3. Чергування о, е з и, і.

1. І зберігається в словах із вирівняною основою:

1). У род. відм. однини та зменшувальних

формах:

2). У род. відм. множини та зменшувальних

формах:

гребінець – гребінця – гребінчика,

фахівець – фахівця.

гора – гір – гірка – гірочка ,

зоря – зірка – зірок – зірочка – зірочок.

2. Е, и змінюються перед р, л у дієслівних

коренях:

завмер – замри – завмирати,

беру – брати – вибирати.

3. Деякі слова мають паралельні форми:

брівка (на обличчі) – бровка (край дороги);

клешня – клішня (стилістично нейтральні);

голівка (дитини) – головка (капусти, цвяха).

4. Окремі українські прізвища пишуться з о, е, і:

Семонков – Семенков – Семінков;

Ковальовський – Ковалевський – Ковалівський

1. Правопис перевіряється наголосом:

лежати – лежачи, лизати – лижучи.

2. О – після ж, ч, ш, щ, дж, й перед складами з а, о, у, и та твердим приголосним:

жовтий, чоловік, шовк, щока, Джонатан, бджола, серйозний.

3. Е – після ж, ч, ш, щ, дж, й перед

складами з е, и та м’яким приголосним:.

женити, чернетка, шелестіти, щебінь, джерело.

4. А – перед складом з постійно наголошеним а (я):

багаття, качан, гаряче, але: лопата, поганий.

5. Характер чергування порушується при зміні

форм слова:

вечір – на вечорі, гай – гайочок,

край – краєчок, серпень – серпневий

1. У - в чергуються, якщо при цьому не

змінюється значення слова:

вживати – уживати, вчений – учений, вчора – учора.

2. У, в не чергуються:

1. Якщо змінюється значення слова:

2. У словах іншомовного походження:

3) У власних назвах:

удача (щасливий випадок) – вдача (характер);

враження –ураження,вправа –управа.

утопія, ультиматум, ватерлінія, варіант.

Уругвай, Уганда, Вірджинія, Вінсент,

але: Віллі - Уіллі, Вілбі – Уілбі, Вокер – Уокер.

У вживається для уникнення збігу складних для вимови приголосних:

1. Між приголосними:

мій учитель, взяв у хлопця, знайшов у кімнаті.

2. Перед приголосними на початку речення:

Увійшли в кімнату. Учора зустрілися.

3. Після паузи (розділового знака) перед

приголосним:

Поглянула – уразила в саме серце.

Щастя і радість – усюди.

4. Між голосним і приголосним: та завжди

перед в, ф, льв, св, тв, хв тощо:

виглянув у вікно, у хвилини небезпеки,

зайшла у воду, зникла у лісі.

В уживається для уникнення збігу голосних:

1. Між голосними:

…прийшли в оточенні …; бачили в озері…

2. Перед голосним на початку речення:

В іншому випадку…В озері купатися краще.

3. Після голосного перед приголосним

(крім в, ф, льв, св, хв та ін.):

зустрілися вранці, знайшли в садку, побачила в метро; але: побачила у вікно.