10.8. Гіперчутливісь іv типу. Алергічні реакції сповільненого типу

Реакції гіперчутливості сповільненого типу (РГСТ) згідно з класифікацією Кумбса і Джела – це реакції, що проявляються не раніше, ніж через 12 год і опосередковані клітинними, а не гуморальними механізмами. Термін розвитку РГСТ залежить від особливостей алергену та виду реакції. Так, контактна алергія та туберкулінова реакція розвиваються протягом 72 год, а гранульоматозна реакція – лише через 21–28 діб. РГСТ може мати короткочасний характер (транзиторна алергія), а може зберігатися протягом десятків років.

Реакції гіперчутливості сповільненого типу можуть бути викликані мікробними, паразитарними антигенами, хімічними речовинами (гаптенами), в тому числі ліками, харчовими алергенами та атигенами трансплантату.

РГСТ – особлива клітинна форма гіперчутливості, обумовлена сенсибілізованими Т-лімфоцитами. Вона не пов’язана з циркулюючими у крові антитілами і тому не може бути передана пасивно за допомогою сироватки, але передається шляхом введення лімфоїдних клітин сенсибілізованої тварини (лімфоцитів крові, селезінки або лімфатичних вузлів). Це – так званий адоптивний перенос (від англ. adopt – присвоювати).

На відміну від реакцій гіперчутливості негайного типу, РГСТ виникає не негайно, а не раніше 12 год.. Її розквіт досягається через 24-48 год і супроводжується утворенням інфільтратів у місці проникнення алергену. Інфільтрат (від лат. In – в, filtratus – процеджений) – це місцеве ущільнення та збільшення об’єму тканин внаслідок накопичення в них клітин крові (при запаленні) або пухлинних клітин (пухлинний інфільтрат). Більшість клітин інфільтрату при РГСТ становлять не поліморфноядерні клітини, як при РГНТ, а мононуклеари (лімфоцити, моноцити, макрофаги). Особливо виражена інфільтрація навколо малих кровоносних судин.

Для реакції РГСТ типові такі ознаки: лихоманка, різні сверблячі шкірні висипи з вираженим набряком, гіпотонія, змінення лейкоцитарної формули крові тощо.

Як механізм клітинного типу РГСТ залежна від тимуса. У новонароджених дітей з аплазією тимусу порушено формування РГСТ, хоча зберігається здатність виробляти антитіла.

У розвитку РГСТ беруть участь майже всі клітини імунної відповіді: макрофаги, Т-хелпери, Т-супресори, Т-ефектори, клітини пам’яті, а на першому етапі доімунної відповіді ще й поліморфноядерні лейкоцити (гранулоцити).

Встановлено такий механізм РГСТ: при першому контакті з антигеном (алергеном) Т-лімфоцити розпізнають їх за допомогою своїх TCR-рецепторів, що приводить до активації у них метаболічних процесів. При повторному контакті з антигеном починається активна проліферація сенсибілізованих лімфоцитів з утворенням клону ефекторних Т-лімфоцитів. У них активуються лізосомальні ферменти і починається секреція цитокінів. Останні активують макрофаги і залучають їх до процесу руйнування клітин-мішеней, що несуть на собі антиген. При цьому руйнуються і Т-лімфоцити. При нашкірному та підшкірному введенні атигену Т-лімфоцити мігрують у шкіру і вступають у контакт з клітинами, які зв’язують цей антиген. У результаті цього формується інфільтрат, в якому переважно виявляються Т-лімфоцити і макрофаги.

На відміну від Т-ефекторів, дія макрофагів неспецифічна і розповсюджується не тільки на антиген, який викликає реакцію, але і на інші антигени мікробного або іншого походження.

Серед сенсибілізованих Т-лімфоцитів виділяється окрема субпопуляція клітин, які перетворюються у довгоживучі клітини пам’яті і здатні зберігати стан специфічної сенсибілізації протягом всього життя індивіда.

До реакцій РГСТ належать: контактна алергія, інфекційна алергія, гранульоматозна реакція, деякі трансплантаційні та аутоалергічні реакції.