- •1.Строки адміністративного затримання.
- •3. Загальна характеристика митного законоавства.
- •4. Контроль в управлінні, його суть та види.
- •5. Органи (посадові особи) , уповноважені на розгляд справ про адміністративне правопорушення.
- •6. Загальна характеристика законодавства в сфері юстиції України.
- •7. Система органів виконавчої влади.
- •8. Вилучення речей і документів.
- •12. Органи управління юстицією та їх повноваження.
- •10. Органи виконавчої влади, як різновид державних органів.
- •11. Поняття і особливості адміністративного процесу.
- •13. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •14. Система органів управління транспортом та їх компетенція.
- •15. Органи управління в сфері фінансів і кредиту та їх повноваження.
- •16. Легалізація та правосуб’єктність об’єднань громадян.
- •17. Загальна характеристика адміністративного законодавства в сфері культури.
- •18. Види заходів адміністративного примусу.
- •19. Поняття і принципи державної служби.
- •20. Органи управління в області охорони природи і навколишнього середовища та їх компетенція.
- •21. Органи управління статистикою та їх повноваження.
- •22. Метод адміністративно-правового регулювання та його зміст.
- •23. Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
- •24. Виправні роботи та порядок їх накладання.
- •25. Система адмістративного права.
- •26. Порядок зміни, припинення і скасування актів держ. Управління.
- •28. Поняття і види об’єднань громадян.
- •29. Загальна характеристика законодавства в сферах освіти і науки.
- •30. Кабінет міністрів України, його завдання і повноваження.
- •31. Правовий статус державних службовців.
- •32. Органи управління освітою та їх компетенція.
- •35. Органи (посадові особи) правомочні здійснювати адміністративне затримання.
- •36. Загальна характеристика законодавства в сфері економіки україни.
- •37. Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян.
- •38. Органи управління культурою та їх компетенція.
- •39. Методи державного управління.
- •40. Поняття, види і зміст управлінської діяльності.
- •41. Правові форми держ. Управління.
- •42. Система органів управління соц. Захистом населення та їх повноваження.
- •43. Дія адм.-правових актів.
- •44. Поняття і склад адм. Правопорушення.
- •45. Адміністративний арешт як вид адміністративне стягнення.
- •46. Наука адміністративного права
- •47. Державний архітектурно-будівельний контроль
- •48. Служба безпеки України
- •49. Конституційні права та обов’язки громадян України в сфері виконавчої влади
- •50. Система органів управління наукою та їх повноваження
- •51. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •52. Види відповідальності державних службовців
- •53. Загальна характеристика законодавства в агропромисловому комплексі
- •54. Органи управління промисловістю України
- •55. Поняття і зміст державного правління
- •56. Види форм управлінської діяльності та їх адміністративно-правова характеристика.
- •58. Сторони притягнення до адміністративної відповідальності.
- •59. Загальна характеристика законодавства в сфері соціального захисту населення .
- •60. Органи управління зв’язком.
- •61. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства.
- •62. Конфіскація предмета.
- •63. Головне управління державної служби.
- •64. Засади статусу громадян.
- •65. Державний санітарний нагляд в Україні.
- •66. Правове положення адміністрації держ. Підприємства.
- •67. Поняття і система принципів держ. Управління.
- •68. Поняття і юрид. Значення актів державного управління.
- •69. Загальна х-ка зак-ва в області охорони та безпеки ук.
- •70. Судовий контроль.
- •71. Поняття адмін відповідальності та її відмінності від інших видів юр. Від-ті.
- •72. Міліція україни та її підрозділи, завдання та ф-ції.
- •73. Організаційна стр-ра та штати органів упр-ня (оргни вик. Вл.)
- •75. Особли-ті адмін. Відповід-ті неповнолітніх.
- •76. Джерела ап.
- •78. Прокурський нагляд за законністю в державному управлінні.
- •79. Поняття, структура і види норм адміністративного права.
- •80. Переконання і примус в державному управлінні.
- •81. Система органів управління внутрішніх справ та їх повноваження.
- •83. Принципи та суб’єкти адміністративного процесу.
- •84. Управління нотаріатом і адвокатурою.
- •85. Службова кар’єра та припинення державної служби.
- •86. Міністерство закордонних справ України, завдання та функції.
- •87. Загальна характеристика законодавства в сфері охорони природи і навколишнього середовища.
22. Метод адміністративно-правового регулювання та його зміст.
Адміністративно-правовими методами є способи та прийоми безпосереднього і цілеспрямованого впливу виконавчих органів на підставі закріпленої за ними компетенції, у встановлених межах та відповідній формі на підпорядковані їм органи та громадян. Характерними рисами для методів управління є: 1)способи впливу виконавчого органу на підпорядкований йому орган та громадян; 2)вираження державного публічного інтересу, керівної ролі держави; 3)засоби досягнення мети; 4)способи організації, прийоми здійснення функцій, що виникають в процесі здійснення спільної діяльності; 5)способи реалізації компетенції. Види адмінімтративно-правових методів: нагляд, наказ, застосування методу регулювання означає встановлення загальної політики та принципів щодо її реалізації через державне фінансування, пільги тощо, керівництво, переконання.
23. Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
Перша вимога, що висувається до акту- доцільність, корисність з погляду державних інтересів. В основі акту повинне лежати суспільне благо, він повинний бути науково обгрунтований, відповідати реальній обстановці, вчасно прийнятий, передбачати механізм його перетворення в життя. З метою досягнення доцільності акта повинні враховуватися: права людини; рівень свідомості й культури мас; плюралізм думок, інтересів; можливість вирішення проблем; раніше прийняті акти. Законність – друга вимога, що висувається до актів виконавчої влади, під якою мається на увазі: наявність компетенції у автора; відповідність акта закону; прийняття у встановлений законом термін; дотримання процесуальних правил видання акта. Акти, що не відповідають вимогам законності, поділяються на нікчемні та заперечні. До актів виконавчої влади ставляться організаційно-технічні вимоги. До актів виконавчої влади у ряді випадків можуть бути поставлені й інші додаткові вимоги. Деякі з них можуть бути видані лише за наявності спеціального дозволу вищого органу; деякі можуть можуть бути прийняті в межах певного терміну; деякі вимагають наступного затвердження вищого органу.
24. Виправні роботи та порядок їх накладання.
Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двацяти процентів її заробітку в заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районнм (міським) народним судом (нардним суддею). Постанова районного (міського) народного суду (нардного судді) про застосування виправних робіт надсилається органу внутрішнфх справ на виконання не пізніше як наступного дня після її винесення. Виправні роботи відповідно до ст.31 КпАП відбуваються за місцем постійної роботи порушника. Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку проводилось відрахування. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів. У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час, проведений у відпусці по вагітності і пологах. Час хвороби, спричиненої спянінням до строку відбування до виправних робіт не зараховується. На адміністрацію підприємства, установи та організації за місцем відбування порушником виправних робіт покладається: правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку; трудове виховання порушника; повідомлення органів, що відають вконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення. У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, постановою народного судді невідбутий строк виправних робіт може бути заміненно штрафом від 3-7 не опадатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку 1 день арешту за 3 дні виправних робіт, але не більш як на п”ятнадцять діб.