ЦЕ ЦІКАВО

Історія виникнення слова «термін»

Термін (Terminus) у давніх римлян божество меж, кордонів, під покровительством якого стояли прикордонні камені та стовпи, які також вважалися священними. Введення культу Терміна легенди приписують Тіту Тацію, який освятив прикордонний камінь на Капітолії, і Нумі Помпілію (8 – 7 ст. до н. е.), що ввів свято Терміналій, яке відзначалося наприкінці римського року, тобто 23 лютого. У зв’язку з цим Нумі приписується розділення територій на ділянки, що складалися із сукупності селищ, об’єднаних спільним управлінням і культом. Було встановлено, що хто викопає кордонний камінь, той мав бути страченим, а згодом це покарання замінили на штраф. У день Терміналій власники сусідніх полів сходилися біля спільного прикордонного каменя, прикрашали його квітами, приносили жертви (як правило, хліб, мед, вино). Свято мало веселий, мирний характер: жителі сусідніх селищ збиралися, пригощалися, співали пісні, присвячені Терміну як установлювачу кордонів та порядку. Такі ж обряди здійснювалися й на Капітолії.

У середньовіччі слово терміннабуло вже значення «визначення», «позначення». У старофранцузькій мові знаходять номінацію terme – «слово». В Україні ця назва поширюється вже у ХVІІІ ст. (1705р.), запозичена через польську мову. Подібно до того, як межові камені позначають кордони земельних ділянок, термін точно позначає межу визначеного поняття.

Що таке термінологія та терміносистема? Які вимоги висуваються до термінів?

Говорячи про терміни, не можна оминути значення ще деяких суміжних понять: термінознавство, терміносистема та термінологія. Галузь мовознавства, що вивчає терміни, закономірності їх створення та функціонування називається термінознавством. У термінознавстві розрізняють такі поняття, як термінологія та терміносистема. Під поняттям термінологія розуміють усю сукупність термінів, що склалася стихійно у певній галузі наукового знання. Існують банківська, хімічна, філософська, лінгвістична, юридична, комп’ютерна тощо термінології. Шлях формування термінології починається разом з формуванням певної галузі знання або діяльності. Деякі термінології залишаються на початковому етапі й надалі не розвиваються. Наприклад, на сьогодні залишається неповною термінологія назв космічних тіл та їх систем, тому що науці до кінця не відома фізична сукупність зірок різних типів, галактик, газових туманностей тощо.

Коли закінчується етап складання термінології певної галузі, починається наступний – етап розвитку термінології на власній основі. Він має такі напрями:

• Поглиблення наукового знання, тобто термін стає родовим поняттям, а біля нього з’являється кілька видових понять, і, відповідно, з’являються нові терміни. Наприклад, термін опромінювання став позначати родове поняття, коли було відкрито різні типи опромінювання: короткочасне, зовнішнє, глибоке, тривале тощо.

• Виникнення нових об’єктів техніки внаслідок науково-технічного прогресу. Наприклад, після появи різних видів комп’ютерної техніки термін комп’ютер став родовим, а терміни ноутбук, нетбук, планшетний комп’ютер стали видовим.

• Виникнення у певній галузі знання нових підгалузей знань, і, відпо-відно, поява нових термінів. Наприклад, розвиток сучасних досліджень галузі електроніки спричинив появу мікро- та наноелектроніки.

Термінології є джерелами виникнення та функціонування терміносистем.

Терміносистема – це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі. Терміносистема виникає тоді, коли відбувається перехід від неупорядкованої сукупності термінів (термінології) до її теоретичного обґрунтування. Отже, терміносистема формується на певному етапі розвитку якоїсь галузі наукового знання, коли вже створено наукову теорію, позначено об’єкти та зв’язки між ними.

Для правильного розуміння основних вимог до терміна впроваджено поняття термінологічне поле, що означає певний науковий контекст, у межах якого слово є точним і однозначним. Поза межами певного поля термін втрачає свою термінологічну характеристику. Наприклад: слово дерево є біологічним терміном (багаторічна, дерев’яниста рослина). У галузі комп’ютерних наук це слово також є терміном (наприклад, дерево каталогів – ієрархічне угрупування доменів, що спільно використовують один і той же простір імен), але в побутовому спілкуванні воно стає загальновживаним словом (наприклад, посадити дерево біля будинку).

У мовознавстві виділяють певні ознаки термінів, які різнять їх від загальновживаних слів.

Таблиця 2.3 – Ознаки термінів

Ознака	Пояснення і приклади
1	2
Наявність дефініції	Дефініція – це чітке визначення, що логічно й точно дає визначення спеціальним поняттям, процесам, явищам та ін. Таке визначення фіксують термінологічні словники. Наприклад: байт – основна одиниця збереження інформації, що складається з восьми біт і використовується як одне ціле під час передавання, збереження та перероблення інформації в ЕОМ.
Належність слова до конкретного наукового контексту	Слово пам'ять належить до різних термінологічних полів, відповідно, стає і різним терміном, а поза науковим контекстом стає загальновживаним словом: у комп’ютерній галузі – частина ЕОМ для збереження даних; у психології – психічна функція, вид розумової діяльності; у побуті – погана пам'ять.
Системність	Належність терміна до певної терміносистеми передбачає його зв'язок з іншими поняттями цього термінологічного поля. У мовному вираженні ця озна-ка реалізується через: 1) відтворення термінів на основі кореневих слів, що вказує на суміжність понять: програма – підпрограма – програмний – програмування – програміст; 2) відтворення нових термінів за принципом антонімічності (шифратор – дешифратор) та градації (кілобайт, мегабайт, гігабайт, терабайт, петабайт, ексабайт, зеттабайт, йоттабайт); 3) утворення словосполучень, що належать до споріднених явищ однієї галузі (інформаційна безпека – інформаційна система – інформаційна сумісність – інформаційне середовище – інформаційне забезпечення – інформаційно-пошукова система – інформаційні ресурси – інформаційні послуги –інформаційний пошук).
1 Продовження табл. 2.3	2
Однозначність у межах певної термі-нологічної системи або тенденція до однозначності	У своєму термінополі термін є однозначним. Наприклад, термін ядро у фізичному термінологічному полі має одне значення (частина атома); у біологічному – також одне значення (внутрішня частина плода, насіння); у термінополі астрономії – внутрішня частина планети; в інформатиці – це основна програма операційної системи. Але повністю усунути багатозначність з однієї терміносистеми не завжди вдається. Наприклад: штучний інтелект – 1) здатність обчислювальної системи моделювати процес мислення людини завдяки виконанню функцій, властивих лише людському інтелекту; 2) розділ комп’ютерознавства, що вивчає методи, способи розумової діяльності людини, пов’язаної з розв’язуванням задач за допомогою комп’ютера.
Точність	Термін повинен якнайповніше й найточніше передавати суть поняття, яке він позначає. Неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями. Неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями. Термін адаптер – не є точним, тому ми уточнюємо його зміст за допомогою творення похідних термінів: відеоадаптер, графічний адаптер, кольоровий графічний адаптер, мережний адаптер, адаптер монохромного дисплея.
Стилістична нейтральність	Терміни не мають ніякого емоційно-експресивного забарвлення. Наприклад: слово язичок є терміном у термінополі біології (невеликий відросток біля пластинки листя злаків та інших рослин), в анатомічному термінополі використовується нейтральне слово язик (рухливий м’язовий орган в порожнині рота).
Стислість	Користуватися короткими термінами зручно, але не завжди вдається утворити стислий термін, який би при цьому був ще й точним. Наприклад: акредитив
1 Продовження табл. 2.3	2
	з платежем на виплат (економічний термін).
Інтернаціональний характер	Ця ознака реалізується в термінологічних одиницях двома способами: 1) шляхом використання в утворенні термінів терміноелементів із інтернаціонального (греко-ла-тинського) мовного фонду (радіо-, теле-, авто-, мікро- та ін.); 2) запозичення готових термінів з однієї мови-лідера. Терміни електроніки та комп’ютерної галузі формуються на базі англійської мови (файл, компакт-диск, дисплей та ін.).

Що таке термінологізація і детермінологізація?

Термінологізація –

це процес переходу загальновживаного слова або термі-нологічної одиниці іншої галузі до стану терміна певної галузі.

Більша частина термінів була загальновживаною

лексикою. У процесі термінологізації лексична одиниця

отримує значення певного поняття у певній терміносис-

темі. До термінів у процесі термінологізації можуть над-

ходити:

• Загальновживана лексика. Наприклад, слово файл (швидкозшивач, папка для документів) стало комп’ютерним терміном – концепція в обчислювальній техніці, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу в ОС.

• Терміни з інших терміносистем. Наприклад, хвиля (у фізичній терміно-системі – радіохвилі); мова (в інформатиці – мова програмування).

• Власні імена. Наприклад, прізвища Ампер, Джоуль, Ватт – терміни, що позначають різні одиниці виміру: ампер, джоуль, ват; прізвище винахідника Холл – холлівський квантовий ефект.

Відносно термінологізації детермінологізація – зворотний

Детермінологі-зація – це процес переходу термі-на до стану загальновживаної лексики.

процес. Такий перехід відбувається у випадку розпаду певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у певній галузі наукового знання. Наприклад, раніше термінфлюїд позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої

до XVIII ст. пояснювали теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. Сьогодні це слово використовується як нетермін: флюїди добра. Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації і залишатися терміном. Наприклад, слово атмосфера вживається як термін у фізиці, а також у переносному значенні (атмосфера доброзичливості).

Чимало термінів телекомунікаційної галузі та комп’ютерних наук набули поширення у побутовому мовленні, зокрема такі, як комп’ютер, монітор, СD-диск, інтернет, провайдер, сайт тощо.

Які терміни називаються загальнонауковими та вузькоспеціальними?

У складній функціональній системі термінів виокремлюються загальнонаукові терміни та вузькогалузеві. Загальнонаукові тер-

міни позначають абстрактні наукові поняття. В основно-

м

Загальнонаукові терміни виража-ють категорії та поняття, що використовуються у різних галузях

наукового знання.

у це логіко-філософські категорії, що мають універсаль-

ність у значенні, наприклад: конкретне, можливість, при-

чина, наслідок, аналіз, синтез тощо.

Також вони виражають категорії та поняття, що ви-

никли в результаті математизації й кібернетизації, інформатизації наук, у результаті інтеграційних процесів та нових методів дослідження. Наприклад, система, елемент, структура, функція, модель, парадигма, інформація, програма, метод, фактор та ін.

Загальнонаукові терміни є засобом універсалізації наукових засобів і універсалізації спеціальної мови в цілому. Вони передбачають конкретизацію у використанні їх в окремих галузях знання. Так реалізується здатність термінів до породження похідних. Порівняйте: система зв’язку, мережна система, акустична система, багатопроцесорна система, комутаційна система, інформаційно-пошукова система; банківська система; фонетична система; система ґрунтів тощо.

Найбільший шар спеціальної лексики становить вузь-

когалузева (вузькоспеціальна) термінологія. Її виникнен-

н

Вузькоспеціальні терміни познача-ють поняття, специфічні для кожної окремої галузі наукового знання.

я базується на тому, що кожна наука має свій предмет,

об’єкт вивчення, свою специфіку. За такими термінами

легко розпізнати ту чи іншу галузь наукового знання.

Наприклад: стилістика, фонетика, префікс, сполучник – галузь мовознавства; мережний комутатор, супутникова антена, радіохвилі, мобільний зв'язок – галузь телекомунікацій; електронний чип, материнська плата, дисковід, монітор – галузь комп’ютерних наук.

Вузькоспеціальна термінологія будь-якої галузі представлена певними семантичними групами. У галузях телекомунікацій, електроніки та комп’ю-терної техніки виокремлюють такі семантичні групи термінів:

• назви наукових дисциплін, галузей техніки, найменування досліджуваних проблем (безпека комп’ютерних мереж, технології та засоби телекомунікації, метрологія та вимірювальна техніка, мікроелектроніка та ін.);

• назви спеціальностей, осіб за родом діяльності (інженер-програміст, інженер електроніки, оператор телекомунікацій, зв’язківець, системний адміністратор тощо);

• назви обладнання, технічних пристроїв та їх деталей (діелектричний резонатор, звукова плата, інтегральна мікросхема, мережний адаптер, мережевий комутатор, мікроелектронний чип, інтелектуальний сенсор та ін.);

• одиниці виміру (байт, біт, мегабайт, мегаметр, герц, кілобайт і т. п.);

• фізичні явища (електромагнітні коливання, радіохвилі, інфрачервоне випромінювання, високочастотне коливання, гамма-випромінювання, детермінований сигнал, високочастотний модульований сигнал та ін.);

• назви процесів, дій (сканування, інсталювання, оброблення фрагментації, автентифікування Windows, розроблення програмних систем та ін.).