Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Immunologia_i_Molekulyarnaya_biologia / Розділ 5 Орг і ткан ім. сист (119-171 стр.).doc
Скачиваний:
154
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
414.21 Кб
Скачать

172

5. Клітини, органи та тканини імунної системи

5.1. Лімфоїдно-макрофагальна система організму

Імунна система (лімфоїдно-макрофагальна, лімфатична) – це структурно-функціональна сукупність лімфатичної тканини, органів та вільно циркулюючих клітин, яка підтримує гомеостаз внутрішнього середовища організму і спрямована на елімінацію (знешкодження) чужерідних антигенів. За визначенням відомого російського імунолога Р. В. Петрова, “основна функція імунної системи – імунний нагляд, захист організму від екзо- або ендогенних речовин, що несуть ознаки генетично чужерідної інформації”.

У вищих організмів імунна система відрізняється, з одного боку, розосередженістю, з іншого – інтеграцією окремих лімфоїдних елементів. Кількість лімфоїдних клітин в організмі людини становить 1012 – 1013 при загальній кількості клітин 1013 – 1014, тобто кожна десята клітина тіла є імунною. Маса всіх клітин та органів імунної системи дорівнює 1,5-2 кг, вони багаторазово дублюють один одного і діють у тісному зв’язку.

Імунна система функціонує за органо-циркуляторним принципом. Вона складається з трьох груп елементів:

1) органи і тканини;

2) клітини, що вільно циркулюють або фіксовані у тканинах;

3) гуморальні фактори, які виробляються лімфоїдними та іншими клітинами. Слід відзначити, що імунна система, разом з нервовою і ендокринною, належить до регуляторних систем і функціонує у тісному зв’язку з ними та іншими системами організму – травною, видільною, системою кровотворення.

Паралельно з розвитком всього організму здійснюється формування лімфоїдних органів, тканин і клітин.

Органи імунної системи умовно поділяють на центральні (первинні) та периферічні (вторинні). До центральних органів відносять ті, в яких відбувається лімфопоез – антигеннозалежна стадія проліферації і диференціації лімфоцитів. Це такі органи, як ембріональна печінка, кістковий мозок, тимус, сумка Фабриціуса у птахів і, за деякими даними, пейєрові бляшки кишечника. До вторинних органів належать лімфовузли, селезінка, скупчення лімфоїдних клітин у різних тканинах – у шкірі, підслизових шарах шлунково-кишкового тракту, сечостатевих та верхніх дихальних шляхах тощо.

Усі клітини імунної системи представлені клітинами крові незалежно від того, чи вони вільно циркулюють у крові, чи оселяються у тканинах. Це – лімфоцити, моноцити, тканинні макрофаги, гранулоцити та деякі інші. Вони різноманітні за походженням і функціями. Ті з них, що безпосередньо беруть участь в імунній відповіді (лімфоцити, моноцити, макрофаги), називають імуноцитами.

У дозріванні клітин імунної системи розрізняють декілька фаз, які відбуваються на різних стадіях онтогенезу. Попередницею лімфоцитів, як і всіх клітин крові, є поліпотентна гемопоетична стовбурна клітина (ГСК), яка, у свою чергу, утворюється з тотипотентної ембріональної стовбурної клітини (ЕСК). Більш детальніше процес дозрівання і диференціації клітин організму і, зокрема, клітин крові розглядається у наступному підрозділі 5.2.

Гуморальні фактори імунної системи представлені розчинними молекулами антитіл, цитокінів, ферментів, компонентів комплементу, пропердину та іншими. Вони виробляються імуноцитами і зосереджені у крові, лімфі, міжклітинній рідині тканин, у достатньо великій кількості зустрічаються у слині, сечі, молоці та інших секретах. Розгляду гуморальних факторів присвячено наступні розділи підручника.