2.1.1.3 Газові пальники

Співвідношення кількості газу і повітря, їх перемішування визначають повноту згорання газу, довжину факелу, рівномірність розподілу температур і теплових потоків в топковому об’ємі. По принципу змішування газові пальники розділяються на ін-жекційні і з примусовою подачею повітря. В інжекційному пальнику газ, який поступає з сопла під тиском в кілька кілопаскалей, підсмоктує потрібну кількість повітря і перемішується з ним. При зміні теплової потужності пальника шляхом збільшення чи зменшення витрат газу співвідношення газ – повітря залишається постійним. Для налагоджування і настроювання пальників на їх повітряному тракті установлюється регулювальна шайба. Горіння готової газоповітряної суміші протікає майже вмить і завершується всередині насадки. В зв’язку з цим ці пальники одержали назву безполуменевих. При їх встановленні визначення розмірів робочої камери здійснюється виходячи за умов технологічних вимог, а не за умов завершення процесу горіння. Інжекційні пальники мають широкий діапазон подачі газу, до 0,3 м³/с, і хоча при роботі і потребують підвищеного тиску газу, зате відсутність вентилятору скорочує витрати електроенергії.

В пальниках з примусовою подачею повітря газ і повітря під ти-ском підводяться роздільно і частково або повністю змішуються в самому пальнику чи на виході з нього. Для стабілізації процесу горіння конструкція пальника передбачає завихрення газових і повітряних потоків. Як первинне, так і вторинне повітря подаються під тиском 2…3 кПа. По тиску газу пальники розділяють на низького тиску до 5 кПа, середнього – 5 кПа…0,3 МПа і високого – більше 0,3 МПа. Інжекційні пальники, як правило, виконують низького і середнього тиску.

Крім пальників, які використовуються для спалювання тільки газу, застосовують і пальники для сумісного спалювання газу і мазуту або комбінованого спалювання низькокалорійного газу з пилоподібним паливом. Слід мати на увазі, що для надійної і економічної роботи паливовикористовуючої установки важливим є не тільки тип пальника, але і їх число. Цього потребує максимальне заповнення факелом топкового об’єму, регулювання процесу горіння і зміна теплопродук-тивності установки при зміні її режимів роботи.

2.1.1.4 Пиловугільні пальники.

При спалюванні твердого палива в факельних топках втрати теплоти від неповноти згорання та опти-мальне значення коефіцієнту надлишку повітря нижче, чим при спалюванні палива в жарових топках. Крім того, факельні топки придатні для спалювання будь-яких палив при великій потужності.

Велике значення для факельного спалювання твердого палива мають конструкції пальників, які застосовуються, так як вони визначають характер процесу горіння, добре сумішеутворення та стійке запалювання факелу. Широке розповсюдження отримали вихрові пальники з закрученими потоками пиловугільної суміші і вторинного повітря та щілинні пальники. В щільних суміш подається в робочий об‘єм камери через вузькі щілини. Довжина факелу в цьому випадку значна, тому такі пальники використовуються при кутовому або зустрічному розміщенні в камері. Вихрові пальники дають факел невеликої довжини і розміщуються на фронтальній стінці камери.

При спалюванні пиловидного палива сумісно з газом використовуються комбіновані пилогазові пальники. На агрегатах великої потужності доцільно встановлювати завиткові пальники. При цьому необхідно, щоб при будь-якій конструкції пальника потоки пилоповітряної суміші і вторинного повітря закручувались в одному напрямку. По мірі руху вони проникають один в другий і перемішуються, тягнучи за собою поточні гази. Це сприяє швидкому спалахненню і згоранню палива.

Бурі вуглі, фрезерний торф, горючі сланці краще всього спалювати в вигляді пиловидного палива в тонких плоских паралельних струменях. Вихрові і щілинні пальники універсальні для спалювання різноманітних палив, крім пісних кам’яних вуглів. При правильному виборі швидкості та кількості первинного і вторинного повітря втрати теплоти від механічної неповноти згорання палива складають для бурого вугілля 1,0…1,5 %, для кам’яного 3…4 %.