3. Дієслівні суфікси.

1. –УВА-, -ЮВА- - у віддієслівних іменниках та

дієприкметниках з ненаголошеними суфіксами:

стверджуваний – стверджування,

закреслювання - закреслюваний..

2. -ОВА- - з наголосом на перший голосний суфікса:

здивований, гартований – гартування.

3. -ОВУВА- перший голосний суфікса завжди

наголошений:

завойовувати – завойовування,

спростовувати – спростовування.

4. -ІР-, -ИР- втрачаються в українській мові у дієсловах

іншомовного походження :

(сагитировать - рос.) загітувати - загітований, (информировать – рос.) інформувати – поінформований,

але: полірувати, марширувати.

1. Разом пишуться складні слова зі сполучними голосними О, Е, Є:

1.1. Якщо перша частина - іменник чи займенник:

1. О – після твердого чи шиплячого:

грушоподібний, мечоносець, звіробій, дощомір,

але: кожум’яка, очевидно, овочесховище.

2. Е – після м’якого неподовженого:

сталевар, бурелом, але: конов’язь, коногін, костоправ.

3. Є – після Й чи подовженого м’якого:

бій - боєздатний, край – краєвид, сміття – сміттєзбірник.

4. О, якщо перша частина - займенник:

самооборона, самовчитель.

5. О, якщо перша частина –

прикметник твердої групи:

важка атлетика – важкоатлет, чорна слива – чорнослив,

Північна Африка – північноафриканський.

6. ЬО, якщо перша частина -

прикметник м’якої групи:

середні віки - середньовіччя, сині очі - синьоока,

давні греки – давньогрецький.

1.2. Разом пишуться слова без сполучних звуків:

1. З першою основою на голосний:

всюдихід. кількаразовий. Пор.: нижчезазначені – (трохи) нижче зазначені, (дуже) легко зрозумілий.

2. З першою основою на приголосний:

Новгород, Бориспіль.

3. Абревіатури:

Кабмін, Нацбанк, Міносвіти, машбюро, філфак, ВАК, СНД, ЧАЕС, АТС, але: вуз, неп, дот, загс ( і ЗАГС).

4. З першою частиною авіа-,

метео-, мікро-, теле- тощо:

телеведучий, авіазавод, кінорежисер, велотрек,

макроекономіка, стереозвук.

1.3. З першою частиною на числівники, позначені літерами:

1. Одно-, дво-, три-, чотири-:

триденний, двомісячний, чотирикутник.

2. Двох-, трьох-, чотирьох-, якщо далі

йдуть о, а, і:

двохосьовий, трьохактний, чотирьохамперний.

3. Кількісні числівники:

восьмитижневий, семиразовий, шестиденний,

але: 10-річний, 12-годинний, 8-годинний.

4. Сто-, сорока-, дев’яноста-:

сторіччя, сорокагодинний, але: 100-річчя, 40-годинний.

2. Через дефіс пишуться:

1. Повторення того самого слова:

робив – робив, тихо – тихо, великий – великий, але: Все, все вони згадали.(повторення слова на початку речення).

2. Поєднання синонімічних та

антонімічних слів:

зроду - віку, більш – менш, видимо – невидимо,

без кінця – краю, вряди – годи, купівля - продаж .

3. Близькі за значенням слова,

що передають єдине поняття:

брати – сестри (рідня), батько - мати (батьки),

щастя - доля (талан).

4. Однокорінні слова:

з діда - прадіда, повіки – вік, один – єдиний, сам-самісінький.

!!! Два однакові іменники, числівники чи займенники,

один з яких має форму називного відмінка, а другий

орудного, пишуться окремо:

Наз. відм. Ор. відм.

кінець кінцем

сама самотою

але: сам - самісінький.

5. Поєднання слів, що означають

приблизність:

не сьогодні – завтра, рік – другий, година – дві,

але: 5-6 днів, 2-3 роки.

6. Літерні абревіатури з належними

до них цифровими позначеннями:

ВАЗ – 2109, Боїнг – 747, МІГ - 33, ГАЗ - 66,

а також: 7-Б клас, група РН -23.

7. Терміни, до складу яких

входять літери алфавіту:

П - подібний, альфа - промені, але: дельтаплан, бетатрон (план, трон - самостійно не вживаються).

8. Літерні скорочення складних слів, які

пишуться разом або через дефіс:

с. – д. – соціал-демократичний,

с.- г. – сільськогосподарський,

але: с. г. – сільське господарство; контрольна робота – к. р. (скорочення словосполук пишуться без дефісів).

9. Вигуки та звуконаслідування:

ого-го, ге-е-е-ей, т-а-а-ак, да-ва-а-а-ай швидше