи застосовує звичайні умови, необхідні для виявлення відповідних властивостей.

• Методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях:

Абстрагування – це уявне відсторонення від неістотних, другорядних ознак предметів і явищ, зв´язків і відношень між ними та виділення декількох сторін, які цікавлять дослідника.

Аналіз – це метод пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини з метою його детального вивчення.

Синтез – це, навпаки, з´єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.

Індукція – це умовивід від часткового до загального, коли на основі знань про частини предметів класу робиться висновок про клас у цілому.

Дедукція – це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини.

Моделювання – заміщення досліджуваного об´єкта іншим, спеціально для цього створеним. Під моделлю розуміють уявну або матеріально реалізовану систему, яка, відображаючи чи відтворюючи об´єкт дослідження, здатна замінити його так, що вона сама стає джерелом інформації про об´єкт пізнання.

Наукова новизна одержаних результатів

У науковій роботі необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни. Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи увагу на рівні досягнутої новизни.

Практичне значення одержаних результатів

Подаються відомості про використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання. Наприклад, після завершення курсових робіт йтиметься про розширення, поглиблення напрацьованого матеріалу в дипломних, магістерських дослідженнях.

Апробація результатів роботи

Указується, де оприлюднювалися результати досліджень. Для студентських робіт це зазвичай обговорення в науковому семінарі, виступ на студентських наукових конференціях (подається назва конференції, вказуються повна назва закладу, число, місяць, рік), виступ на засіданні студентського наукового товариства (вказуються число, місяць, рік) тощо.

Публікації

Указуються опубліковані статті (за повним бібліографічним описом) або ця рубрика опускається.

Таблиця 1. 11 – Стандартні мовні звороти, що використовуються у вступній частині

Структурні елементи вступу	Стандартні мовні звороти
1	2
Актуальність теми дослідження	Актуальність роботи полягає у тому, що… Проблема має першочергове (наукове, практичне й теоретичне, важливе) значення, адже в ній… Проблема є актуальною на сьогоднішній день (на даному етапі), тому що… Ця проблема не втратила свого значення (актуальності), тому що… Тема наукової роботи і зараз залишається важливою (актуальною), тому що… та ін.
Огляд літератури	З цієї ( зазначеної) проблеми існує чимала кількість наукових праць… Наявна значна кількість наукових праць, присвячених цій проблемі (темі)… З цієї теми існує недостатня кількість публікацій, (досліджень, робіт)… Теоретичною основою роботи є праці вітчизняних і зарубіжних учених…(прізвища дослідників).
1 Продовження табл. 1.11	2
	Дослідження в галузі… здійснені такими вченими… (перелік прізвищ). З точки зору авторів… На думку деяких дослідників (багатьох дослідників, учених, авторів),… У різних джерелах наводяться… Автори зазначають (вважають, стверджують, висловлюють думку, вбачають, переконані), що…
Мета і завдання дослідження	Мета роботи полягає в розкритті (у вивченні, дослідженні)… Метою роботи є вивчення (дослідження)… Реалізація (досягнення) поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань… Мета дослідження обумовила його завдання… Для реалізації зазначеної мети передбачається розв’язання таких завдань… Метою передбачено вирішення таких завдань…
Об’єкт та предмет дослідження	Об’єкт (предмет дослідження) –… Об’єктом (предметом)дослідження став… Об’єктом (предметом) вивчення в роботі є…
Перелік методів дослідження	У роботі використано такі методи дослідження, як…(їх перелік). Автор роботи використав такі методи наукового дослідження:… Основними методами дослідження є… Базовим (основним) методом є …(назва методу),який дозволив (довів, дав можливість)…
Наукова новизна одержаних результатів	Вперше одержано (удосконалено, набуло подальшого розвитку)… Вперше розроблено нову систему… з використанням відомих (нових) принципів… Вперше здійснено комплексне вивчення… Сформульовані й змістовно обґрунтовані… Доведено залежністьміж…

Які вимоги висуваються щодо змісту основної частини та висновків?

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюються висновки (декілька абзаців).

У розділах основної частини подають:

• огляд літератури за темою і вибір напрямів дослідження;

• виклад основних методів дослідження;

• експериментальну частину і методику досліджень;

• проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

• аналіз і узагальнення результатів досліджень.

Перший розділроботи є оглядово-теоретичним. В огляді літератури за темою окреслюються основні етапи розвитку наукової думки з обраної проблеми. Стисло, аналітично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними, й, отже, визначити своє місце у вирішенні проблеми. Обов’язкова умова – залучення максимальної кількості науково-критичних робіт. Матеріал може викладатися по-різному: або в хронологічній послідовності, або за принципом зіставлення позитивних і негативних оцінок явища, яке досліджується. Реферування не повинно бути безстороннім, зводитися до розгорнутого переказу джерел або набору цитат із них, оскільки завдання цього етапу роботи – вироблення власного погляду на досліджувану проблему в контексті основних концепцій її бачення науковцями. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини роботи.

У першому розділі також визначається зміст теоретичних понять, за допомогою яких здійснюватиметься дослідження, обґрунтовується перевага того чи іншого їх визначення, яким студент послуговуватиметься в роботі.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень,наводять методи розв’язання завдань і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. Теоретичні роботи спрямовують на розкриття методів розрахунків, гіпотез, які розглядають, експериментальні – на принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.

У наступних розділах із вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у роз-робку проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів, їх зіставлення з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць.

У висновках викладають найважливіші отримані наукові та практичні результати, формулюють вирішену наукову проблему (завдання) та значення її для науки і практики. Також розкривають методи вирішення поставлених в роботі завдань, наголошують на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтовують їх достовірність.

Таблиця 1.12 – Стандартні мовні звороти, що використовуються в основній частині наукової роботи

Змістові елементи тексту	Стандартні мовні звороти
1	2
Огляд літератури: а) вказівка на джерело інформації	Деякі автори пропонують… Дослідники (учені, фахівці) дотримуються думки, що… У різних джерелах наводяться… Учений… вважає (висловлює думку, зазначає, переконаний, наголошує), що… На думку вчених (дослідників, науковців, фахівців галузі…), … Більшість авторів зазначає (вказує, підкреслює), що… Інша група вчених дотримується протилежної (іншої) точки зору щодо…
б) посилання на авторську інтерпретацію	Автор дослідження звертає увагу на… За нашими спостереженнями,… Дотримуємся дещо іншої думки… На наш погляд,… На нашу думку,… На перший погляд,…
Посилання на вже відому інформацію	Відомо (загальновідомо, загальновизначено, звісно), що… З офіційних джерел відомо, що… З історії розвитку галузі… відомо, що… Нагадаємо, що… Як відомо, … Як правило, …
Авторська впевненість 1 Продовження табл. 1.12	Автор вважає, що… Доцільно буде нагадати, що… Автор наголошує на тому, що… Безперечним є той факт, що… Вважаємо за потрібне сказати (зазначити, наголосити, підкреслити), що… Безперечно, що… 2
	Тому вважаємо, що… Потрібно зазначити, що… Зважаючи на це, ... Зважаючи на суперечливість різних підходів щодо проблеми…, ми вважаємо очевидною перевагу… Звичайно (зрозуміло, очевидно, цілком зрозуміло), що… Наголошуємо, що… Необхідно зазначити, що… Потрібно (необхідно) наголосити (зазначити, врахувати), що… Як бачимо, …
Авторське припущення	Виходячи з…, можна зробити припущення, що… Для підтвердження… Здається,… Можливо,… Можемо стверджувати, що… У даному випадку можна стверджувати, що…
Наведення прикладів, фактів	Аналогічний приклад: Іншим прикладом є… Наведемо кілька прикладів… Для доказу цього подаємо приклад… Спробуємо навести приклади… Як приклад…
Вказівка на зв'язок з попереднім 1	Аналіз наведеного матеріалу дає можливість… Аналіз розглянутого матеріалу свідчить про… Виходячи з вищевикладеного (вищезазначеного),… Вищенаведені факти дають підставу стверджувати… Загальний аналіз свідчить, що… З огляду на вищесказане (вищезазначене),… З прикладів видно, що… З цього випливає, що… На підставі… можна вважати, що… Проведене дослідження свідчить про те, що… Розглянуті приклади доводять, що… Грунтуючись на положенні про…, Як було вже зазначено, ми… Як вже згадувалось,… Як показало дослідження,… 2
	Вагоме значення для нашого дослідження має (мають)… Важливим є також питання…
П Продовження табл. 1.12 ривернення уваги до інформації	Потрібно звернути увагу на… Для наочного висвітлення… Зауважимо, що… Звернемо увагу, що… Зупинимося (ще) на… Надзвичайно важливим для… є… На окрему увагу заслуговує той факт, що… Не менш важливим є… Окремо варто виділити… Зупинимося на… Перейдемо до… Особливої уваги заслуговують (потребують)… Певну роль у… відіграє такий чинник, як… Розгляньмо ще… Потрібно розглянути… Стрижневим для вирішення цієї проблеми є такий підхід:… Цікавим (з точки зору…) є…
Узагальнення, підсумок, висновок	Аналіз… дозволяє зробити такі висновки:… Аналізуючи матеріал, можна дійти висновку, що… Аналізуючи помилки, приходимо до висновку, що… Підводячи підсумки, хотілося б зазначити, що… Підсумовуючи результати здійсненого дослідження (аналізу), зазначимо (підкреслимо, можна зазначити, можна підкреслити, необхідно зауважити), що… Підсумовуючи викладені точки зору,… Розглянувши наведені факти, можна зробити такі висновки… Узагальнюючи сказане, треба зауважити, що…
Логічна послідовність під час викладення інформації 1 Продовження табл. 1.12	Спочатку… Насамперед потрібно зауважити, що… Завдяки тому, що… Виходячи з розуміння того, що… Таким чином,… Однак… Незважаючи на те, що… 2
	По-перше,…; по-друге,… Беручи до уваги…, Говорячи про…, Тепер розглянемо… Торкаючить питання про…, Обгрунтовуючи точку зору про…, Виходячи з того, що… Щодо питання про… Крім того,… У свою чергу… На закінчення…

Як оформити план, тези і конспект?

П

План – це стислий запис, що окреслює послідовність викладу думки, роз-криває зміст тек-сту.

лан, тези, конспект, анотація, реферат належать до вторинних наукових текстів. Основна їх мета – опрацювання джерела. Форма запису у вигляді плану надзвичайно важлива для організації розумової діяльності, для розвитку навичок чіткого формулювання та уміння вести інші види записів.

За формою запису план буває:

• простий (містить тільки основні пункти);

• складний (до всіх пунктів містить підпункти,

що деталізують чи роз’яснюють зміст основних пунктів).

План прочитаного складають таким чином:

• Поділіть текст на частини.

• Знайдіть інформативні центри цих частин (зазвичай, перше речення абзацу містить головну думку).

• Запишіть усі знайдені у тексті важливі думки у вигляді пунктів плану.

Таблиця 1.13 – Принципи оформлення різних видів плану

Вид плану	Принцип оформлення
1	2
Питальний	Поставте питання до інформативного центру абзацу (у більшості випадків таким центром може бути перше речення) та запишіть його. Наприклад: Що є головним завданням

1 Продовження табл. 1.13	2
	інформатики?
Називний	Перетворіть це речення у називне (у такому реченні є відсутнім присудок). Наприклад: Головне завдання інформатики.
Цитатний	Запишіть це речення без змін. Наприклад: Головним завданням інформатики є систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними засобами комп’ютерної техніки.
Тезовий	Переформулюйте це речення або сформулюйте головну думку всього абзацу. Наприклад: Головне завдання інформатики – систематизація прийомів та методів роботи з ЕОМ, зокрема таких, як створення, перетворення, збереження, передання й використання інформації.

План має низку переваг, зокрема:

• Це найстисліша форма запису. Саме завдяки цьому план легко змінювати, вдосконалювати як за змістом, так і за формою, заново розмірковуючи над змістом проблеми.

• Характеризується високою наочністю. Жодні інші форми запису, крім плану, не можуть у такій яскравій формі відтворити послідовність викладу матеріалу.

• Узагальнює зміст. Елементи узагальнення у плані можуть бути надалі розвинені в тезах, конспектах, рефератах.

• Поновлює в пам’яті прочитане. План допомагає легше зрозуміти зміст, сприяє швидкому опрацюванню матеріалу.

• Допомагає створити інші наукові жанри. Керуючись пунктами плану й звернувшись до джерела, можна скласти конспект, тези, реферат. За допомогою плану оформити їх буде легше.

Т

Тези – це стисло сформульовані основні положення тексту.

езовий план, тезовий конспект і тези — поняття синонімічні. У тезах почергово викладають концептуальні положення тексту, кожне з яких передано одним – двома реченнями, так, щоб воно було повністю зрозумілим тому, хто не читав текст. У тезах немає аргументації, прикладів та інших подробиць змісту. Якщо це тезовий план, то пункти, як правило, нумеруються.

Як скласти тези?

• Поділіть текст на фрагменти. Фрагмент – це два і більше абзаців тексту, які об’єднані змістовно.

• Знайдіть інформаційні центри фрагментів, які можуть бути й окремими реченнями, і частиною абзацу, й окремим абзацом.

• З

  Конспект (від лат. conspectus – огляд, виклад) – це стислий, систематизований, логічно зв’я-заний запис змісту книги (статті, лекції) з метою подальшого використання цієї інформації.

  апишіть головне положення фрагмента або самостійно його сформулюйте.

Існує три види конспектів:

• текстуальний – основний зміст передається сло-

вами й реченнями з тексту;

• вільний — основний зміст передається своїми

сло­вами;

• комбінований – використовують два вищезазна-

чені види конспекту.

Таблиця 1.14 – Приклади оформлення вторинних наукових жанрів

Конспект	Тези	План
Важкою є необхідність користувачам запам'ятовувати послідовності чисел, наприклад, 194.44.82.244, для того, щоб звернутися до певного хосту, що цікавить. З переходом на TCP/IP удосконалення цього механізму стало необхідністю. Вирішенням цієї проблеми стало створення доменів, або локальних повноважень, у яких адміністратор може привласнювати імена своїм машинам і керувати даними адресації у своєму домені. Служба імен доменів – DNS (Domain Name Service) одержує і надає інформацію про хости мережі.	З переходом на TCP/IP постала необхідність удосконалення механізму звернення до певного хосту. З переходом на TCP/IP були створені домени. Завдяки їм адміністратор може керувати даними адресації у своєму домені. Служба імен доменів DNS (Domain Name Service) одержує і надає ін-формацію про хости мережі.	Створення доменів – єдина можливість керувати даними адресації та одержувати й надавати ін-формацію про хости мережі.

У процесі запису змісту лекції потрібно відбирати необхідне, переформульовувати й водночас швидко її занотовувати. Тому дослівний запис почутого є нераціональним.