- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.1.1. Енергетична політика України.
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність.
- •1.1.1. Енергетична політика України
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1.3 Газові пальники
- •2.1.1.4 Пиловугільні пальники.
- •2.1.1.5 Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.6 Оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.7 Енергозаощаджуючі заходи
- •2.1.2. Печі, паровиробні установки та котли.
- •2.1.2.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •2.1.2.2. Оцінка енергетичної ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Енергетичний аудит печей
- •2.1.2.3.1 Загальна характеристика ефективності печей
- •2.1.2.3.2 Енергозаощаджуючі заходи в печах
- •2.1.3. Системи теплопостачання.
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом.
- •2.1.3. Системи теплопостачання
- •2.1.3.1. Системи теплопостачання та фактори, які впливають на їх ефективність
- •2.1.3.2. Розрахунки ефективності теплової ізоляції
- •2.1.3.3. Втрати теплоти внаслідок витоку теплоносія і надмірного тиску
- •2.1.3.4. Енергозаодщаджуючі заходи підвищення ефективності систем теплопостачання і їх елементів
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом
- •2.1.4.1 Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •2.1.4.2 Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2.1.4.3 Можливості економії
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи.
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи
- •2.2.3. Системи стисненого повітря та компресійні установки.
- •2.2.3.1. Загальна характеристика систем
- •2.2.3.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2.2.3.3. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.2.3.4. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2.3.5. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.2.3.6. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •2.2.3.7. Розрахунок ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси.
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси
- •2.2.4.1. Загальна характеристика холодильних систем
- •2.2.4.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •2.2.4.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •2.2.4.4. Зниження температури конденсації
- •2.2.4.5. Типові можливості по економії енергії
- •2.2.4.6. Портативні прилади для виміру параметрів роботи установки
- •2.2.4.7. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.4.8. Теплові насоси
- •2.2.4.8. Аналіз потоків енергії в холодильній установці
- •Контрольні запитання
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.6.1. Загальні положення
- •2.2.6.2. Побудова карти споживання енергії вентиляційними установками
- •2.2.6.3. Економія енергії в системах промислової вентиляції
- •2.2.6.4. Зменшення навантаження на систему
- •1) Модернізація обладнання з метою зменшення теплового або іншого навантаження на систему
- •2) Зменшення втрат в системі
- •2.2.6.5. Удосконалення конструкції системи
- •2.2.6.6. Автоматичне регулювання системою і диспетчеризація
- •2.2.6.7. Утилізація теплоти
- •2.2.6.8. Типи теплоутилізаторів
- •2.2.6.9. Системи приливо-витяжної вентиляції для адміністративних і житлових приміщень
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Утеплення житлових домів
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання Оборотне водопостачання. Удосконалення систем охолодження. Підбір насосів та електродвигунів. Розрахунки ефекту від впровадження нового обладнання
- •3.2.3.1. Загальна характеристика систем виробничого водопостачання
- •3.2.3.2. Водний і тепловий режими відкритих систем оборотного водопостачання
- •3.2.3.3. Вентиляторні градирні. Вибір градирні з урахуванням її енергетичної ефективності і надійності роботи
- •3.2.3.4. Економія енергії від застосування оборотного водопостачання
- •3.2.3.5. Електронасоси
- •3.2.3.6. Аналіз карти енергоспоживання насосними станціями
- •3.2.3.7. Розрахунок споживання електроенергії насосами
- •3.2.3.8. Модернізація гідравлічних систем з метою організації ефективної роботи
- •3.2.3.9. Заходи по економії енергії насосними станціями
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
2.2.6.5. Удосконалення конструкції системи
Удосконалення конструкції системи вентиляції проводиться по наступним напрямкам:
удосконалення конструкції електродвигунів;
удосконалення конструкції передачі;
удосконалення конструкції вентиляторів;
аеродинамічне удосконалення конструкції повітроприводів і системи в цілому;
удосконалення регулювання режимів роботи вентиляторів.
1) Удосконалення конструкції електродвигунів
Цей захід полягає в застосуванні і якості приводів енергоефективних двигунів з високим ККД.
2) Удосконалення конструкції передачі
Необхідно, щоб ККД передачі був як можна вище. Тому потрібно проводити дослідження з метою вияснення втрат в ремінних передачах і в підшипниках.
Найбільш високий ККД досягається при установленні крилатки вентилятора безпосередньо на вал електродвигуна.
При постійній занадто високій продуктивності електровентилятора необхідно провести зміну передаточного числа ремінної передачі. При цьому слід пам’ятати наступні правила модернізації:
подвоєння швидкості потоку подвоює продуктивність;
подвоєння швидкості потоку збільшує тиск у 4 рази;
подвоєння швидкості потоку збільшує споживання енергії у 8 разів.
3) Удосконалення конструкції вентиляторів
Заміна вентилятора з низьким ККД на вентилятор нової конструкції з більш високим ККД дозволяє одержати економію електроенергії, яка визначається за формулою
, кВт·год, |
(7.2) |
де Н - тиск, мм.вод.ст.;V- продуктивність, м3/хв; η1і η2- ККД старого і нового вентиляторів; ηℓ і ηм- ККД електродвигуна і мережі в границях від 0,52 до 0,7;Тр - час роботи, годин.
Удосконалення режиму роботи вентилятора рекомендується проводити наступним чином:
зміна числа обертів валу, кута установлення лопаток на робочому колесі;
поворот лопаток направляючого апарату.
Економія електроенергії визначається за формулою
, кВт·год, |
(7.3) |
де Н1іН2- тиск до і після зміни режиму роботи;V1іV2- подача вентилятору до і після зміни режиму роботи, м3/с; η1 і η2- ККД вентилятора до і після зміни режиму роботи; ηℓ, ηм, ηп- відповідно ККД електродвигуна, мережі і передачі.
4) Ародинамічне удосконалення конструкції повітропроводів і системи в цілому
При проектуванні вентиляційних систем може бути значно знижений їх сумарний аеродинамічний опір, а в зв’язку з цим будуть відповідно зменшені витрати електроенергії при їх роботі або знижені капітальні витрати на системи. Для цього системи проектуються з економічно доцільним перерізом повітропроводів, економічно доцільної в поставлених умовах ступіню децентралізації систем і застосування повітророзподільних пристроїв, які забезпечують зниження втрат енергії при виході з них повітря.
Слід пам’ятати, що втрати на тертя в повітропроводах зменшуються на 75% при збільшенні діаметру на 50%.
Необхідно уникати швидкостей повітря в повітропроводах вище 10 м/с.
Необхідно уникати втрат в системі із-за неправильного установлення вентиляторів.
5) Удосконалення регулювання режимів роботи вентиляторів
Впровадження економічних способів регулювання продуктивності здійснюється наступним чином.
Застосування багатошвидкісних електродвигунів замість регулювання шиберами. Економія електроенергії 20...30%.
Регулювання витяжної вентиляції шиберами на робочих місцях і на ділянці нагнітання. Економія - 10%.
Регулювання подачі димососу за допомогою циліндричних направляючих апаратів замість дросельного. Економія - до 25%.
Застосування багатошвидкістних електродвигунів, в яких зміна продуктивності вентиляторів здійснюється шляхом зміни частоти обертів двигуна, особливо корисно, коли вентиляційні системи довгий час працюють зі зниженною продуктивністю.