Запитання для самоконтролю:

1. Які етапи формування має українська термінологія? Які проблеми існують на сучасному етапі розвитку термінологічної науки?

2. Які стилістичні особливості має термінологічна лексика, професіона-лізми та професійні жаргонізми? Наведіть приклади термінів і професіоналізмів з мови Вашого фаху.

3. У чому відмінність між поняттями термінологія та терміносистема?

4. Які вимоги висуваються до функціонування термінів?

5. Як змінюється функціонування термінологічних одиниць у межах і поза межами термінологічного поля?

6. У чому специфіка явищ термінологізації і детермінологізації? Які терміни називаються вузькоспеціальні та загальнонаукові? За яких умов загальнонаукові терміни можуть переходити до статусу вузькоспеціальних?

Тема 3 Способи творення та правопис термінів галузі електроніки та комп’ютерних наук

Питання теми:

Особливості наукової метафори як джерела поповнення термінологічної лексики галузі електроніки та комп’ютерної техніки. Морфологічні й неморфологічні способи термінотворення. Правопис складних термінів. Абревіатури. Терміни-словосполучення. Правопис термінів іншомовного походження. Власні назви у складі термінів-словосполучень.

Сучасна українська термінологія неоднорідна за походженням. Джерелами її поповнення є:

• процес вторинної номінації (термінологізація і метафоризація);

• використання наявних у мові словотворчих можливостей (морфологічний спосіб);

• утворення термінів-словосполучень (синтаксичний спосіб);

• іншомовні запозичення.

Розглянемо їх детальніше.

У чому особливості наукової метафори?

До власне українських термінів належать праслов’янські та власне укра-їнські термінологічні найменування, зокрема: покриття (наприклад, у слові нанопокриття), розряд, світло, частинка, трубка (наприклад, нанотрубка), промінь, хвилі, нитки (наприклад, квантові нитки), зв'язок, мережа та ін. Часто до термінологічної системи галузі електроніки та комп’ютерної техніки, а також суміжних галузей такі терміни потрапляють через процес термінологізації – використання наявної в мові назви для позначення наукового поняття. Тобто функції термінів починають виконувати слова, які раніше не були термінами. Термінологізація частіше відбувається на основі метафоричних процесів, що ґрунтуються на переосмисленні назв за подібністю форми,розміру, розташування частин (наприклад, дерево каталогів; квантові нитки), на функціональній подібності (слово хвиля означає водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні; фізичний термін хвиля – коливальний рух у фізичному середовищі; жила – судина, по якій тече кров і жила в електротехніці – це провідник для електричного з’єднання). Продуктивність цього способу в термінології пояснюється тим, що наукових понять значно більше, ніж слів для їх називання. Про інші способи термінологізації дивіться в темі 2 модуля ІІ.

Які власне українські афікси беруть участь у творенні термінів?

Одним із найпродуктивніших джерел збагачення української термінології є морфологічний спосіб творення. Основним засобом морфологічного способу термінотворення є афікси – частини слова, що вносять зміну у його значення. Одні афікси є більш продуктивні, інші втрачають або втратили свою здатність творити нові слова, тобто стали непродуктивними. Розглянемо більш детально, які афікси беруть участь у творенні сучасних термінів галузі електроніки та комп’ютерної техніки.

Таблиця 2.4 – Афіксальні та безафіксний способи творення термінів

Афікси	Приклади
1	2
Суфіксальний спосіб
До основ дієслів додаються суфікси: -ач, -ник, -к(а), -нн(я), -ювач, -ація і утворюють терміни-іменники:	користуватися – користувач; одержувати – одержувач; розділити – роздільник; зміцнювати – зміцнювання (наприклад, діапазон зміцнювання параметра); вимірювати – вимірювання (коло вимірювання); вимикати – вимикач; виводити – виведення (даних); обробляти – оброблювач (переривань), оброблення (інформації), інсталювати – інсталювання (дія), інсталяція (наслідок за дією інсталювати).
До основ іменників додаються суфікси -атор, -іст і утворюють похідні терміни-іменники:	архів – архіватор; сума – суматор; програма – програматор, програміст; блок – блокатор.
До основ іменників додається суфікс -н, -ов і утворює прикметники, що входять до складу	інформація – інформаційний; комп’ю-тер – комп’ютерний; система – системний; комунікація – комунікацій-
1 Продовження табл. 2.4	2
термінів-словосполучень:	ний; файл – файловий.
До основ дієслів недоконаного виду додаються суфікси -ль + -н і утворюють активні дієприкметники:	з’єднувати – з’єднувальний (дріт, сигнал); вимірювати – вимірювальна (величина); запам’ятовувати – запам’я-товувальний (пристрій).
До основ дієслів доконаного виду додаються суфікси -н(-ен) або -т і утворюють пасивні дієприкметники:	виконати – виконаний; пошкодити – пошкоджений; збільшити – збільше-не; змінити – змінений; розмити – розмитий.
Префіксальний спосіб
До різних частин мови додаються такі найуживаніші українські префікси: не-, під-, проти-, над-, без-, напів-, пере- та ін.:	незавершений, надвиробництво, надзавдання, протиструм, підпрограма, надґратки, напівпровідник, передавач, напівз’єднаний.
Префіксально-суфіксальний
До різних частин мови додаються різні афікси:	дріт – бездротовий (зв'язок); твори-ти – перетворювач, єднати – роз’єд-нувач.
Безафіксний спосіб
Відкидання суфіксів у дієсловах:	викликати – виклик; рахувати – рахунок; записувати – запис; перешкодити – перешкода; входити – вхід; набирати – набір, описування – опис; вибирати – вибір; виводити – вивід.

Як бачимо з таблиці, найпродуктивнішим є суфіксальний спосіб творення термінів.

Як розрізняти терміни на позначення дії, події і наслідку?

У ДСТУ 3966-2000. «Термінологія. Засади і правила розроб-

ляння стандартів на терміни та визначення понять». Він містить вимоги щодо впорядкування віддієслівних іменників відповідно до норм сучасної української мови. Головна думка ДСТУ в тому, що потрібно розмежовувати терміни, які означають дію, подію і наслідок дії (результат). У російській мові всі ці поняття позначаються одним словом (наприклад, классификация, згиб, исследование). Українська мова здатна віддієслівним іменником завжди чітко їх розрізняти. У стандарті пропонується:

• Дію (те, що відбувається на даний момент) позначати віддієс­лівними іменниками з суфіксом -нн, утвореними від дієслів недоконаного виду: ізолюва-ти – ізолювання, класифікувати – класифікування, устатковува-ти – устатковування, згина-ти – згинання, досліджува-ти – досліджування.

• Подію (те, що відбулося або відбудеться) – віддієслівними іменниками з суфіксом -нн, утвореними від дієслів доконаного виду: заізолюва-ти – заізолювання, розкласифікува-ти – розкласифікування, устаткува-ти – устаткування, поверну-ти – повернення, зігну-ти – зігнання, досліди-ти – дослідження.

• Наслідок дії (результат дії, виріб) – відповідними однокореневими іменниками з іншими суфіксами або без них: ізоляція, класифікація, устаткування, поворот, згин, дослід.

У чому специфіка слово- та основоскладання? Як пишуться терміни-складні слова?

Способом основоскладання утворено терміни-складні слова, серед яких можна виділити назви, що виникли на основі складання незалежних одне від одного слів (світлотехніка, світлодіод) і номінації, утворені за допомогою сполучного голосного звука на основі складання залежних одна від одної основ (стрічкопритискач, шумоізоляція).

Способом словоскладання утворені терміни-складні слова, що пишуться через дефіс (ампер-секунда, ват-секунда, плазмон-поляритон, диск-катод, мегават-година, файл-сервер, дизайн-графіка). Такі терміни є результатом поєднанням двох самостійно вживаних іменників.

Розглянемо правила написання складних термінів разом і через дефіс.

Разом пишуться:

• Складні терміни-іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох основ, одна з яких – дієслівного походження: шумопоглинач, звукозаписувач, сигналоприймач, струмообмежувач та ін.

• Складні терміни-іменники, утворені поєднанням прикметникової чи займенникової та іменникової основ за допомогою сполучного голосного звука: системотехніка, цифрозапис, швидкодрук, самозапуск, самоліквідація та ін.

• Складні терміни-іменники, утворені за допомогою іншомовного (грецького або латинського) терміноелемента: автоколивання, радіозв’язок, телекомунікація, аудіо- та відеотехніка, відеоадаптер і т.п.

• Складні іменники, утворені з кількісного числівника та іменника: чотирикутник, п’ятнадцятиріччя, дванадцятитонка, стодвадцятип’яти-тонка та ін.

• Складні іменники з першою чистиною пів-, напів-: півбайт, півколо, напівпровідник, півгодини, напівавтомат тощо.

• Складні прикметники (частини термінологічних словосполучень), утворені від складних іменників, що пишуться разом: електросиловий (електросила), радіофізичний (радіофізика), системомеханічний (системомеханіка) і т.д.

• Складні прикметники (частини терміносполучень), утворені від сполучення іменника та узгоджувального з ним прикметника: високошвидкісний, низькочастотний, рідкокристалічний та ін.

• Складні прикметники та дієприкметники (частини терміносполучень) з другою дієслівною частиною: звукопоглинальний, швидкорозчинний, пилонепроникний, самотестовний та ін.

• Складні прикметники та дієприкметники (частини терміносполучень), в яких першим елементом виступає прислівник: малорозчинний, багатоколірний, малорозрядний, вищезгаданий, новоутворений тощо. Але прислівники, утворені від відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і пишуться окремо з наступним прикметником або дієприкметником: діаметрально протилежний, послідовно виконаний, максимально допустимий, різко окреслений, суспільно необхідний та ін.

• Складні прикметники (частини терміносполучень), першою частиною яких є числівник: чотирибайтовий, двовимірний, одноелектронний, двоядерний, двадцятидвохдюймовий, двадцятип’ятивідсотковий і т.п. Але у наукових текстах та документах у складних словах із числівником, що означає двозначне, тризначне та ін. число, числівник пишеться цифрами: 23-етапний, 127-рядковий, 34-тоновий, 22", 45% та ін.

Через дефіс пишуться:

• Складні терміни-іменники, утворені з двох відмінювальних іменників без сполучного голосного звука: інженер-програміст, біт-заповнювач, прилад-індикатор, введення-виведення та ін.

• Складні терміни-іменники, утворені з двох іменників, з яких другий відмінюється: інтернет-провайдер, факс-модем, компакт-диск, блок-схема, файл-сервер тощо.

• Складні іменники, що позначають одиниці виміру: кіловат-година, грам-атом, ват-секунда. Але одиниці виміру, що закінчуються на -метр, пишуться разом: міліметр, амперметр, дециметр і т. п.

• Складні терміни-іменники з першою складовою частиною максі, міні: міні-комп’ютер, максі-екран, міні-відеокамера, міні-роз’єм, максі-об’єм та ін.

• Складні прикметники (частини терміносполучень), утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: факс-модемний, веб-дизайнерський, інтернет-провайдерський та ін.

• С

  Абревіація (від лат. abbrevio – скорочую) – це утворення нових слів шляхом скорочення.

  кладні прикметники (частини терміносполучень), утворені з двох і більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: електронно-обчислювальний, приймально-передаваль-ний, інформаційно-пошуковий, волоконно-оптичний і т. п.

• Складні прикметники, в яких перша частина закінчується на -ико (-іко): механіко-технічний, фізико-математичний, хіміко-технологічний тощо.

Що таке абревіатури? Які бувають способи скорочення термінів?

Абревіація також належить до морфологічного способу творення термінів. Цей спосіб, яким утворюються частіше терміни-іменники, став продуктивним у ХХ ст., коли розширення інформації у зв’язку з науково-технічною революцією стало вимагати ущільнення мовних засобів, уникнення надлишкової інформації та повторів. Твірною основою для абревіатур є переважно словосполучення. У терміносистемі галузі електроніки та комп’ютерної техніки залежно від структури та вимови абревіатури бувають:

• Ініціальні абревіатури – утворені з початкових лі-

тер слів, які входять у словосполучення. Вони у свою чергу

поділяються на:

• буквені (їх вимовляють як букви): ПК, АТС (авто-

матична телефонна станція), ІКМ (імпульсно-кодова моду-

ляція), КД (компакт-диск), АЦП (аналогово-цифровий пере-

творювач), ЦП (центральний процесор), ОС (операційна система) та ін.;

• звукові (їх вимовляють як звуки): РЕА (радіоелектронні апарати); ДОС (дискова операційна система), ГІС (географічні інформаційні системи); СУБД (система управління базами даних) та ін.

• Абревіатури складового типу – утворені з початкових складів словосполучень: сисадмін (професіоналізм від «системний адміністратор»), модем (модулятор-демодулятор).

• Абревіатури змішаного типу – утворені з початкової частини або частин слів і повного слова: оргтехніка (організаційна техніка), техобслуговування (технічне обслуговування); техогляд (технічний огляд), спецзамовлення (спеціальне замовлення), матаналіз (математичний аналіз) тощо.

У термінології галузі телекомунікацій, електроніки та комп’ютерної техніки є чимало іншомовних абревіатур, які часто приєднуються до запозичених або українських слів, наприклад: Web-адреси, ІР-пакети, ІР-мережі, МАС-адреса, ARP-відповідь та ін.

Як утворюються терміни-словосполучення?

Синтаксичний спосіб творення термінів є найбільш продуктивним. Терміни-словосполучення становлять понад 70% сучасних термінів. Його перевагою є те, що за допомогою творення словосполучення уточнюється зміст терміна, наприклад: пам'ять – оперативна пам'ять, режим – режим роботи комп’ютера, запис – цифровий запис інформації, кабель – оптоволоконний кабель тощо.

Таблиця 2. 5 – Структура термінів-словосполучень

Кількість компонентів	Приклади
1	2
Двокомпонентні терміни (іменник + іменник):	швидкість запису; зміна конфігурації; збій системи; блок живлення.
Двокомпонентні терміни (прикметник + іменник):	інфрачервоний порт; цифрова комутація; програмне забезпечення; телефонний трафік; аналоговий сигнал.
Трикомпонентні терміни (іменник + прикметник + іменник):	автентифікація мережних послуг; пульт дистанційного керування; передача аналогового сигналу; система супутникового зв’язку.
Трикомпонентні терміни (прикметник + прикметник + іменник):	пересувна телевізійна установка; внутрішньозонова телефонна мережа; супутникові цифрові канали.
1 Продовження табл. 2.5	2
Трикомпонентні терміни (прик-метник + іменник + іменник):	типовий носій запису; гіпертекстова розбивка документа; безперервний потік інформації.
Трикомпонентні терміни (іменник + іменник + іменник)	розширювач діапазону гучності; швидкість передачі в каналі.

З яких мов частіше запозичуються терміни?

Ще одним неморфологічним способом поповнення термінології, крім термінологізації, є запозичення. У галузевих терміносистемах української мови запозичення становлять близько 40%. Виділяємо велику групу інтернаціона-лізмів – міжнародних термінів, уживаних не менше ніж у трьох неспоріднених мовах і запозичених переважно з грецької: діод, пентод, тріод, оптика, парадигма, теорема, магніт, діаграма тощо) або латинської мов (монітор, адсорбція, трансляція, нейтралізація, молекула, квант, вектор, комунікація, трансляція та ін.).

Серед грецьких та латинських запозичень значну кількість становлять терміноелементи, з яких в українській мові починаються (рідше закінчуються) слова-терміни. Наприклад:

• теле- (грец. далеко): телепередача, телефон, телеконтроль, телезв’язок, телекомунікація, телевимірювання, телепорт, телетекст;

• діа- (грец. через, крізь, між): діагностика, діалог, діапазон, діаграма;

• мікро- (грец. малий): мікросхема, мікрофон, мікропроцесор;

• електро- (грец. янтар): електротехніка, електрозв’язок, електроприлад;

• стерео- (грец. просторовий): стереозвук, стереоскоп, стереотип;

• гіпер- (грец. надмірність): гіпертекст, гіперпосилання;

• радіо- (лат. промінь): радіотехніка, радіочастоти, радіоелектроніка, радіохвилі;

• вібро- (лат. коливаюсь): віброфон, віброметр, віброскоп, вібросигнал;

• інтер- (лат. поміж, періодичність): інтерфейс, інтерполяція;

• транс- (лат. через, за, крізь, по той бік): трансляція, трансакція, транспозиція, трансформатор;

• нано- (грец. карлик): наночастинка, нанотрубка, нанотехнології, нанокристал, наносекунда.

Головним джерелом поповнення термінологічної лексики багатьох галузей є англійська мова, наприклад: лізинг, дисконт, консалтинг, сканер, файл, принтер, модем, транзистор тощо. Це можна пояснити тим, що англомовні країни досягли величезних успі­хів у розвитку нових технологій та поступово почали впливати на весь світ. Наявні й терміни французького походження, які українська мова позичала через західноєвропейські мови або безпосередньо з французької: режим, фільтр, антена, пароль, кабель, мобільний та ін.