Частина і. Орфографія. І. Правопис голосних і приголосних, префіксів, суфіксів. § 1. Правопис голосних.

О, Е переходять в І:

1. У відмінкових формах та

похідних частинах мови,

утворених від:

1). Іменників однини:

промінь – променя – променевий, вісь – осі – осьовий.

2). Іменників множини:

село – сіл, нога – ніг, ворота – воріт.

3). Прикметників:

корінь – кореневий, у майбутньому – у майбутнім.

4). Присвійних прикметників:

Ігор – Ігорів – Ігорового, Василь – Василів – Василевого.

5). Власних назв:

Київ – Києва, Чернігів – Чернігова, Харків – Харкова.

6). Числівників:

шість – шести – шостий, сім – семи – сьомий.

7). Займенників:

твій – твого – твоїм, їхній – їхнього – їхнім

8). Дієслів:

росте – ріс – рости, несе – ніс – носити.

9). У формах іменників на

-оро-, -оло-, -ере-, -еле-:

болото – боліт – болітце, дорога – доріг – доріжка,

але: джерело – джерел – джерельце; дерево – дерев – деревце.

2. При словотворенні

ніс – носити, західний – заходити, робітник - робота

3. У дієсловах (доконаний –

недоконаний вид)

зберегти – зберігати, викоренити – викорінювати,

випекти – випікати.

4. У дієсловах із суфіксом

-ува, -юва та похідних

іменниках на –нн(я), коли наголос падає на кореневий І:

виполоскати – виполіскувати – виполіскування,

завертіти – завірчувати – завірчування,

але: вивершувати, прищеплювати, потребувати.

1. О переходить в А у дієсловах:

схопити – хапати, але: простити - прощати.

О, Е у закритому складі не переходять в І:

1. Коли вони випадні або вставні:

день – дня, сотня – сотень, марка – марок, але: мох - моху, лоб - лоба, рот - рота, лев – лева.

2. Між приголосними у групах -ор-, -ер-, -ов-:

шовк – шовку, шерсть – шерсті, вовк – вовка

але: погірдливий – погорда.

3. У групах -оро-, -оло-,-ере-,-еле-:

мороз, холод, берег, перепілка,

але: моріг, поріг, сморід, просторінь, оборіг.

4. О, е у префіксах воз-, роз-, без-:

вознесіння, розмивання, безтурботний.

5. О, е в суфіксах -очк-, -оньк-,

-тель-, -еньк-, -есеньк-:

діточки, голубонька, мислитель, тепленький, малесенький.

6. У прикметниках, утворених від власних назв

на -ов, -ев, -єв, -їв:

Серпухов – серпуховський, Ржев – ржевський,

Бакаєв – бакаєвський, Чугуїв – чугуївський.

7. У словах іншомовного походження:

марафон, студент, шеф, диригент, Мирон,

але: колір – кольору, Федір – Федора.

8. В абревіатурах, складноскорочених словах:

торгпред, неп, завгосп, виконроб.

8. У родовому відмінку іменників на -ння:

запрошення, розчарування, вибачення.

10. У складних словах із наголошеними -вод-,

-воз-, -нос-, -роб-, -лов- у кінці слів:

діловод – діловода, водовоз – водовоза, хлібороб – хлібороба, але: (-хід, -ріг) пішохід – пішохода, носоріг – носорога;

(-від): гозопровід – газопровода – гозопровідний;

(-воз): бензовоз – бензовоза – бензовозний..

11. У словах, утворених від грецького слова

“поліс” - місто:

Сімферополь – сімферопольський, Нікополь – нікопольський, але: Ольгопіль – ольгопільський, Тернопіль – тернопільський.