Відповідальність на адміністративному рівні несе головний лікар, в лікувальному кабінеті – медична сестра.

Для ендодонтичниих маніпуляцій слід використовувати стерильні інструменти бажано одноразові. Одноразові інструменти після використання дезинфекцікують по режимах проти вірусних гепатитів і викидають (бажано в жосткий контейнер). Якщо інструменти використовуються повторно, то після дезинфекції перед використанням необхідно провести передстерилізаційне очищення і стерилізацію. Перевагу слід віддавати методу стерилізації автоклавуванням. Інструменти з пластмасовими хвостовиками стерилізують хімічним методом в рідкому стерилянті, якщо виробник не рекомендує інший метод. Для проведення ін'єкцій використовують тільки стерильні шприци, бажано одноразові.

Стерилізація наконечників також необхідна. Для більшості підходить автоклавування після обробки певним сортом масла). Допускається процедура дезинфекції наконечників (якщо неможливо обробити в автоклаві або він не розрахований на повторну дію високих температур) під час підключення наконечника до стислого повітря пропускається водний струмінь на 30 сек., щоб змити забруднення з середни, потім, способом зрошування обробляють дезинфектантом високого рівня з подальшою витримкою часу згідно інструкції (Бацилол АФ, Бацилол плюс, Аеродезін 2000).

Бори, після використання необхідно дезінфікувати, піддавати передстерилізаційному очищенню і стерилізації. Слід віддавати перевагу дезинфікуючим засобам, що не містять в своєму складі окислювачів, щоб не було корозії борів.

Зуболікарські дзеркала стерилізуються.

Засоби для стерилізації стоматологічних дзеркал хімічним методом:

перекис водню 6%, Сайдекс, Корзолекс базик 5%, Лізоформін 3000 8%, Одоксон 1%, Дезоксон 5.

Окрім обробки стоматологічного інструментарію, важливими напрямами у дотриманні санітарно-гігієнічного протиепідемічного режиму є:

1.дезинфекція поверхонь

2.дезинфекція рук медичного персоналу

3.дезинфекція повітря

4.дезинфекція відходів.

Дезинфекція поверхонь

Дезинфекція поверхонь в стоматологічному кабінеті є надзвичайно важливою ланкою в профілактиці внутрішньолікарняного інфікування в установі. У кабінеті стоматолога при роботі з високооборотними турбінами, бормашинами і ультразвуковими приладами, вживаними при лікуванні кожного пацієнта відбувається утворення аерозолів, що складаються з найдрібніших крапель масла, гною, крові, слини, мікроорганізмів. Аерозолі утримуються в зоні

29

дихання лікаря і пацієнта до 30 хвилин і розповсюджуватися на відстань до 50 – 80 см. (при застосуванні водяного охолодження діаметр аерозольної хмари досягає двох метрів)

Таким чином, обробка поверхонь в лікувальному стоматологічному кабінеті спрямована на зниження бактерійного забруднення всіх поверхонь включаючи устаткування, дверні ручки і крани. Використовують Бацилол АФ, Бацилол плюс, Аеродезін 2000.

Дезинфекція повітря стоматологічного кабінету

Стоматологічні кабінети повинні бути обладнані Бактерицидними ультрафіолетовими опромінювачами.

Бактерицидний опромінювач (БО) - це електротехнічний пристрій, в якому розміщені: бактерицидна лампа, відбивач, пускорегулюючий апарат і інші допоміжні елементи, а також пристосування для його кріплення.

Опромінювачі відкритого типу призначені для знезараження приміщень бактерицидним потоком ультрафіолетових променів.

Опромінювачі закритого типу (рециркулятори) засновані на прокачуванні повітря через камеру, в якій проводиться його опромінювання ультрафіолетовими променями. Вони призначені для знезараження повітря в приміщенні під час знаходження там людей.

Особливе місце займають відкриті комбіновані опромінювачі. У цих опромінювачах, за рахунок поворотного екрану, бактерицидний потік від ламп можна направити у верхню або нижню зону простору. Під час роботи даного опромінювача короткий час можна знаходитися в опромінюваному приміщенні.

Дезинфекція рук

У передачі збудників внутрішньолікарняної інфекції в стоматології істотну роль відіграють руки лікаря. Численними дослідженнями доведено значне обсеменіння рук медичного персоналу мікроорганізмами. При цьому їх видовий склад залежить від особливостей виконуваної роботи.

Розрізняють три рівні обробки рук медичного персоналу:

1.звичайне миття;

2.гігієнічна обробка рук;

3.хірургічна обробка рук.

Звичайне миття рук забезпечує видалення бруду і транзиторної мікрофлори, яка потрапляє на шкіру рук лікаря під час контакту з пацієнтом або контамінованими об'єктами навколишнього середовища.

Ретельне миття рук здійснюється:

•до початку роботи;

•до і після фізичного контакту з пацієнтом;

•при зміні одягу і місця роботи.

Мити руки необхідно двічі, оскільки в цьому випадку ефективність становить 65 – 70 % (при одноразовому – 40 %).

Краще використовувати рідке мило в одноразових дозаторах.

При використанні мила в шматках необхідно, щоб мильниця забезпечувала висихання мила перед подальшим використанням.

30

Методика:

1.Зняти прикраси і годинник;

2.Сухою рукою видавити рідке мило з дозатора або береться сухою рукою сухе мило;

3.Під струменем води енергійно втирати мило не менше 30 секунд;

4.Змити залишки мила під струменем води і повторити;

5.Висушити одноразовим паперовим або індивідуальним рушником. Гігієнічна обробка рук забезпечує видалення або знищення транзиторної

(поверхневої) патогенної або умовно-патогенної мікрофлори з метою попередження розповсюдження її через руки персоналу на навколишні об'єкти і хворих, а також після маніпуляцій, що можуть спричинити забруднення рук персоналу при огляді і лікуванні пацієнтів. Гігієнічну дезинфекцію рук зобов'язаний проводити весь персонал регулярно. Обробка включає звичайне миття рук і використання дезинфікуючих засобів (шкірних антисептиків).

Для попередження порушення цілісності і еластичності шкіри слід включати в антисептик пом'якшувальні добавки: 1% гліцерин, ланолін. Персонал слід застерігати від носіння кілець і використання лаку для нігтів, оскільки кільця і потрісканий лак утрудняють видалення мікроорганізмів. Манікюр може привести до мікротравм, які легко інфікуються.

Використовуються шкірні антисептики у вигляді:

•Спеціального рідкого бактерицидного мила;

•Спиртних розчинів шкірних антисептиків;

•Антибактеріальних засобів у вигляді гелю.

Гігієнічна обробка рук стоматолога проводиться перед маніпуляціями в рукавичках (ДО і ПІСЛЯ), та після контакту з рідинами організму.

Спосіб застосування шкірних антисептиків: на зволожені руки наносять 3 – 5 мл. засобу і втирають до висихання. Якщо засіб на основі спиртів, то антисептик наноситься на сухі руки і втирається не менше 15 секунд.

Хірургічна обробка рук (обробка рук хірурга) забезпечує найвищий рівень чистоти. Проводиться тільки спиртовміщуючими антисептиками. Час обробки складає не менше 2-5 хвилин.

Препарати: «АХД – 2000», «АХД – 2000 специаль» (АОЗТ Петроспірт, Росія), «Декосепт» (Борер Хемі ГМБХ, Німеччина), «Лізанін» (ЗАТ Петроспірт»,Росія), «Стерілліум» (Боді Хемі Гмбх і До, Німеччина) і так далі.

Важливо знати, що під час роботи з пацієнтом, після гігієнічної обробки рук і надягання рукавичок не можна відлучатися від робочого місця, пересуватися по кабінету, торкатися до нестерильних предметів.

Медичному персоналу необхідно уникати контактів шкіри і слизистих оболонок з кров'ю, слиною і іншими біологічними рідинами пацієнтів, у зв'язку з чим необхідно працювати в спецодягу, змінному взутті, масках, а при необхідності захисних окулярах, щитках. Для захисту шкіри рук одягають гумові рукавички, при цьому необхідно зняти прикраси і наручний годинник. Всі пошкодження на руках медперсоналу повинні бути закриті лейкопластирем, напальчниками. Будь-яке пошкодження шкіри, слизистих оболонок при проведенні маніпуляцій, забруднення їх біоматеріалом пацієнта повинне

31

розцінюватися як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЧ або інший збудник інфекційного захворювання.

Перед кожним стоматологічним втручанням стоматолог повинен ретельно зібрати анамнез про загальні захворювання, гемофілію, хронічні інфекції, хірургічні операції, переливання крові, які вказують на можливість інфікування пацієнта.

Під час лікування хворого не можна вести записи, торкатися телефонної трубки і так далі. Якщо контакт з кров'ю, іншими біологічними рідинами або матеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом) потерпілий (лікар, медсестра) повинен:

-зняти рукавички робочою поверхнею всередину;

-видавити кров з рани;

-пошкоджене місце обробити одним з дезінфектантів (70°-ним спиртом, 5% настоянкою йоду при порізах, 3% розчином перекису водню при уколах і ін.);

-ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім

знову обробити їх 70° спиртом;

-на рану накласти пластир, надіти напальчник;

-при необхідності продовжувати роботу одягнути нові рукавички.

У разі забруднення кров'ю або іншими біорідинами без пошкодження шкіри:

-обробити місце забруднення одним з дезінфектантів (70°-ним спиртом, 3% розчином перекису водню і ін.);

-промити його водою з милом і повторно обробити спиртом.

Уразі попадання біоматеріалу на слизові оболонки:

-ротова порожнина - прополоскати 70°-спиртом;

-порожнина носа - закапати 30% розчином альбуцида;

-очі - промити водою (чистими руками), закапати 30% розчином альбуцида.

Після лікування пацієнта обов'язково слід провести гігієнічну

обробку рук. Руки обробляють відразу після зняття рукавичок.

3.3. Список рекомендованої літератури:

Основна література

10.Гігієна стоматологічних закладів:Навч.посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І.Т.Матасар, В.І.Ципріян, І.П.Колеснікова та інш. За загальною редакцією: д-ра мед наук, доц. І.Т.Матасара. – К.: Медицина. 2010. – 150с.

11.Інфекційний контроль в стоматології: Методичні рекомендації / Г.М.Дубинська, В.Ф.Шаповал, О.М.Ізюмська та інш. – К., 2004. 35 с.

12.Тимчасові методичні рекомендації по дотриманню протиепідемічного режиму у стоматологічних відділеннях та кабінетах лікувальнопрофілактичних закладів МВС України: Методичні рекомендації / Білицький С.М. - К., 2002. 31 с.

32

13.Наказ МОЗ № 120 від 25.05.2000 «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД».

14.ГСТ 42-21-2-85 «Стерилізація і дезінфекція виробів медичного призначення».

15.Лист МОЗ № 05 -02 02. 05/105 від 12.02.2003 « Про порядок застосування дезінфекційних засобів в Україні».

16.Тимчасові методичні вказівки по організазії дезінфекційного та стерілізаційного режимів в стоматологічних установах.Київ. -2001.- 33 С.

Додаткова література

1.Николаев А.И., Цепов Л.М. Фантомный курс терапевтической стоматологии М.: МЕД-информ, 2009. – 432 с.

2.Современные средства дезинфекции и дезинсекции. Характеристика, назначение, перспективы: Обзор/ Л.С.Федорова, Л.И.Арефьева,

Л.С.Путинцева, Н.А.Веремкович. -М., 1991. -50 с. (Б - 71064)

3.Мельник А.И. Предстерилизационная очистка стоматологического инструментария. Мед. сестра. - 1987. - №12. С. 11-13.

4.Антисептика. Дезинфекция. Гигиена: Справочное пособие. — 2.изд., испр. и доп. — К., 1999. — 159с.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з учбовою літературою по темі заняття:

33

3.5. Матеріали для самоконтролю А. Питання для самоконтролю:

1.Яким чином проводиться дезинфекція, передстерелізаційне очищення і стерилізація основного стоматологічного інструментарію?

2.Яким чином проводиться дезинфекція, передстерелізаційне очищення і стерилізація дрібного інструментарію (борів, ендодонтичних інструментів)?

3.Як проводиться дезинфекція і стерилізація стоматологічних наконечників.

4.Які заходи і засоби застосовують для знезараження повітря в стоматологічному кабінеті?

5.Перерахуйте засоби і заходи дезинфекції поверхонь в стоматологічному кабінеті.

6.Які Ви знаєте проби для контролю за якістю хімічної і термічної дезинфекції і стерилізації?

7.Які види обробки рук лікаря Вам відомі?

8.Які дії лікаря повинні бути в разі пошкодження шкіри або слизових оболонок під час прийому пацієнта?

В. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня знань:

1. Після прийому пацієнтів медична сестра з метою знищення патогенних мікроорганізмів обробила стоматологічну установку, лікарський столик спеціальними препаратами. Як називається цей захід?

А. Передстерелізаційне очищення В. Дезинфекція С. Стерилізація

34

2.Який засіб найбільш доцільно використовувати для дезинфекції поверхонь і виробів?

А. 20% спиртовий розчин В. 10% спиртовий розчин С. 5% спиртовий розчин йоду Д. Бациллол плюс Е. Мильний розчин

3.Чим лікар повинен обробити руки перед тим, як приступити до роботи в порожнині рота у пацієнта:

А. Бациллолом В. Корзолексом С. Стеріліумом Д. Лізоформіном Е. Біомоєм

4.Як називається захід, направлений на знищення на виробах і у виробах медичного призначення всіх видів мікроорганізмів на всіх стадіях їх розвитку?

А. Передстерилізаційне очищення В. Дезинфекція С. Стерилізація

5.Як називається захід, який проводиться з метою видалення білкових, жирових і механічних забруднень, а також лікарських препаратів з виробів медичного призначення?

А. Передстерелізаційне очищення В. Дезинфекція С. Стерилізація

6.Під час прийому неспокійної дитини лікарю-стоматологу випадково потрапила в очі слина пацієнта. Що повинен закапати в очі стоматолог після їх промивання?

А. 20% спиртовий розчин В. 30% розчин альбуциду С. 5% спиртовий розчин йоду Д. Бациллол плюс Е. Ектерицид

7.Медична сестра повинна замочити відпрацьований ендодонтичний інструментарій в:

А. 40° спиртовому розчині В. Бациллолі С. Корзолексі АФ

Д. 5 % розчині йоду

35

Е. Стеріліумі

8.Удосконалення процесу передстерилізаційного очищення можливе за рахунок застосування:

А. Ультразвукових приладів В. Збільшення часу на процедуру С. 70% спирту Д. 50% спирту

Е. 5% розчину йоду

9.Контроль якості передстерилізаційного очищення проводять за допомогою проби на наявність залишків крові і повноту відмивання виробів від лужних компонентів синтетичних миючих засобів). Як вона називається?

А. Азопірамова проба В. Фуксинова проба

С. Фенолфталеїнова проба Д. Метиленова проба Е. Фіолетова проба

10.Якому виду обробки підлягають всі вироби, які торкаються раньової поверхні, контактують з кров'ю або ін'єкційними препаратами, а також окремі види медичного інструментарію, що в процесі експлуатації торкаються слизової оболонки з можливим її пошкодженням?

А. Дезинфекції В. Санитарній обробці С. Утилізації Д. Зпалюванню Е. Стерилізації

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента:

4.1. Перелік практичних завдань, що необхідно виконати на практичному занятті:

1.Ознайомитися з основними етапами стерилізації основного стоматологічного інструментарію.

2.Ознайомитися з основними етапами стерилізації дрібного інструментарію (бори, ендодонтичні інструменти).

3.Ознайомитися з методикою дезінфекції (стерилізації) стоматологічних наконечників.

4.Ознайомитися з методикою дезінфекції поверхонь в стоматологічному кабінеті.

5.Ознайомитися з методикою постановки азопірамової проби

6.Навчитися мити руки різними способами.

36

4.2.Професійні алгоритми для оволодіння професійними вміннями і навичками:

Алгоритм виконання стоматологічної маніпуляції «Азопірамова проба».

37

38

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань

„Затверджено”

на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Протокол № 14 від 23.02.2011р.

Зав.кафедри________проф. Л.О.Хоменко

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

39

1. Актуальність теми:

Знання анатомо-топографічних особливостей будови тимчасових зубів на різних етапах їх формування необхідно лікарю для якісного виконання ендодонтичних втручань, відновлення зруйнованої коронкової частини зуба, проведення профілактичних заходів.

2.Навчальні цілі:

Вивчити анатомо-топографічну будову тимчасових зубів на різних етапах їх розвитку. Вміти відрізняти тимчасові зуби за їх анатомічними ознаками.

3. Матеріали для до аудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

3.2. Змісттеми заняття:

Анатомічні особливостітимчасових зубів

Тимчасові зуби відрізняються від постійних розміром, кольором й формою коронки. Коронки тимчасових зубів низькі і широкі. Колір тимчасових зубів молочно-білий з легким блакитним відтінком. Відмінністю тимчасових зубів від постійних є своєрідний емалевий валик у ділянці шийки, який легко визначається за допомогою зонда. Ця ознака особливо виражена в тимчасових кутніх зубах. Емаль не зливається з коренем, як у постійних зубів, а переходить на нього у вигляді потовщення, внаслідок чого перехід коронки до шийки зуба чітко помітний. Пульпова камера тимчасових зубів порівняно об'ємна, щодо маси твердих тканин значно збільшена, ніж у постійних зубів. Більш широкими є також кореневі канали тимчасових зубів.

Форма пульпової камери повторює форму зуба. Роги пульпи тимчасових зубів чітко виражені, вони значно ближче підходять до ріжучому краю або жувальної поверхні, ніж у постійних зубів. З віком обсяг пульпи тимчасових зубів, як і постійних, дещо зменшується. Корені тимчасових великих кутніх зубів, як правило, вигнуті й значно розходяться. У верхівковій частині корені тимчасових зубів, як і постійних, мають додаткові канали, в яких містяться розгалуження пульпи. Кількість верхівкових отворів у тимчасових зубах

40