40. Поняття, види і зміст управлінської діяльності.

Зміст управління зводиться до розробки програми дій, забезпечення її матеріальними ресурсами, до розподілу задач між учасниками до об’єднання дій і окремих осіб і колективів, тобто до регулювання що­денної діяльності колективів людей та ін. Суб’єкт і об’єкт управління і взаємодія між ними визначають струк­туру і зміст дії механізму управління, а особливості управління сфер, сукупність взаємопов’язаних суб’єктів і об’єктів управління створю­ють куруючу і керовану систему, які лежать в основі відповідних видів управління: -соціальне – передбачає здійснення управлінської діяльності в соці­альній сфері, де в якості суб’єкта і об’єкта управління виступає як окрема людина так і колектив людей. -біологічне – це вплив людини на природу, з метою перетворення її в інтересах людей. -технічне – управління людиною машинами та ін. Механізмами, з ме­тою вироблення необхідної суспільної продукції. Під управлінням слід розуміти організовану діяльність людей в соці­альній, технічній, біологічній сферах, яка направлена на задоволення певних вимог і потреб людей. Соціальне управління поділяється: А)державне управління; б)громадянське управління; в)недержавне управління; г)сімейне управ­ління.

41. Правові форми держ. Управління.

Форма управління – зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюються органами викон. влади для реалізації поставлених перед ними за­вдань. Правові форми управління – діяльність органів управління, пов’язана з виданням правових актів, які ведуть до виконання , зміни, припинення адм. правовідносин. Правові форми управління: видання нормативних та індивідуальних актів управління. Видання нормативних актів управління – особлива форма діяльності органів викон. влади, яка передбачає розпорядчу діяльність, спря­мовану на виконання закону шляхом встановлення певних пра­вил у сфері державного управління. Нормативно-правові акти видаються міністерствами та ін. центра­льними органами викон. влади . Норма­тивні акти управління адресовані значному або необмеженому колу органів і громадян, виконують важливу роль в організації діяльності виконавчої влади. Видання індивідуальних актів управління є близьким до норматив­ного, але не тотожне йому. Відмінність між ними полягає в тому, що індивідуальні акти управління встановлюють, змінюють, при­пиняють конкретні адм. правовідносини. Вони відрізняються від нормативних тим, що звернені до кон­кретних суб’єктів управлінських відносин і їх дія припиняється після здійснення встановлених у них прав і обов’язків, тобто після одноактного їх застосування.(Видання наказу про призначення держ. службовця на посаду, видача дозволу на но­сіння зброї і ін.)

42. Система органів управління соц. Захистом населення та їх повноваження.

Відповідно до Конституції України Указом Президента створено Мі­ністерство праці та соціаль­ної політики України. Рішення Мінпраці з питань праці, зайнятості і соц. захисту населення, видані у межах його повноваження, є обов’язковими до виконання центральними та місцевими органами вико­навчої влади, органами місцевого самовря­дування, а також підприємствами, установами і організаціями. Мінпраці реалізує єдину держ. політику щодо соц. забезпечення на­селення та соц. захищеності інвалідів і громадян похилого віку; несе відповідальність за розвиток цієї справи, займається організа­цією роботи по призначенню та виплаті пенсій та ін. Згідно з чинним законодавством до системи органів соц. захисту на­селення входять

відомчі органи соц. забезпечення (МВС, Служби безпеки, Мінобо­рони Укр.) Цим питанням за­ймаються також управління соц. забез­печення обласних, Київської та Севастопольської міських, район­них держ. Адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Заява про призначення пенсії працюю­чим подається за місцем роботи, а не­працюючим – до районного (міського) відділу соц. забезпечення за місцем проживання. Пенсії призначаються районним (міським) відді­лом соц. забезпечення. Важливу роль у справі соц. забезпечення відіграє комісія для при­значення пенсій при місцевих держ. Адміністраціях, виконкомах ра­йонної (міської) ради. Пенсійні справи до засідання комісії готує від­діл соц. забезпечення. У віданні органів соц. забезпечення перебувають медико-соц. екс­пертні комісії, на які поклада­ється визначення постійної або тривалої втрати працездатності і встановлення групи інвалідності, її причин,. Часу настання, визначення для інвалідів умов праці на підприємст­вах, в установах іорганіза­ціях, перевірка правильності використання інвалідів на роботі відповідно до висновку медико-соц. екс­пертної комісії.