- •Тема 1. Загальна характеристика мови професійного спілкування.
- •Модуль і
- •Соціально-професійна лексика комп’ютерників
- •Українська мова серед інших мов світу
- •Графічні
- •Скільки слів використовує людина?
- •Запитання для самоконтролю:
- •Стилі сучасної української літературної мови.
- •Характеристика офіційно-ділового та наукового стилів
- •Як основних у професійній діяльності фахівців галузі електроніки та комп’ютерної техніки
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 3 Культура усного професійного мовлення
- •Типові мовні звороти:
- •Типові мовні звороти:
- •Типові мовні звороти:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 4 Міжперсональні форми професійного спілкування
- •Національні традиції вітання
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 5 Ділові папери як засіб писемного професійного спілкування
- •З історії вітчизняного справочинства
- •2. Пояснювальна записка до проекту на 2 арк. В 1 прим.
- •27 Травня 2011 р. Підпис
- •Небезпека використання канцеляризмів у розмовному стилі
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 6 Вимоги щодо укладання документів
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 7 Мовне оформлення наукового дослідження. Види опрацювання науково-технічної літератури
- •Використання системи derive у курсі «вища математика»
- •6.040302 –«Інформатика»
- •Чи слід конспектувати лекції, якщо є підручники?
- •Глинський я. М. Інформатика. Основи алгоритмізації і програмування мовою Visual Basic / я. М. Глинський. – к.: Аспект, 2011. – 246 с.
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 8 Дотримання стандартів під час написання наукових робіт. Вимоги до укладання наукової статті, рецензії та відгуку
- •Які технічні вимоги висуваються до оформлення наукової роботи?
- •Моделювання електричних характеристик нанорозмірного транзистора
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 9 Проблеми перекладання та редагування наукових текстів
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 10 Комп’ютерне перекладання науково-технічних текстів
- •Історія виникнення комп’ютерного перекладання
- •Запитання для самоконтролю:
- •Модуль іі лексичні, морфологічні та синтаксичні норми української мови за професійним спрямуванням
- •Як розпізнати запозичену лексику?
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 2 Термінологія як лінгвістична наука про терміни. Практика вживання термінів у професійному мовленні
- •Історія виникнення слова «термін»
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 3 Способи творення та правопис термінів галузі електроніки та комп’ютерних наук
- •Етимологія термінів
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 4 Нормування та стандартизування наукових термінів
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 5 Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 6 Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 7 Вживання займенників у мовленні професійного спілкування
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 8 Особливості вживання числівників у професійному мовленні
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 9 Особливості вживання дієслова та дієслівних форм у професійному мовленні
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 10 Вживання службових частин мови у професійному спілкуванні
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 11 Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •Як узгоджується підмет з присудком у науковому тексті?
- •Запитання для самоконтролю:
Глинський я. М. Інформатика. Основи алгоритмізації і програмування мовою Visual Basic / я. М. Глинський. – к.: Аспект, 2011. – 246 с.
У посібнику викладено основи алгоритмізації, програмування і створення проектів у середовищах Visual Basic 2010 Express i Visual Basic for Applications. Описано поняття інформаційного моделювання, головні алгоритмічні конструкції, типи даних, візуальні елементи керування і способи їх використання. Наведено значну кількість прикладів, зразків розв’язування задач і створення проектів. Матеріал подано доступно, цікаво й наочно. Багаторівнева побудова параграфів дає змогу регулювати темп навчання, організувати навчання «від задач» і «від зразків проектів», гармонійно поєднати елементи процедурного й візуального програмування.
Посібник призначений для студентів технічних вищих навчальних закладів різних напрямів підготовки.
М
Реферат (нім. referat,
від лат. refere –
допові-дати,
повідомля-ти) – стислий виклад
змісту наукової праці, статті.
джерела або основних поглядів на якусь проблему за ма-
теріалами кількох джерел. Як анотування, реферування
має на меті скоротити обсяг первинного тексту, зберігаю-
чи його основний зміст.
Види рефератів:
реферат-конспект – містить усі основні положення тексту, ілюстративний матеріал, аргументи, відомості про методи дослідження і можливості їх використання;
реферат-резюме – містить тільки ті основні положення, що стосуються основної теми реферованого тексту, уся додаткова та другорядна інформація відсутня.
Процес підготовлення реферату має такі етапи:
Вибір теми (вона має бути актуальною й цікавою, бажано, щоб містила яку-небудь проблему або суперечність).
Добирання відповідних джерел.
Ознайомче читання джерел, аналіз текстів. Аналізуючи текст, потрібно оцінити, який матеріал доцільно використати в рефераті. Зокрема потрібно звернути увагу на такі елементи тексту:
факти, що неодмінно мають бути відображені в рефераті;
нові ідеї і гіпотези, експериментальні дані, якісно нові явища, процеси та ін. Ця група елементів підлягає максимальному відображенню в рефераті; тут допустимі лише текстові скорочення без втрати інформації, наприклад, заміни ускладнених конструкцій роздумів більш лаконічними фразами;
дані, що не є принципово новими: традиційні методи, загальновідомі формулювання, цифровий матеріал і т.п. Вони подаються в рефераті вибірково, залежно від значення й мети реферування, і можуть бути представлені в узагальненому й анотованому вигляді;
аргументи, пояснення, приклади та інша інформація роз’яснювального й ілюстративного характеру. Як правило, вони або не включаються у реферат, або подаються в анотованому вигляді.
4. Складання плану.
5. Конспектування джерел.
6. Систематизація записаної інформації за складеним планом.
7. Написання тексту.
Вимоги до складання реферату:
об’єктивність (необхідно передати погляди саме автора твору);
повнота (потрібно передати всі основні положення твору);
чітка композиція (реферат повинен складатися з трьох частин: вступ, основна частина, висновки).
Тект реферату має відрізнятися зрозумілістю і конкретністю, чіткістю, лаконічністю. Для цього не потрібно подавати додаткову інформацію, а саме: роздуми, описи, приклади.
У ньому не повинні використовуватися громіздкі речення, складні конструкції, звороти, що ускладнюють сприйняття змісту.
У реферат не включають дані, відображені в бібліографічному описі документа.
Не допускаються (крім особливих випадків наявності очевидних неточностей) критичні зауваження референта або його довільна інтерпретація тексту.
Рекомендується у процесі написання реферату використовувати ос-новні способи реферативного викладу тексту. Розглянемо їх детельніше:
цитування – дослівне відтворення фрагментів первинного документа;
перефразування – часткова зміна (скорочення, об’єднання, заміна, згрупування та інші подібні процедури) окремих фрагментів тексту первинного документа;
заміщення – заміна фрагмента тексту (речення загалом, його частини, словосполучення чи слова), якщо це не спотворює зміст документа.
Заміщення забезпечує ясність, зрозумілість, доступність думки. Найчастіше цей спосіб використовується в тих випадках, коли у реферат включається речення зі словами на зразок такі, подібні, вищезазначені, розглянуті раніше тощо, значення яких необхідно розкрити, інакше зміст не буде зрозумілим читачеві. В такому разі виконується операція «крок назад», тобто у тексті первинного документа знаходиться фрагмент, за допомогою якого здійснюється необхідна заміна у рефераті. Цей прийом використовується і тоді, коли первинний текст містить абревіатуру, зміст якої може бути незрозумілим читачеві.
Наприклад: Особливістю MAД є те, що низькочастотними лініями передаються високочастотні сигнали… – Особливістю мереж абонентського доступу є те, що…;
опущення – пропуск слова чи словосполучення без спотворення змісту тексту реферату. Пропустити можна дані пояснювального характеру, роз’яснення чи ілюстрації до основних положень реферованого документа. Скажімо, можна випустити слова на зразок ця стаття, ця робота, таким чином, відповідно, наприклад, зокрема тощо.
Наприклад: У даній роботі подається кількісний метод оцінки інформативності наукових документів – Пропонується кількісний метод оцінки...;
суміщення – операція, коли два чи кілька речень, де є подібні елементи, накладають одне на одне, утворюючи складну конструкцію, в якій подібні компоненти використовуються лише один раз.
Вимоги щодо оформлення реферату були описані на початку цієї теми.