8. Дієприкметники.

Поєднують властивості дієслова й прикметника (який?). Змінюються за видами, часом, родами, числами, відмінками. Мають два стани: активний (суб’єкт сам формує власну ознаку: виконуючий, процюючий) і пасивний (ознака об’єкта формується іншим суб’єктом: створений, сформульований).

Активний стан. Закінчення:

- теперішній час: -чий, (-а.-е): зростаючий, розмовляючий.

- минулий час: -лий (-а. –е): змарнілий, навислий,

Пасивний стан

Минулий час. Закінчення:

-ний (-а, -е): дарований, виконаний;

-тий (-а, -е): литий, митий, критий.

Однина

Недоконаний вид, теперішній час

Доконаний вид, минулий час

Рід

Минулий час

Недоконаний вид

Доконаний вид

Чол.

синіючий

посинілий

писаний

написаний

Жін.

синіюча

посиніла

писана

написана

Сер.

синіюче

посиніле

писане

написане

Множ.

синіючі

посинілі

писані

написані

1. І дієвідміна (теперішній час) . (дієслова з особовими заінченнями -у, -ю; -е, -є; -еш, -єш; -емо, -ємо; -ете, -єте; -уть, -ють)

Особа

Однина

Множина

1 особа

я пишу

я думаю

ми пишемо

ми думаєио

2 особа

ти пишеш

ти думаєш

ви пишете

ви думаєте

3 особа

він пише

він думає

вони пишуть

вони думають

Правила

Приклади

1. На -и-, -у-, які зберігаються при

дієвідмінюванні, а також похідні від них:

жити – живуть, мити – миють, але: бити – б’ю, пити – п’ю (и у корені не зберігається).

2. На -а-, коли -а- при дієвідмінюванні

зберігається, та з основою на -я-:

зберігати – зберігають, співати – співають.

3. На -ува-, -юва-, які у тепер. та майбут. часі

дієслів док. виду втрачають -ва-:

спотворювати – спотворюють,

будувати – будують, горювати – горюють.

!!! Від них слід відрізняти суфікс -ва-, що

зберігається в особових формах:

співати – співаю., відчувати – відчуваю,

але: куВАти – кую, пізнаВАти – пізнаю.

4. На -і-, що зберігається при дієвідмінюванні:

біліти – білію, мліти – млію.

5. На -оро-, -оло-:

колоти – колю – колють, бороти, ворожити.

6. На -ну-:

крикнути – крикну – крикнуть, кинути.

7. На приголосний:

нести – несу – несуть, плести.

8. На -ота-:

ґелґотати – ґелґочуть, муркотати – муркочу.

9. Окремі дієслова:

жати – жну – жнуть, хотіти – хочу – хочуть.

!!! Дієслова з основою інфінітива на ер

втрачають е в особових формах та в

наказовому способі:

завмерти – замру –мруть, терти – тру – труть – три, але: дерти – деру – дери,

жерти – жеру – жери.