7. Система органів виконавчої влади.

Орган виконавчої влади – це різновид державних органів, який утворюється в установленому зако­ном порядку, спеціально для здій­снення на основі чинного законодавства функцій виконавчо-розпоряд­чого характеру. Систему складають: вищі, центральні та місцеві органи виконавчої влади. Вищим органом вик. влади є КМУ, він є відповідальним перед Президентом Укр. та підконтрольний і підзвітний ВРУ. До складу КМУ входять Прем’єр-міністр України, Пе­рший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри, міністри. Пер­сональний склад КМУ призначається Президентом Укр. за поданням Прем’єр-міністра Укр. КМУ забезпечує держ. суверенітет і економічну самостійність України, здійснює внутрішню і зовнішню політики дер­жави, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і гро­мадянина та інші. До центральних органів вик. влади входять мініс­терства, державні комітети та цен­тральні органи вик. влади зі спеці­альним статусом. Міністерства є головним органом в системі органів центральної вик. влади у забезпеченні реалізації держ. політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює мі­ністр, він як член КМУ особисто відповідає за роз­робку і впрова­дження програми КМУ з відповідних питань, реалізації держ. політики у визначеній сфері держ. управління, здійснює управління в цій сфері, спрямовує і координує діяльність інших органів вик. влади з питань віднесених до його відання. До місцевих органів вик. влади відносяться обласні, рай­онні, Київські та Севастопольські міські та районні в містах місцеві державні адміністрації. Діє під керівництвом Голови місцевої держ. адміністрації, якого призначає та звільняє Президент України.

8. Вилучення речей і документів.

Вилучення речей документів, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, здійснюється уповноваженими особами, яким надано право провадити адміністративне затримання, осо­бис­тий огляд і огляд речей, з метою забезпечення доказів, а також, за­лежно від результатів розгляду справи, забезпечення їх конфіскації, оплатного вилучення, провадження у справах про адміністративне пра­вопорушення - це низка послідовних дій уповноважених органів (по­садових осіб), а у деяких випад­ках інших суб’єктів, які згідно з нор­мами адміністративного законодавства здійснюють заходи, спрямо­вані на притягнення правопорушників до відповідальності і забезпе­чення виконання винесеної постанови. Відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1)адміністративними комісіями при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищ­них та сільських рад 2)виконавчими комітетами селищних, сільських рад 3)районними (мі­ськими) су­дами (суддями) 4)органами внутрішніх справ (міліції), ор­ганами держ. інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те законодавчими актами України. Найбільш широку компе­тенцію у сфері застосування адміністративних стягнень мають адміністративні комісії. Вони є ко­легіальними органами і утво­рюються відповідними радами. Комісію очолює голова, який є засту­пником голови або членом виконавчого комітету відповідної ради. Адміністративні комісії розглядають справи про адміністративні пра­вопорушення, відповідальність за які передбачена КпАП, іншими но­рмативно-правовими актами. До осби, яка вчинила адміністративне правопорушення, адміністративна комісія може застосовувати: попе­редження; штраф; оплатне вилучення предмета, який є знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопору­шення; конфіскацію предмета,. ., грошей одержаних в результаті вчинення адміністративного правопорушення.