- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.1.1. Енергетична політика України.
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність.
- •1.1.1. Енергетична політика України
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1.3 Газові пальники
- •2.1.1.4 Пиловугільні пальники.
- •2.1.1.5 Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.6 Оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.7 Енергозаощаджуючі заходи
- •2.1.2. Печі, паровиробні установки та котли.
- •2.1.2.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •2.1.2.2. Оцінка енергетичної ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Енергетичний аудит печей
- •2.1.2.3.1 Загальна характеристика ефективності печей
- •2.1.2.3.2 Енергозаощаджуючі заходи в печах
- •2.1.3. Системи теплопостачання.
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом.
- •2.1.3. Системи теплопостачання
- •2.1.3.1. Системи теплопостачання та фактори, які впливають на їх ефективність
- •2.1.3.2. Розрахунки ефективності теплової ізоляції
- •2.1.3.3. Втрати теплоти внаслідок витоку теплоносія і надмірного тиску
- •2.1.3.4. Енергозаодщаджуючі заходи підвищення ефективності систем теплопостачання і їх елементів
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом
- •2.1.4.1 Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •2.1.4.2 Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2.1.4.3 Можливості економії
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи.
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи
- •2.2.3. Системи стисненого повітря та компресійні установки.
- •2.2.3.1. Загальна характеристика систем
- •2.2.3.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2.2.3.3. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.2.3.4. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2.3.5. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.2.3.6. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •2.2.3.7. Розрахунок ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси.
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси
- •2.2.4.1. Загальна характеристика холодильних систем
- •2.2.4.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •2.2.4.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •2.2.4.4. Зниження температури конденсації
- •2.2.4.5. Типові можливості по економії енергії
- •2.2.4.6. Портативні прилади для виміру параметрів роботи установки
- •2.2.4.7. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.4.8. Теплові насоси
- •2.2.4.8. Аналіз потоків енергії в холодильній установці
- •Контрольні запитання
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.6.1. Загальні положення
- •2.2.6.2. Побудова карти споживання енергії вентиляційними установками
- •2.2.6.3. Економія енергії в системах промислової вентиляції
- •2.2.6.4. Зменшення навантаження на систему
- •1) Модернізація обладнання з метою зменшення теплового або іншого навантаження на систему
- •2) Зменшення втрат в системі
- •2.2.6.5. Удосконалення конструкції системи
- •2.2.6.6. Автоматичне регулювання системою і диспетчеризація
- •2.2.6.7. Утилізація теплоти
- •2.2.6.8. Типи теплоутилізаторів
- •2.2.6.9. Системи приливо-витяжної вентиляції для адміністративних і житлових приміщень
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Утеплення житлових домів
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання Оборотне водопостачання. Удосконалення систем охолодження. Підбір насосів та електродвигунів. Розрахунки ефекту від впровадження нового обладнання
- •3.2.3.1. Загальна характеристика систем виробничого водопостачання
- •3.2.3.2. Водний і тепловий режими відкритих систем оборотного водопостачання
- •3.2.3.3. Вентиляторні градирні. Вибір градирні з урахуванням її енергетичної ефективності і надійності роботи
- •3.2.3.4. Економія енергії від застосування оборотного водопостачання
- •3.2.3.5. Електронасоси
- •3.2.3.6. Аналіз карти енергоспоживання насосними станціями
- •3.2.3.7. Розрахунок споживання електроенергії насосами
- •3.2.3.8. Модернізація гідравлічних систем з метою організації ефективної роботи
- •3.2.3.9. Заходи по економії енергії насосними станціями
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
2.1.3. Системи теплопостачання.
Паропроводи та лінії постачання гарячої води. Ефективність ізоляції. Комерційні засоби вимірювання температури поверхні та середовища, витрати та фракційного складу середовища, тепломіри. Модернізація систем споживання теплової енергії.
Література: [3]: с.92-102, [2]; с.153-168.
2.1.4. Системи забезпечення природним газом.
Загальна характеристика систем забезпечення природним газом: високого, середнього та низького тиску. Засоби по визначенню втрат природного газу. Ефективність систем редукції тиску та виробництва механічної енергії.
Література: [3]: с. 104-108.
2.1.3. Системи теплопостачання
2.1.3.1. Системи теплопостачання та фактори, які впливають на їх ефективність
Системою теплопостачання називають комплекс обладнання для вироблення теплоносіїв, їх транспортування і використання теплоти.
Постачання теплоти споживачами (системи опалення, вентиляції, на технологічні процеси і гаряче водопостачання будинків) складається з трьох взаємопов’язаних процесів: підведення теплоти, транспорту і використання теплового потенціалу теплоносія. У відповідності з цим кожна система теплопостачання складається з трьох складових: джерела теплоти, трубопроводів і систем теплоспоживання з нагрі-вальними приборами.
Системи теплопостачання класифікують по потужності, виду джерела теплоти та виду теплоносія.
По потужності системи теплопостачання характеризуються по дальності передачі теплоти і числу споживачів. Вони можуть бути місцевими і централізованими. В місцевих три основні складові си-стеми об’єднанні і знаходяться або в одному або в суміжних приміщеннях. Такі системи застосовуються тільки в громадських будинках невеликого об’єму, або в невеликих допоміжних будинках на проми-слових площадках, які віддалені від основних виробничих корпусів.
В централізованих системах теплота від одного джерела подається до багатьох приміщень або будинків.
По виду джерела теплоти системи централізованого теплопостачання розподіляються на районне теплопостачання і теплофікацію. При районному теплопостачанні джерелом теплоти служить районна котельня, а при теплофікації – ТЕЦ (теплова енергетична централь).
Крім джерела теплоти, всі інші елементи в системах районного теплопостачання і теплофікації однакові. Кількість абонентів, які споживають теплоту при теплофікації, як правило, значно вище ніж при районному теплопостачанні.
По виду теплоносія системи теплопостачання поділяються на дві групи – на водяні і парові. Для міст і районів в якості теплоносія використовують воду.
На промислових площадках для систем теплопостачання застосовують воду та пару. Пара в основному застосовується для технологічних потреб.
Задачі ЕА – визначення втрати енергії в ланках системи і розробка ЕОЗ для підвищення її енергетичної ефективності.
Системи теплопостачання часто стають тим видом обладнання (в особливості їх теплопроводи) на яке мало звертають увагу. Коли теплова енергія досягає споживача, то вже вважається, що система працює ефективно. В дійсності за даними [34] біля 20 % теплової енергії, яка подається в теплопроводи, може бути втрачено на ділянці поміж джерелом теплоти та кінцевим споживачем.
Енергетична ефективність систем теплопостачання залежить від багатьох факторів. До основних з них слід віднести наступні [23, 34]:
енергетична ефективність джерела теплової енергії;
величина втрат теплоти в теплопроводах;
величина втрат теплоти в кінцевих споживачах;
ступінь використання конденсату (для парових систем).
На промислових підприємствах для вироблення теплової енергії (гарячої води, пари) використовуються котли. Їх енергетична ефек-тивність оцінюється по величині ККД. Методика визначення ККД
котлів приведена в розділі 3. Енергетична ефективність сучасних котлів достатньо висока.
Основні втрати теплоти виникають в теплопроводах. На їх величину впливає:
надійність ізоляції теплопроводів та арматури;
наявність витоку теплоносія з фланцевих та різьбових з’єднань, сальників, вентилів, кранів;
втрати тиску теплоносія в теплопроводах;
надлишок трубопроводів.
Характерною особливістю паропроводів багатьох українських підприємств є великі втрати теплоти. Трубопроводи або погано, або взагалі неізольовані і мають витоки пари в місцях з’єднань по всій мережі [20].