2_2011

ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЙ

карткових програм нових учасників; відбір кредитоспроможних власників карток для продажу їм іншихбанківськихпродуктів.

Привабливість ринку та висота вхідних бар'єрів обумовлюють зростання рівня конкуренції. На думку Н. Шульги та О. Соколовської, бар'єрами для появи нових конкурентів на ринку платіжних карток є: протидія з боку банків, які вже працюють на цьому ринку; низька конкурентна позиція у порівнянні з вже діючими банками, при нестачі досвіду роботи на даному ринку; потреба в значних капіталовкладеннях, пов'язаних з високим рівнем ризиків та створенням достатньої інфраструктури; відсутністькваліфікованогоперсоналу[9, с.51].

Стимуломдовступу новихбанківнаринокплатіжних картокможутьбути: вільніринкові ніші; інновації – новий тип послуги, що напевно приверне увагу клієнтів; підвищення репутації та популярності головного банку з виходом на ринок його виробничих підрозділів (дирекцій, філій та безбалансових відділень); конкурентні переваги над діючими в даному регіоні банками – відносно асортиментутаякостіпослуг, розмірукапіталу, технологійтаін.

Підвищенню рівня залучення заощаджень населення до банківських вкладів може сприяти вдосконалення порядку обов’язкового резервування депозитів. Позитивні наслідки може мати зниження норм обов'язкового резервування по коштах населення в частині довгострокових вкладів, які найбільш активно використовуються на інвестиційні цілі. Це дозволить, з одного боку, підвищити відсоткові ставки по таких вкладах, покращити їх привабливість для населення, а з іншого боку, збільшити обсяги інвестицій таздешевити інвестиційні кредити. За вкладами строком понад три роки доцільновзагаліскасуватиобов’язковерезервування.

Таким чином, важливе значення у процесі управління ресурсною базою банку має маркетинг. Існує слабка гнучкість чинних умов вкладів, що відкриваються банками різним категоріям вкладників. В дослідженні обгрунтована доцільність відкриття двох нових видів вкладів: платіжного депозиту та ануїтетного вкладу, умови яких найбільш пристосовані до потреб кожного вкладника. Розглянутіумовитапорядоквідкриттявкладів“Автовклад” та“Партнерськийвклад”.

Література

1.Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики: монографія / М.Д.Алексеєнко. – К.: КНЕУ, 2002. – 276 с.

2.Банківськіоперації: підручник/ заред. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.

3.Банкиибанковскиеоперации/ подред. Е.Ф. Жукова. – М.: Банкиибиржи, ЮНИТИ, 1997. – 471 с.

4.Банкиибанковскоедело/ подред. И.Т. Балабанова. – СПб.: Питер, 2001. – 304 с.

5.Банковскоедело/ подред. Ю.А. Бабичевой. – М.: Экономика, 1993. – 398 с.

6.Банковское дело / под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Банковский и биржевой научно–консультационный центр, 1992. – 428 с.

7. ПановаГ.С. Банковскоеобслуживаниечастныхлиц/ Г.С. Панова. – М.: ДИС, 1994. – 352 с.

8.Романенко Л.Ф. Ринок новітніх банківських технологій в Україні / Л.Ф. Романенко // Фінанси України.

–2003. – №5. – С. 99–105.

9.Шульга Н. Конкурентна позиція банку на ринку платіжних карток / Н. Шульга, О. Соколовська //

ВісникНБУ. – 2002. – №3. – С. 50–54.

ИССЛЕДОВАНИЕВОЗМОЖНОСТЕЙПРИМЕНЕНИЯИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙВАУДИТЕИСПОЛЬЗОВАНИЯЗАПАСОВ

В современных условиях для повышения финансовой устойчивости и конкурентоспособности предприятия принято обращаться к аудиторским фирмам по поводу проведения комплексной проверки его финансово-хозяйственной деятельности. Но работа аудитора не должна ограничиваться только проверкой правильности ведения бухгалтерского учета и достоверности финансовой отчетности, поскольку аудитордолжен внестипредложения поулучшениюрезультатовдеятельности предприятия. Следовательно, аудитору также необходимо провести и производственный аудит для оценки всего комплекса экономических показателей производственной деятельности предприятия, в томчислеэффективностииспользованиязапасов.

ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЙ

Вопросам организации и методики аудита запасов в украинской научной литературе уделено достаточно много внимания. Так Давыдов Г.М. изучает вопросы организации и методики аудита запасов, обстоятельно рассматривает особенности аудита в компьютерной среде [1, с. 189-191]. Савченко В.Я. освещает аудит инвентаризации запасов, приводит типичные нарушения, рассматривает особенности аудита с использованием компьютерной техники [2, с. 235]. Сафохина М. А. формулирует, задачи и функции производственного аудита, определяет его состав, в том числе аудит эффективности использования запасов [3, с. 13-16]. Уваров С.А. и Гаджинский Г.М. уделяют особое внимание системам управления запасами предприятия, приводят примеры зарубежных моделей, адаптированныхдляукраинскихпредприятий[4, с. 159; 5, с. 85].

Таким образом, детальное изучение такого направления производственного аудита как аудит эффективности использования запасов, определения его задач и функций является актуальным направлениемнаучныхисследований.

Цель статьи - изучить возможности применения аудиторских программ по проверке эффективности использования запасов во время производственного аудита и дать предложения по использованиюсистемуправлениязапасами.

В настоящее время необходимость совершенствования и развития методологии производственного аудита связана с объективной необходимостью повышения его качества, с целью более полного удовлетворения потребности в достоверной информации о производственной деятельности предприятий. В большинстве случаев потребности в производственном аудите обусловлены осуществлением оптимизации или формированием управленческих технологий, направленныхнаростэффективностипроизводственнойдеятельностипредприятия.

Развитию производственного аудита содействует также рост потребности у владельцев и высшего руководства компаний в получении независимой оценки эффективности производственной деятельностипредприятия. Входепроизводственногоаудитапроводится:

сравнение достигнутых результатов производственной деятельности с данными за прошлые периоды, споказателямидругихпредприятийиихсреднеотраслевымизначениями;

определяетсявлияниеразнообразныхфакторовнарезультатыпроизводственнойдеятельности; указываютсянедостатки, ошибки, неиспользованныевозможности, перспективы.

Большая роль отводится производственному аудиту в определении и использовании резервов повышения эффективности производства. Он способствует рационализации, экономному использованию ресурсов, выявлению и внедрению передового опыта, научной организации труда, новой техники и технологии производства, предупреждению лишних расходов, недостатков в работе

[3, с.14].

Поскольку производственный аудит призван способствовать эффективному управлению предприятием, то его главной целью является разработка комплекса мероприятий по эффективному использованию всех ресурсов предприятия, в том числе производственных запасов. Для достижения указанной цели во время проведения аудита производственных запасов необходимо решить следующиезадачи:

1)предоставить оценку достоверности отображения в учете и отчетности информации о запасах;

2)оценитьсоблюдениезаконодательствапоучетузапасов;

3)оценитьсостояниеуправлениязапасаминапредприятии;

4)оценитьэкономностьиспользованиязапасов.

Решение этих задач производственного аудита возможно при выполнении им своих функций: превентивной, оперативной и защитной. Превентивная функция производственного аудита используется в процессе прогнозирования и планирования потребности в запасах для производства необходимого количества продукции, на стадии подготовки управленческих решений, для предупреждения нежелательных явлений. Оперативная функция производственного аудита реализуется в процессе выполнения принятых решений, обеспечивая оптимизацию процедур по управлению запасами. Защитная функция отображает ведущую роль производственного аудита в разработкемеханизмовзащитыресурсовпредприятия.

Объектом аудиторской проверки служат калькуляционные расчеты материальных расходов, нормотпускасырьявпроизводство, технологическиекарты, нормыестественнойубылизапасов.

Задание аудитора заключается также в том, чтобы обратить внимание руководства предприятия, на недостатки в учете запасов и внести соответствующие рекомендации по исправлению этих недостатков. При этом, компьютеризация бухгалтерского учета на подавляющем большинстве предприятий существенно влияет на проведение аудиторской проверки. Использование

ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЙ

компьютера повышает эффективность производственного аудита запасов, поскольку позволяет проводитьсплошнуюпроверкувсехдокументовиснижаетрискневыявленияошибок[1, с.109].

Аудитвкомпьютернойсредеимеетследующиенаправления:

проведение аудита на предприятии, использующем информационные системы для обработки и храненияинформациионаличииидвижениизапасов, управленияивнутреннегоконтролязапасами;

проведенияаудитасиспользованиемкомпьютерныхпрограммконтроляитестирования. Таким образом, компьютерная среда является информационной подсистемой, с помощью

которой обрабатываются, хранятся и передаются информационные потоки учета запасов, осуществляется бухгалтерский учет, реализуется система управления и внутреннего контроля эффективностииспользованиязапасов.

Можно выделить следующие факторы, которые влияют на процесс компьютерного аудита запасов:

влияниекомпьютернойсредынасистемуучетаивнутреннегоконтроля; влияниекомпьютернойсредынаоценкурисков;

оптимальное выполнение процедур контроля и максимальное снижение достоверности возникновения неправильных выводов и рекомендаций по определенным факторам и уровню рисков компьютернойсреды[2, с.297].

Чтобы оценить влияние компьютерной среды на систему учета и внутреннего контроля запасов, аудитор должен установить степень ее влияния на процесс превращения входной информации из первичных учетных документов по запасам к промежуточным показателям и итоговым данным (финансовой отчетности). Для этого аудитором производятся следующие действия:

1)проверкасоответствияалгоритмаобработкиданныхзаконодательнойинормативнойбазе; 2)оценка возможности ручного обхода программы, замены алгоритма расчетов отбора и

подделкиданных; 3)выявление влияния компьютерной среды на организационную структуру системы

бухгалтерскогоучетаивнутреннегоконтроля; 4)оценкадоступностиданныхввидефайловираспечатанногоматериала;

5)проверка возможности компьютерной системы генерировать сообщения, приемлемые для использованияваудите;

6)проверка уровня автоматизации компьютерной среды и ее влияния на оценку рисков внутреннегоконтроля.

Для обеспечения проверки по указанным алгоритмам, аудиторское программное обеспечение должноотвечатьследующимосновнымтребованиям:

1.Наличие развитых средств контроля операций. Контроль может осуществляться не только в момент оформления документа или проведения, как это принято в бухгалтерских программах, но и тогда, когдавэтомвозникаетпотребность.

2.Гибкость. Посколькуаудиторамприходитсяработатьнаразныхпредприятиях, аукаждогоиз них своя учетная политика, формы отчетности и даже план счетов, то используемое аудитором программное обеспечение должно иметь возможность быстрой переналадки на специфику аудируемой организации, будь то страховая компания, торговый дом, бюджетная организация или производственнаякомпания. Вкомпьютерныхаудиторскихсистемахдолжныучитыватьсякакобщие требованияистандартыаудита, такиособенностиучетафирм-клиентов;

3.Эргономичность, что означает наличие средств для удобного введения больших объемов информации, оперативноеипростоеформированиеотчетов.

4.Связь на уровне баз данных с бухгалтерскими программами. Может возникнуть необходимость в дополнительных средствах для ввода и вывода данных, представленных в разных форматах.

Кроме основных требований, аудиторскому программному обеспечению должна быть свойственна простота освоения, быстродействие и профессиональная оперативная поддержка со стороныразработчиков.

При проведении производственного аудита запасов с использованием компьютерных аудиторских программ можно предложить применять как традиционные аналитические процедуры, такиспецифическиепроцедуры, свойственныетолькокомпьютерномуаудиту(табл. 1).

По итогам производственного аудита аудитор должен оценить эффективность использования запасов на предприятии и разработать комплекс мероприятий по ее повышению, в который, в том числе, могут входить и такие мероприятия, как: снижение расходов, связанных с созданием и

ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЙ

хранением запасов; сокращение времени снабжений; более четкое соблюдение сроков снабжения; увеличениегибкостипроизводства, егоприспособленностикусловиямрынка.

Таблица1

Видыаналитическихпроцедурпроизводственногоаудитазапасов

Разработку соответствующих мероприятий можно провести с помощью компьютерного моделирования, которое покажет эффективность предлагаемых мероприятий внутри производства или производственной программы. С помощью моделирования можно также проверить проекты гибких производственных участков, которые обслуживаются автоматическими транспортными средствами, оценить расходы на материально-техническое снабжение производства. Проектирование складов с применением компьютерных технологий дает возможности получить информацию об их оптимальной системе, величине необходимых капиталовложений и затрат на их эксплуатацию. Моделирование используется также для выбора уровней запасов путем сбалансирования расходов на подготовительные операции или расходов на выполнение заказа и сопоставление расходов при дефицитезапасовсрасходаминахранениезапасов[4, с. 162].

Используя программное обеспечение, аудитор может не только протестировать предложенные системы управления запасами, но и оценить эффект от их внедрения. Так, например, надо учитывать, что:

1)при использовании системы "производство без складов" продукция выпускается только в объеме, обеспечивающем сбыт. Исходное сырье и материалы покупаются только в размерах, необходимых для удовлетворения спроса. Однако внедрение этой системы невозможно без кардинальных изменений во всем производственном процессе. Это, в свою очередь, требует значительных финансовых расходов и создания точной информационной системы для складского учета, котораяпозволилабыиспользоватьбанкданныхвреальномвремени;

2)внедрение системы "канбан" позволяет не накапливать запасы, а иметь их в количестве, отвечающем потребностям начальной стадии производственного процесса, использовать сравнительно небольшие партий материалов и комплектующих и минимизировать время операций. Масштабы межоперационного складирования сокращаются вследствие синхронизации операций, которая достигается с помощью компьютеризации управления производственным процессом и использованияединыхбазданныхвсемиподразделениямипроизводства;

3)основная идея системы "точно в срок" заключается в том, что если производственное расписание задано, то можно так организовать движение материальных потоков, что все материалы, компоненты и полуфабрикаты будут поступать в необходимом количестве, в нужное место и точно к назначенному сроку для производства, сборки или реализации готовой продукции. При этом страховые запасы, замораживающие денежные средства фирмы, не нужны. Заявкам потребителей готовой продукции должны отвечать не ее заранее накопленные запасы, а производственные мощности, готовые перерабатывать сырье и материалы. В условиях минимальных запасов необходима непрерывная рационализация в организации и управлении производством, поскольку высокий объем запасов маскирует ошибки и недостатки в этой области, узкие места производства, не синхронизированныеоперации, неиспользованныепроизводственныемощности, ненадежнуюработу поставщиков и посредников. Для оценки эффективности производственного процесса, кроме уровня расходов и производительности, следует учитывать срок реализации заявки, так называемую длительность полного производственного цикла [5, с. 93]. Короткие сроки реализации заявок облегчают управление предприятием и способствуют росту конкурентоспособности благодаря

ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЙ

возможности оперативного и гибкого реагирования на изменения внешних условий. Внедрение этой системытакженевозможнобезиспользованияспециальногопрограммногообеспечения.

Аудиторская проверка эффективности использования запасов является важным направлением производственного аудита, ее результатами должны быть поиск резервов снижения себестоимости продукции и применения систем эффективного управления запасами. Использование информационных технологий повышает эффективность производственного аудита запасов, поскольку позволяет проводить сплошную проверку всех документов и снижает риск не выявления ошибок. При проведении производственного аудита запасов с использованием компьютерных аудиторских программ можно предложить применение как традиционных аналитических процедур, так и специфических процедур, свойственных только компьютерному аудиту. Для более эффективного управления запасами в продолжение исследований можно предложить системы, которые уже давно используют зарубежные предприятия. Так решить проблему складирования поможет система "производство без складов", но она требует значительных финансовых расходов. Сократить запасы и синхронизировать процессы снабжения производства и реализации продукции может система "канбан". Система "точно в срок" поможет наладить взаимосвязь между реализацией продукцииипроизводственнымимощностями.

Литература

1.ДавидовГ.М. Аудит/ Г.М. Давидов. – К: 2004. – 510 c.

2.СавченкоВ.Я. Аудит/ В.Я. Савченко. – К: КНЕУ, 2002. – 326 с.

3.Сафохина М.А. Производственный аудит: виды и стадии развития / М.А. Сафохина // Аудиторские ведомости. – 2006. – №10. – с.12-16.

4.Уваров С.А. Логистика: общая концепция, теория, практика / С.А. Уваров. – СПб.: «ИНВЕСТ-НП», 1996. – 232 с.

5.ГаджинскийА.М. Основылогистики/ А.М. Гаджинский. – М.: ИВЦ«Маркетинг», 1995. – 122 с.

Рецензент докт. экон. наук, профессорС.В. Климчук

ПАРТНЕРСЬКИЙПОТЕНЦІАЛУЗАБЕЗПЕЧЕННІПРОФЕСІЙНОГОРОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУПІДПРИЄМСТВТОРГІВЛІ

Професійний розвиток персоналу для кожного підприємства є важливим напрямом соціальних інвестицій, пріоритетність яких визначається необхідністю підвищення ділової активності кожного працівника з метою подальшого успішного розвитку організації, впровадження інформаційних технологій, зростання продуктивності праці, інноваційної активності. Висококваліфіковані фахівці - це обмежений ресурс, який потребує реалізації свого потенціалу у відповідних соціальноекономічних, правових і соціально-побутових умовах, що забезпечуються, у першу чергу, роботодавцями, власниками підприємств. На жаль, не можна не помітити і того факту, що переважна частка підприємств торгівлі намагається зменшити обсяги навчання, а іноді - взагалі їх не надавати. Тому керівники підприємств все частіше вдаються до коопераційних способів взаємодії з іншими економічними суб’єктами, намагаючись зменшити невизначеність ринкового середовища, підвищити безпекубізнесутастворитисприятливіумовидляреалізаціїкадровоїстратегіїрозвитку.

Важливий внесок у розробку економічного інструментарію щодо управління соціальним розвитком персоналу у підприємствах торгівлі соціального розвитку та партнерства в умовах світової глобалізації, присвячували свої праці такі вітчизняні вчені-економісти як: зробили І.Ю. Беляева [1], В.М. Гейця [2], А.А. [3]. О.А. Грішнова, О.О. Герасименко, А.М. Колот [11]. А.А. Мазаракі [2] , Н.В. Сичова [3], Н.А. Супрун [5] та ін. Проблеми оподаткування вартості навчання, професійної підготовки, підвищення кваліфікації працівників розглядаються в працях В.А. Савченко [13],. Є.П. Качан[12], І.В. Педь[9].

Практика свідчить, для реалізації соціальних програм професійного розвитку працівників необхідний цілий комплекс інституціональних умов, які вимагають теоретичної розробки з урахуванням відтворювального аспекту, результативності й ефективності соціальних інвестицій. При

ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЙ

цьому необхідно збалансувати не тільки інтереси та потенціал працівника, а й можливості підприємства, умовивпливівзовнішньогосередовища, правовіаспекти.

Дослідження рівня і проблем дієвості механізму професійного розвитку у рамках відносин партнерства, аналізування зарубіжного досвіду та можливостей його застосування в українських реаліяхвизначилилогікутаметустатті.

Однією з основних цілей професійного розвитку персоналу є створення умов, за яких будуть реалізовані всі можливі резерви зростання потенціалу працівників і забезпечено їх високу вмотивованість щодо досягнення завдань підприємства. Такий потенціал, як правило, містить у собі як здатність набувати і використовувати нові знання, уміння і навички, так і накопичені нереалізовані ідеї про шляхи вдосконалення діяльності підприємства. Термін партнерський потенціал не є категорією з чітко усталеним змістом. Так, у своїй монографії [6, с.7], О.П. Дергачов зазначає, що даний термін відображає дієздатність міждержавної взаємодії і як такий, що містить два сегменти: привабливість та спроможність, які доповнюють один одного і частково накладаються. Якщо розглядати даний термін виходячи із принципів соціального партнерства, то на думку автора партнерський потенціал– цевнутрішняздатністьпідприємства(йогоресурснаможливістьтасистема менеджменту) акумулювати (навіть штучно створювати ) внутрішні і зовнішні впливи (у тому числі і конкурентів) результатомякихєкількісні-якіснізмінисинергетичногохарактеру. Зурахуваннямтого, що сучасні підприємства торгівлі функціонують в умовах динамічного конкурентного середовища, основним завданням для них є розв’язання проблеми забезпечення генерації нових знань, і безперервний професійногонавчанняперсоналу назасадах самоорганізації. ЗгіднозПоложеннямпро професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 р. №127/151, який зареєстровано вМіністерстві юстиції України 06.04.2001 р. за N 315/5506, для професійного навчання кадрів на виробництві застосовуються такі його види: первинна професійна підготовка робітників; перепідготовка робітників; підвищення кваліфікації робітників; підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців [10, 13]. Гарантії для робітників i службовців, що направляються для підвищення кваліфікації в Україні, встановлено ст. 122 КЗпП, згідно з якою при направленні робітників i службовців для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) i провадяться виплати, передбачені законодавством. Для професійної підготовки та підвищення кваліфікації робітників i службовців, особливо молоді, власник або уповноваженийниморганорганізовуєіндивідуальне, курсоветаіншевиробниченавчаннязарахунок підприємства, організації, установи (ст. 201 КЗпП). Однак слід визнати, що позитивну динаміку витрат на професійне навчання персоналу стримують такі сучасні українські реалії: наслідки економічних криз, що визначили низьку прибутковість багатьох підприємств, а звідси намагання зекономити на заробітній платі, професійному навчанні кадрів; значне навантаження на фонд оплати праці у вигляді внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та до Пенсійного фонду. Переважна частина працюючих українців сьогодні знаходиться втіні або отримує мінімальну зарплату. Для нашої держави з огляду на високе податкове навантаження на фонд оплати праці застосування податків на цей фонд не є перспективним, оскільки це може спричинити ще більшу тінізацію виплат заробітної плати. Так, щодо 5 мільйонів українців взагалі відсутні відомості щодо зайнятості, ще2,5 млн. числяться намінімальні зарплаті або півставки від неї, асамі одержують зарплату вконвертах. Укомерційному секторі більш якмільйон підприємств. Близько 120 тисяч директорів офіційно виписують собі мінімальну заробітну плату, відповідно— бухгалтерам іпрацівникам теж, тоді якнасправді знайти працівника менше ніж за1,5—2 тис. грн. неможливо [14]. Так, І.В. Педь вважає [15, с.154], що вплив податків на заробітну плату та зайнятість залежить від існуючої у країні практики встановлення розміру заробітної плати, а також від складових системи соціального забезпечення. Водночас, з точки зору провідних науковців [1, с.44; 2, с.175; 5, с.61] для підприємств зовнішні фактори є ключовими та від яких внутрішні вже стають здебільшого похідними. Насамперед, донихслідвіднестиголовні:

1.Стан на ринку праці – висока конкуренція на робоче місце стимулюватиме до професійного розвитку працівника, а мобільність персоналу та плинність кадрів не стимулює роботодавця до вкладення коштів у навчання. Як свідчать дані (табл.1) впродовж останніх років динаміка підготовки та підвищення кваліфікації персоналу загалом по Україні та в торгівлі зокрема, хоч і має значний потужний потенціал до розвитку, але мала спадний характер [7]. 2009 рік став періодом рецесії: дуже складно планувати соціальні програми в період економічної та політичної невизначеності. Якщо наприкінці 2008 року деякі підприємства зберегти кадровий склад за рахунок скорочення професійногонавчання, тонаприкінцілютого2009-гоповільноскорочувалиперсонал.

ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЙ

Таблиця1

Динамікапідготовкитапідвищеннякваліфікаціїкадрівуторгівлі, тис. осіб

2.Конкуренція на ринку, де діє підприємство (висококонкурентне середовище спонукає до необхідностірозвиткуперсоналу, аджевподальшомувисококваліфікованийперсоналстаєпотужною конкурентноюперевагоюпідприємства).

3.Соціо-культурні особливості (тут яскравим прикладом постають Китай та Японія, де освіта триває впродовж всього життя). Слід зробити наголос на незначній питомій вазі підготовки та підвищенні кваліфікації кадрів торгівлі у загальній кількості підготовки та підвищення кваліфікації кадрівпоУкраїні(табл.2) [7].

4. Можливістьзниженняоподатковуваногоприбуткунасумувитратнарозвитокперсоналу. Важливим та необхідним у вдосконаленні податкового регулювання системи професійного розвитку працівників є звернення до зарубіжного досвіду провідних високорозвинених країн світу. У Франціїсистемапрофесійноїосвітиперсоналуфінансуєтьсядержавою, регіонамиікомпаніями. Фонд заробітної плати фірм оподатковується податком на учнівство (кошти від якого спрямовуються в навчальні центри, що реалізовують відповідні програми) та податком на потреби альтернативного навчання, який насамперед йде на оплату професійного навчання працівників. Податком на учнівство, що дорівнює 0,5% від фонду заробітної плати, обкладаються всі підприємства, що займаються промисловою, комерційною, ремісничою діяльністю і сільським господарством, незалежно від чисельності їх працівників і грошового обороту. За домовленістю між роботодавцями і профспілками підприємства з чисельністю найманих працівників, що перевищує 10 осіб, виділяють на професійне навчання не менш ніж 1,5 % фонду оплати праці, а фірми з чисельністю персоналу менше 10 найманих працівників – 0,25 %. Водночас підприємства, що не проводять професійного

навчанняперсоналу, немаютьпільговогооподаткування.

УШвеціїфінансуванняфондівсприяннязайнятостіздійснюєтьсяпереважноза рахуноквнесків компаній, а його розмір залежить від фонду оплати праці компанії і визначається щорічно. В Іспанії підприємствам, що здійснюють професійне навчання своїх працівників, надаються податкові пільги. Водночас, іспанці виплачують із своєї зарплати 0,1 % коштів до спеціального Фонду професійного навчання, а підприємства – 0,6 %. Роботодавці й профспілки у таких країнах як Бельгія, Данія та Нідерланди за сприяння уряду засновують фонди розвитку професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу, умови використання яких регулюються колективними договорами Так, у Данії фонди сприяння навчанню формуються за рахунок відрахувань роботодавцівурозмірі8 %-гоподаткунаваловийфондоплатипраці.

Узагальнюючи вищенаведене, можна зробити висновок, що в окремих країнах держава компенсує частину витрат підприємств на професійну освіту, застосовуючи, зокрема, механізми для стимулювання участі підприємств у професійному навчанні кадрів через податкові пільги, створення відповіднихфондів.

ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЙ

Найперспективнішим до застосування на українському ґрунті вбачається досвід Франції та Іспанії в диференціації підприємств за розміром при визначенні розміру витрат на професійне навчання персоналу. Не виключенням є застосування колективних угод між роботодавцями та представниками найманих працівників (профспілками), які містять пункти, що передбачають схеми фінансування навчання персоналу роботодавцями та профспілками. Проаналізувавши провідний світовий досвід слід виділити три головні ініціативи для збільшення інвестицій роботодавців і працівників у навчання: уведення обов'язкового податку на потреби навчання; надання оплачуваних навчальних відпусток; вирівнювання витрат на навчання між підприємствами на основі колективного договорушляхомзаснуванняспеціальних(галузевихіт. п.) навчальнихфондів.

З 2010 року набув чинності Податковий Кодекс України, де було знято обмеження щодо включення вище зазначених витрат до валових витрат у відсотках фонду оплати праці звітного періоду[4]. Порядзцимзробленотрисуттєвіобмеженнящодоскладутакихвитрат:

витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників обмежено робітничими професіями, та тими випадками, коли законодавствомпередбаченообов'язковістьперіодичноїперепідготовкиабопідвищеннякваліфікації; дозволено відносити до складу валових витрат витрати на навчання та/або професійну як підготовку, так тепер і перепідготовку або підвищення кваліфікації не тільки у вітчизняних, але й у закордонних навчальних закладах фізичних осіб (незалежно від того, чи перебувають такі особи в трудовихвідносинах з платником податку), якіуклализнимписьмовийдоговір(контракт) провзяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-

технічногонавчальногозакладуіотриманняспеціальності(кваліфікації) неменшетрьохроків; дисциплінуючим елементом для підприємства як сумлінного податкоплатника стає той факт,

що вищезазначена норма поширюється лише наті випадки, коли наявність сертифіката про освіту в таких закладах є обов'язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності. Згідно податкового Кодексу з 2011 року в разі розірвання такого письмового договору (контракту) платник податку зобов'язаний збільшити дохід у сумі фактично здійснених ним витрат на навчання та/або професійну підготовку, які були включені до складу його витрат. Внаслідок такого збільшення доходу нараховується додаткове податкове зобов'язання та пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення податкового зобов'язання з податку, яке мав би сплатити платник податку у встановлений строк у разі, якщо б він не користувався податковою пільгою, встановленою цим підпунктом, обчислені до суми такого податкового зобов'язання та розраховані за кожен день недоплати, закінчуючи днем збільшення доходу.

Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 06.02.2009 р. №40 внесено зміни до Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики від

20.11.2000 р. N 308. [17].

Однак слід констатувати, що фінансування професійного навчання працівників підприємств торгівлі ускладнюється наступними чинниками: низьким ступенем відповідальності роботодавців за рівеньпрофесіоналізмутакваліфікаціїпрацівників, небажаннямвитрачатинацекошти; економічною неспроможністю підприємств забезпечувати підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб сучасного виробництва; низькою мотивацією працівників до підвищення свого професійного рівня при відсутністю системи стимулювання кар’єрного зростання; відсутністю заходів щодо дисциплінарноїтаматеріальноївідповідальностікерівниківзарівеньпрофесіоналізмупрацівників.

Грунтуючись на висновках, охарактеризованих вище досліджень, можна стверджувати, що реалізація партнерського потенціалу підприємства торгівлі полягає у представленні квазіможливостей професійного розвитку персоналу, що можуть бути реалізовані за умов відповідного планування і узгодження зі стратегією розвитку підприємства, через розробку та впровадження спеціальних освітніх програм (проектів); забезпечення інновацій в організації праці та заходів щодо зниження їх витрат; організацію та мотивація професійно-кваліфікаційного просування працівників; встановлення заробітної плати за рівнем вищим, ніж середньо галузевий; реалізацію програм охорони праці; формування корпоративної культури, яка орієнтована на соціальну відповідальність працівника і роботодавця Із прийняттям Податкового Кодексу України було скасовано обмеження щодо включення витрат на професійний розвиток персоналу до валових витрат у відсотках фонду оплати праці звітного періоду. Такий крок назустріч підприємцям є довгоочікуваним й прогресивним, та свідчить про розуміння у владних колах актуалізації теми

ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЙ

професійного розвитку персоналу та якості трудового потенціалу як вирішальної умови конкурентоздатності.

Література

1.Беляева И.Ю. Корпоративная социальная ответственность: управленческий аспект : монографія [Текст]

/подобщ. ред. д.э.н., проф. И.Ю. Беляевой, д.э.н.,проф. М.А. Эскиндарова. — М. : КНОРУС, 2008. — 334 с.

2.Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів : монографія: [у2 ч.]. – Ч. 2 / заред. В.М. Гейця, А.А. Мазаракі. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – С. 164–177

3.Сичова Н.В. Дослідження рівня соціального розвитку підприємств торгівлі [Текст] // Економіст.-2008.-

№12. – С. 7-12.

4.Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-V. [Електронний ресурс].—

Режимдоступу: http://zakon.rada.gov.ua/

5.Супрун Н.А. Корпоративна соціальна відповідальність як чинник сталого розвитку. [Текст]. // Економікаіпрогнозування.-2009.- №3.- С. 61-74

6.Дергачов О.П. Партнерський потенціал України: Становлення і реалізація. - Київ: ІПІЕНД ім. І.Ф. КурасаНАНУ, 2009. - 496 с.

7.ПрацяУкраїни2008 : стат. збірник/ [відп. завип. Н. В. Григорович]. – К.: ДержкомстатУкраїни, 2009. –

322 с.

8.Про затвердження Положення про професійне навчання кадрів на виробництві: Наказ Мінпраці та соціальної політики України, Міносвітиі науки Українивід 26.03.2001 р. N 127/151 (зареєстровано в Мін'юсті України06.04.2001 р. заN 315/5506)

9.Педь І.В. Механізм впливу податків на заробітну плату, зайнятість та міжнародну міграцію робочої сили/ І.В. Педь// Зовнішняторгівля: економіка, фінанси, право. – 2010. – №4-5. – С. 149–154

10.Щодо оподаткування вартості навчання, професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації працівників, яке зумовлене виробничими або загальногосподарськими потребами підприємства: Лист ДПА України від 20.07. 2007 № 7013/6/17-0716. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/srv4/article/one/Lyst_DPA_U3540914.html

11.Економіка праці та соціально–трудові відносини : підручник / [А.М. Колот, О. А. Грішнова, О. О. Герасименко, Г.Т. Завіновська та ін.] ; за наук. ред. А.М. Колота; М-воосвіти інауки України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-тім. В. Гетьмана". – К. : КНЕУ, 2009. – 711 с.

12.Економіка праці та соціально-трудові відносин: навч.-метод. посіб. / За заг. ред. проф. Качана Є.П. – Тернопіль: ТДЕУ, 2006.—373 с.

13.Савченко, В.А. Механізм посилення зацікавленості роботодавців у підвищенні професійного рівня персоналу // Формування ринкової економіки: [спецвипуск]. Проблеми економіки праці, соціально-трудових відносин та соціального захисту населення: зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, М-во праці та соц. політики України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Держ. установа НДІ соц.-труд. відносин; [редкол.: О. О. Бєляєв(відп. ред.) таін.] — К.: Луганськ: КНЕУ, ДУНДІСТВ, 2008. — 377 с.

14.Бродський, М. Ти незобов’язаний змінити світ, але тинемаєш права нічого неробити для цього // Дзеркало тижня.—№20.—2010. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dt.ua/newspaper/articles/60242#article

Рецензент докт. экон. наук, профессорИ.А. Игнатьева

658.14/17 ГубинаО.В., к.э.н, доцент, БутенкоИ.В., к.э.н., доцент, Орловскийгосударственныйинститутэкономикииторговли

ИССЛЕДОВАНИЕВЗАИМОСВЯЗИСОСТОЯНИЯДЕНЕЖНЫХПОТОКОВИ ПЛАТЕЖЕСПОСОБНОСТИОРГАНИЗАЦИИ

Главной целью любого вида финансового анализа является оценка и выявление внутренних проблем организации для подготовки и обоснования различных управленческих решений, в том числе в области развития, выхода из кризиса, перехода к процедурам банкротства, покупки-продажи бизнеса или пакета акций и т.д. Анализ взаимосвязи состояния денежных потоков и платежеспособности наиболее актуален, так как платежеспособность является внешним проявлением финансовой устойчивости коммерческой организации. Если организация платежеспособна, то она имеет преимущество перед организациями того же профиля в привлечении инвестиций, получении кредита, в выборе поставщиков. Положение организации зависит от результатов ее деятельности. Если все намеченные планы выполняются, то это положительно влияет на платежеспособность организации и ликвидность ее баланса. И, наоборот, при невыполнении планов снижаются

ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЙ

показатели, ухудшается состояние организации и ее платежеспособность. Вследствие чего организацияможетпотерятьдовериебанков, партнеровиклиентов.

Необходимо отметить, что в экономической литературе методы анализа платежеспособности и состояния денежных потоков рассмотрены достаточно полно в работах О.В. Ефимовой и М.В. Мельник [1 с.171-218], Л.В. Донцовой и Н.А. Никифоровой [2 с.97-102;211-220], В.В. Ковалева, Н.Н. Селезневой, А.Ф. Ионовой, Н.П. Любушина, Г.В. Савицкой, Н.С. Пласковой [3 с.263-295], А.Д. Шеремета [4 с.149-165] и др. В данных работах изложена сущность ликвидности и платежеспособности, их виды, дана классификация денежных потоков в разрезе видов деятельности организаций, представлены такие аналитические приемы, как структурный анализ активных и пассивных статей баланса по признаку ликвидности, расчет коэффициентов ликвидности и платежеспособности, прямой и косвенный анализ движения денежных потоков, Однако, недостаточно выделена методика анализа влияния объема и структуры денежных средств на состояниеплатежеспособностиидругиеэкономическиепоказателиорганизаций.

Цель статьи - исследование отраслевых особенностей изменения финансовых показателей под влиянием денежных потоков коммерческой организации. В связи с этим, нами изучена деятельность ряда коммерческих организаций и выявлены характерные тенденции в динамике изменения отдельныхэкономическихпоказателей.

Поскольку денежные средства и краткосрочные финансовые вложения являются наиболее легко реализуемыми активами, то увеличение их доли в имуществе рассматривается как положительная тенденция и благоприятно сказывается на качестве активов. Используем данные бухгалтерскогобалансакоммерческойорганизацииирассмотримсоставееоборотныхактивов.

Таблица1 Анализсоставаиструктурыоборотныхактивов ООО«Горизонт» за2010 год

Из табл. 1 видно, что сокращается доля наиболее ликвидных активов (денежных средств и дебиторской задолженности), т.е. снижается уровень качества оборотных активов. Данные только за отчетный год не дают полной картины динамики денежных средств в организации. Поэтому следующимэтапомисследованияявляетсяоценкаизмененияструктурыоборотныхактивовзарядлет.

Рис. 1. ДинамикаструктурыоборотныхактивовООО«Горизонт» за2007-2010 годы