- •1.Строки адміністративного затримання.
- •3. Загальна характеристика митного законоавства.
- •4. Контроль в управлінні, його суть та види.
- •5. Органи (посадові особи) , уповноважені на розгляд справ про адміністративне правопорушення.
- •6. Загальна характеристика законодавства в сфері юстиції України.
- •7. Система органів виконавчої влади.
- •8. Вилучення речей і документів.
- •10. Органи виконавчої влади, як різновид державних органів.
- •11. Поняття і особливості адміністративного процесу.
- •12. Органи управління юстицією та їх повноваження.
- •13. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •14. Система органів управління транспортом та їх компетенція.
- •15. Органи управління в сфері фінансів і кредиту та їх повноваження.
- •16. Легалізація та правосуб’єктність об’єднань громадян.
- •17. Загальна характеристика адміністративного законодавства в сфері культури.
- •18. Види заходів адміністративного примусу.
- •19. Поняття і принципи державної служби.
- •20. Органи управління в області охорони природи і навколишнього середовища та їх компетенція.
- •21. Органи управління статистикою та їх повноваження.
- •22. Метод адміністративно-правового регулювання та його зміст.
- •23. Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
- •24. Виправні роботи та порядок їх накладання.
- •25. Система адмістративного права.
- •26. Порядок зміни, припинення і скасування актів держ. Управління.
- •28. Поняття і види об’єднань громадян.
- •29. Загальна характеристика законодавства в сферах освіти і науки.
- •30. Кабінет міністрів України, його завдання і повноваження.
- •31. Правовий статус державних службовців.
- •32. Органи управління освітою та їх компетенція.
- •35. Органи (посадові особи) правомочні здійснювати адміністративне затримання.
- •36. Загальна характеристика законодавства в сфері економіки україни.
- •37. Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян.
- •38. Органи управління культурою та їх компетенція.
- •39. Методи державного управління.
- •40. Поняття, види і зміст управлінської діяльності.
- •41. Правові форми держ. Управління.
- •42. Система органів управління соц. Захистом населення та їх повноваження.
- •43. Дія адм.-правових актів.
- •44. Поняття і склад адм. Правопорушення.
- •45. Адміністративний арешт як вид адміністративне стягнення.
- •46. Наука адміністративного права
- •47. Державний архітектурно-будівельний контроль
- •48. Служба безпеки України
- •49. Конституційні права та обов’язки громадян України в сфері виконавчої влади
- •50. Система органів управління наукою та їх повноваження
- •51. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •52. Види відповідальності державних службовців
- •53. Загальна характеристика законодавства в агропромисловому комплексі
- •54. Органи управління промисловістю України
- •55. Поняття і зміст державного правління
- •56. Види форм управлінської діяльності та їх адміністративно-правова характеристика.
- •58. Сторони притягнення до адміністративної відповідальності.
- •59. Загальна характеристика законодавства в сфері соціального захисту населення .
- •60. Органи управління зв’язком.
- •61. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства.
- •62. Конфіскація предмета.
- •63. Головне управління державної служби.
- •64. Засади статусу громадян.
- •65. Державний санітарний нагляд в Україні.
- •66. Правове положення адміністрації держ. Підприємства.
- •67. Поняття і система принципів держ. Управління.
- •68. Поняття і юрид. Значення актів державного управління.
- •69. Загальна х-ка зак-ва в області охорони та безпеки ук.
- •70. Судовий контроль.
- •71. Поняття адмін відповідальності та її відмінності від інших видів юр. Від-ті.
- •72. Міліція україни та її підрозділи, завдання та ф-ції.
- •73. Організаційна стр-ра та штати органів упр-ня (оргни вик. Вл.)
- •75. Особли-ті адмін. Відповід-ті неповнолітніх.
- •76. Джерела ап.
- •78. Прокурський нагляд за законністю в державному управлінні.
- •79. Поняття, структура і види норм адміністративного права.
- •80. Переконання і примус в державному управлінні.
- •81. Система органів управління внутрішніх справ та їх повноваження.
- •83. Принципи та суб’єкти адміністративного процесу.
- •84. Управління нотаріатом і адвокатурою.
- •85. Службова кар’єра та припинення державної служби.
- •86. Міністерство закордонних справ України, завдання та функції.
- •87. Загальна характеристика законодавства в сфері охорони природи і навколишнього середовища.
16. Легалізація та правосуб’єктність об’єднань громадян.
Легалізація – це офіційне визнання об’єднань громадян, що здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Для реєстрації об’єднання громадян його засновники подають заяву про це, а також необхідні документи. Громадські організації можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення про це відповідних дер- жавних органів. Політичні партії та міжнародні громадські орг-ції підлягають обов’язковій реєстрації Мініст-вом юсти-ції України, органами місц. держ. адміністрації, виконавчими органами місц. самоврядування. Вимоги, що встановлені законом до засновників об’єднань громадян: 1. пол. партії можуть створюватися тільки за ініціативою повнолітніх і діє-здатних громадян У, що не перебувають у місцях позбавлення волі; 2. засновниками громадських організацій можуть бу-ти особи, яким виповнилося 18 р.; 3. засновниками молодіжних та дитячих організацій можуть бути особи, які досягли 15-річного віку. Не підлягають легалізації об’єднання громадян, якщо їх метою є: зміна насильницьким шляхом констит. ладу та в протизаконній формі порушення суверенітету і терит. цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоп-лення держ. влади, пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, створення воєнізованих формувань. Держава не втручається в діяльність об’єднань громадян, але вона здійснює контроль за їх діяльністю за допомогою державних органів: фінансових, подат-кової адміністрації, екологічних, пожежних, санітарно-епідемічних та інших.
17. Загальна характеристика адміністративного законодавства в сфері культури.
Культура як галузь включає до себе державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, заклади культу-ри. До цієї галузі належать: театральне, музичне, хореоргафічне, образотворче мистецтво; концертні організації, музеї, бібліотеки, кінематографія, радіомовлення і т. д. Управління культурою полягає в: організації створення, розповсюджен-ня творів літератури та мистецтва, збереженні культурних цінностей, охороні творів мистецтва і культури і т. ін. З ме-тою реалізації Комплексної програми основних напрямків розвитку культури в Україні щодо розвитку української нації, її свідомості, традицій, гарантій свободи розроблено концептуальні напрямки діяльності органів виконавчої влади щодо розвитку культури. Діяльність у сфері культури здійснюється у порядку, визначеному Основами законодавства України про культуру, зак-вом України про підприємства, підприємницьку діяльність і т. д. Основи зак-ва України про культуру визначають правові, економічні, соціальні, організаційні засади розвитку культури, регулюють суспільні відносини у сфері культури. Пріоритетні напрямки розвитку культури визначаються цільовими загальнодержавними програмами, які затверджуються ВРУ.
18. Види заходів адміністративного примусу.
Адміністративний примус – система засобів психологічного або фізичного впливу на свідомість і поведінку людей з ме-тою досягнення чіткого виконання встановлених обов’язків, розвитку суспільних відносин у рамках закону, забезпечен-ня правопорядку і законності. Заходи адміністративного примусу поділяються на такі види: 1. заходи адміністративного запобігання – дії повноважних органів або посадових осіб, спрямовані на примусове забезпечення суспільної безпеки і громадського порядку, недопущення і боротьбу зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями та ліквідацію їх наслідків. Це такі заходи як: вимога припинення окремих дій, перевірка документів, огляд речей та особистий огляд тощо. 2. заходи припинення правопорушень – це примусове зупинення протиправних діянь, що носять ознаки адміністративного про-ступку, спрямоване на недопущення шкідливих наслідків та забезпечення застосування до винної особи адміністратив-ного стягнення. Заходи припинення можна поділити на 2 групи – загального та спеціального призначення. До заходів припинення загального призначення належать: адміністративне затримання, примусове лікування, тимчасове відсторо-нення від роботи інфекційних хворих тощо..