1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність

Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави

Енергоекономічні показники України в порівнянні з показниками ряду країн Західної Європи (членів ЄС) далеко неблагополучні. Незважаючи на те, що виробництво електроенергії на душу населення практично на рівні таких Європейських країн як Великобританія та Франція відповідно – 5,2, 5,8 та 5,7 тис.кВт, частка витрат електроенергії в промисловості України складає 60 %, у Франції – 40 %, у Великобританії – 35,8 % (по даним 1995 р.).

Споживання енергії на душу населення в кілограмах нафтового еквіваленту в 1990 р. в Україні було достатньо високим – на рівні 4000 кг. Але в той же час валовий внутрішній продукт України був в 8...10 разів менше середньоєвропейського (без врахування країн Східної Європи) Тобто енергоємність ВВП відповідно в 8...10 разів вище [20].

Дослідження, які виконані науковими організаціями України, спеціалістами міністерств та відомств і підтверджені висновками експертів різних міжнародних організацій, показали, що енерговитрати на одиницю валового продукту в Україні в 2...3 рази, а то і більше разів вище, ніж в економічно розвинутих країнах [20].

Друга цифра, яка підтверджує низьку ефективність енергозбереження в Україні, така. На багатьох підприємствах до 50 % загальної кількості використаної енергії втрачається.

Стан енергетики України за оцінками Інституту енергетики НАН України, ІТТФ та Міністерства палива і енергетики характеризується наступними факторами:

• фізичний і моральний знос генеруючого обладнання;

• великі втрати електроенергії в передаючих сітях;

• відсутність пікових мобільних потужностей;

• централізоване вироблення енергії, яке призводить до беззворотних втрат до 2/3 енергії палива;

• великі питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу на одиницю виробленої енергії.

Положення ускладнюється ще і тим, що в паливному балансі 70 % палива залежить від зовнішніх поставщиків.

Вихід енергетики з кризисного стану міститься в впровадженні когенераційних технологій – комбіноване виробництво теплової і електричної енергії.

Переваги когенераційних технологій:

• ККД установок – 50...56 % , що до 1.5 разів вище, чим ККД ТЕС та АЕС;

• теплофікаційний ККД установок – 85...90 % ;

• високий рівень прибутку.

Цей висновок треба розглядати як показник великого резерву в удосконаленні національної економіки і підтверджує актуальність проблеми енергозбереження. Перше ніж говорити про шляхи і методи реалізації державної програми енергозбереження, треба обмовити величину потенціалу енергозбереження, яка за оцінками українських спеціалістів та зарубіжних експертів показує, що до 2010 року річне споживання енергоресурсів може бути знижено на 70...100 млн. т.у.п. в залежності від сценаріїв реформування економіки України. Досягнення таких кінцевих результатів ще не дозволить Україні забезпечити ефективність використання енергоносіїв на світовому рівні, але дозволить збалансувати потреби з можливостями видобутку та закупки енергоносіїв і забезпечити конкурентноздатність на світовому ринку багатьох видів своєї продукції.

Основні напрямки в області енергозбереження

В загальному випадку удосконалення енерготехнологій в будь-якій країні торкається такого обладнання:

• тепловиробляючі системи (установки центрального опалення, котлоагрегати, печі);

• системи розподілення теплоти (підстанції, підземні і надземні теплопроводи);

• теплоізоляція будинків, трубопроводів, резервуарів гарячої води, теплообмінників;

• вентиляційне обладнання будинків;

• обладнання для вироблення електроенергії ( електроустановки, повітряагрегати, гідротурбіни );

• системи електропостачання;

• електроустановки, споживаючі та управляючі прибори.

Крім цього, необхідно створити законодавчу базу і нову інфраструктуру, поповнити відповідні знання і методи, змінити відношення людей до споживання енергії, збільшити об’єм спеціальної інформації, яка поступає до всіх учасників процесу.

Основні напрямки енергозбереження в Україні такі:

• удосконалення технологічних процесів шляхом впровадження сучасних енергозберігаючих технологій;

• підвищення ефективності використання ПЕР споживачами на підприємствах;

• зниження втрат ПЕР в передаючих ( розподільних ) системах;

• підвищення ефективності використання ПЕР на підприємствах, які виробляють теплоту і електроенергію;

• перехід споживачів на децентралізоване теплопостачання і електропостачання;

• розширення використання сонячної та вітрової енергії, геотермальної теплоти та інших нетрадиційних способів виробництва енергії;

• утилізація теплоти відхідних газів, котлів, печей, газових турбін, двигунів внутрішнього згорання та ін.;

• проведення енергетичного аудиту і впровадження енергетичного менеджменту на підприємствах;

• зменшення забруднення оточуючого середовища.

Енергетичний аудит та методи його проведення

Методика підвищення ефективності виробництва, розподілення і споживання енергії. Місце енергоаудиту в загальній методиці

За рекомендаціями вітчизняних і зарубіжних фахівців підвищення ефективності використання енергоресурсів в Україні слід проводити в три етапи.

На першому етапі орієнтація повинна бути на організаційні і швидкореалізуємі технічні міри підвищення рівня експлуатації енергетичних господарств, які споживають енергоресурси. Приорітет повинен бути відданий технічно підготовленим проектам, які забезпечують ефект при мінімальних витратах.

Другий етап– здійснення якісного обліку витрат всіх видів енергії, повна ліквідація дотацій на вартість енергоресурсів, використання нових технологій подальшого удосконалення структури економіки.

Третій етап– здійснення міжгалузевої та внутрішньогалузевої перебудови з притягненням значних інвестицій для створення виробництв, в яких використовуються новітні технології, відмова від ви-робництва неефективної, з точки зору витрат енергоресурсів, продукції та створення ефективного впливу на політику енергозбереження.

З метою підвищення ефективності виробництва, розподілення та використання енергії необхідно провести енергетичний аудит.

Енергетичний аудит(енергетичне обстеження) – це вид діяльності, спрямований на зниження споживання ПЕР суб’єктами господарювання, який полягає у проведенні енерготехнологічної і техніко-економічної експертизи, веденні обліку ПЕР, а також розробленні та обґрунтуванні енергоощадних заходів. Енерготехнологічна і техніко-економічна експертиза – вид діяльності, який полягає у перевірці та аналізі науково-технічної та проектної документації, а також звітів суб’єктів господарювання (в тому числі і бухгалтерських) щодо споживання всіх видів ПЕР та їх відповідності чинному законодавству і встановленим нормам.

Енергетичний аудит виконується спеціалізованими організаціями, атестованими Державним комітетом України з енергозбереження (далі – Держкоменергозбереження) на право ведення енергетичного обстеження.

Після проведення ЕА на підприємстві раціонально впровадити систему енергетичного менеджменту. Енергетичний менеджмент це інструмент управління підприємством, який забезпечує постійне дослідження про розподіленні та рівні споживання енергоресурсів на підприємстві, а також про оптимальне використання енергоресурсів як для виробництва, так і для потреб опалювання або інших невиробничих потреб.

Енергетичний менеджмент виконується відповідно службою, яка створюється за наказом керівника підприємства.

ЕА може бути проведений не тільки в цілому по підприємству, але і окремих промислових систем, обладнання та устаткування (в залежності від потреб підприємства).

Енергетичний аудит призначений для рішення таких головних завдань:

• обстеження стану використання енергетичних ресурсів на об'єкті;

• розробка організаційно-технічних заходів, спрямованих на зниження енергетичних витрат;

• визначення потенціалу заощадження енергії;

• економічне обґрунтування організаційно-технічних заходів.

Підсумковим документом енергоаудита є звіт, що містить підсумки вивчення стану споживання енергії й енергоносіїв на об'єкті, опис об'єкта й рекомендації з ефективного енергоспоживання.

Завданням роздягнула звіту про вивчення стану энергоиспользования є визначення кількості енергії й енергоносіїв, які використаються різними споживачами обстежуваного об'єкту, а також їхньої вартості. Крім того, проводиться порівняння фактичного споживання енергії на об'єкті із прийнятими нормативами. У результаті створюється база для аналізу енергоспоживання й виявлення шляхів підвищення ефективності энергоиспользования, що дає можливість виявити ділянки об'єкта, у яких спрямовані на енергозбереження інвестиції дадуть найбільший економічний ефект.

Опис об'єкта і його будинків характеризує наявні на об'єкті установки й устаткування, режим їхньої роботи, продуктивність, а також оцінює ефективність виробничого оснащення. Наприклад, опис котельні містить інформацію про кількість і тип казанів, спосіб керування їхніми режимами, параметри пари й продуктивність казанів.

Рекомендаційна частина звіту містить пропозиції щодо ефективного використання енергії, які розроблені під час проведення обстеження. Пропоновані практичні проекти повинні обґрунтовуватися техніко-економічними розрахунками. Опис заходів із заощадження енергії містить такі ключові моменти: що потрібно робити, щоб заощадити енергію; як ці дії приведуть до заощадження енергії: співвідношення потенційних заощаджень із інвестиціями на реалізацію заходів.

Методологія енергоаудита

Проведення енергоаудита складається у виконанні шести послідовних етапів:

1. Визначення обсягу споживання енергії і її вартості за репрезентативний проміжок часу.

2. Обстеження паливно-енергетичних потоків на об'єкті.

3. Аналіз ефективності використання енергії й енергоносіїв.

4. Розробка рекомендацій з ефективного використання енергоресурсів.

5. Економічне обґрунтування пропонованих рекомендацій.

6. Підготовка звіту.

Приблизно тривалість окремих етапів аудитові становить відповідно 10%, 30%, 10%, 10%, 20%, 20% від загальної тривалості, що залежить від розмірів і складності об'єкта, що безпосередньо оцінюється через суму витрат об'єкта на оплату енергії. Наприклад, у Великобританії аудит об'єкта з оплатою за енергію на рівні 1 млн. доларів триває 25 доби й коштує 18000 доларів, на рівні 5 млн. доларів - відповідно 40 доби й 30000 доларів, на рівні 10 млн. доларів - 50 доби й 37000 доларів. У середньому вартість енергоаудита становить 2% витрат на оплату енергії, аудит дає близько 20% економії енергії, а витрати на його проведення окупаються протягом двох років.

Будь-яка робота з энергоаудиту виконується двома особами: провідним аудитором і аудитором.

Проводячи энергоаудит, аудитор повинен пам'ятати про те, що вимагає клієнт і про наявні ресурси часу й грошей. Аудиторові важливо дати клієнтові те, що він хоче, але не більше того, за що він бажає заплатити. Ці міркування можуть вплинути на детальність енергоаудита, кількість використовуваних вимірників, акцент на певнім устаткуванні або на заходах з енергозбереження й т.п.. З одного боку, энергоаудит може бути простим оглядом енергоспоживання, що базується на показах лічильників підприємства. З іншого боку, энергоаудит може передбачати установку нового ( постійно або тимчасово) вимірювального встаткування, тестування й вимірів протягом тривалого часу. Внаслідок детальної перевірки аудитор зможе видати обґрунтовані рекомендації. Природно, що другий зі згаданих энергоаудитов, буде значно більше дорогим.

Спосіб проведення енергоаудита залежить і від кваліфікації й майстерності энергоаудитора.

"Підхід провідного продукту" - це простий технічний прийом для энергоаудиторов - початківців. Підготувавши трохи перших звітів з вивчення энергоиспользования початківець усвідомить актуальність і важливість рекомендацій щодо енергозбереження, таких, наприклад, як використання світильників з низьким споживанням енергії, посилений тепловий контроль і ізоляція. Після цього аудитор може без труднощів обстежити аналогічні об'єкти й визначати можливості застосування тих технологій енергозбереження, які він уже успішно використав. Цей технічний прийом активно використають, для пошуку ринків збуту компанії, які продають енергозберігаюче встаткування. Крім того, цей прийом можуть використати "внутрішні" энергоменеджеры энергопотребляющих компаній, у яких всі об'єкти мають аналогічні енергетичні характеристики. Наприклад, энергоменеджер компанії, що володіє мережею готелів, міг би визначити перелік енергозберігаючих заходів, які можна впроваджувати у всіх готелях мережі. Цей підхід не рекомендується використати професійним аудиторам по енергетичних питаннях.

"Підхід провідної перевірки" - це спосіб, рекомендований для професійних энергоаудиторов. Метод заснований на визначенні кількості використаної енергії й порівнянні цієї величини із промисловими чи нормативами теоретично необхідним обсягом енергоспоживання. Метод допомагає виявити потенційну економію енергії. У першу чергу визначають кількість енергіїї, що спожита основними групами оснащення, і порівнюють неї із загальним споживанням на підприємстві. Виконавши цю роботу, аудитор проявляє шляхи економії енергії, які складаються, по-перше, у модернізації оснащення, по-друге, у новому режимі обслуговування й експлуатації й, по-третє, у реструктуризації споживання енергії на об'єкті (децентралізоване електропостачання, використання альтернативних процесів, комплексне виробництво теплової й електричної енергії (когенерация)). Зрештою, для обліку, специфічних умов об'єкта застосовують науковий підхід замість підходу "типових середніх заощаджень" Цей метод дозволяє провести високоякісний энергоаудит, що засновано на дослідженні й вимірі різних параметрів, а також на досвіді експерта.

"Змішаний підхід" - це часткове об'єднання обох описаних вище методологій. Він передбачає використання аудиторських прийомів, але, замість пошуку широкого кола можливостей заощадження енергії, зосереджує на невеликій кількості (найбільш часте однієї) з технологій енергозбереження. Із цієї причини підхід зручний, наприклад, для дослідження когенерации.

На завершення зупинимося коротко на вимогах до кваліфікації й людських якостей энергоаудитора. Він повинен мати достатні знання й уміння з технічних аспектів, бухгалтерського обліку, техніки безпеки й керування. Аудитор повинен уміти збирати, аналізувати й інтерпретувати дані з енергоспоживання. У зв'язку з необхідністю аналізу більших обсягів інформації він повинен володіти звичками роботи на персональних комп'ютерах і мати доступ до них. Аудитор повинен знати принцип дії й робітники характеристики основного оснащення. Глибокі знання про конкретне оснащення, що експлуатують на об'єкті, бажані, але не обов'язкові, оскільки детальна інформація може бути отримана з конструкторської документації й інструкцій виготовлювачів. Важливим є знайомство з технологічним процесом і з енергетичними ресурсами, які використаються на об'єкті. Варто помітити, що в аудиторських фірмах експерти спеціалізуються за областями виробництва й мають у цих областях глибокі знання.

Аудитори повинні бути досвідченими інженерами зі звичками спілкування з людьми, мати досить сильний характер, щоб сумніватися в очевидному, і ініціативу, щоб знаходити рішення різноманітних проблемм.

Важливою рисою аудиторів є широта поглядів, він повинен постійно працювати над собою хоча б тому, те твердження "завжди робили так" зовсім не означає, то "так, як робили", було правильно.

Обсяг споживання енергії, її вартість відповідно до документації об'єкта

Энергоаудит починають із визначення поточного споживання енергії і її вартості. Ця інформація дозволяє уявної масштаби проблеми й показує, де варто зосередити зусилля для досягнення найкращих результатів.

Інформацію про поточний стан енергоспоживання збирають за репрезентативний період, як правило, один рік, щоб оцінити вплив на енергоспоживання кліматичних умов і сезонного характеру діяльності деяких об'єктів; для цього, мабуть, потрібні помісячні дані.

Помісячні дані про споживання всіх видів енергії й енергоносіїв доповнюють даними про вартість палива й електроенергії за рік і за щомісяця, про теплотворну здатність палива, якщо воно нестандартне. Інформація про витрати повинна включати вартість одиниці палива й електроенергії й тарифи на її постачання. Приймаються до уваги коливання теплотворної здатності палива й характеристики джерел його одержання.

Потрібно одержати також інформацію про температуру зовнішнього повітря протягом періоду, що розглядається, хоча б середньомісячну. Для подальшої аналізу конче потрібні помісячні дані про обсяг випуску продукції або надання послуг підприємством. Цю інформацію аудитор може одержати ще до відвідування підприємства у вигляді відповідей на складений їм запит. До відповідей повинні бути додані рахунки й копії квитанцій про оплату всіх видів палива, електроенергії й інших ресурсів.

Щоб відчути, як формуються витрати на енергію, аудитор повинен ознайомитися із системою тарифів на постачання енергії й енергоносіїв.

Деякі енергоресурси, зокрема, електроенергія, мають складну структуру ціни, що залежить до того ж від декількох факторів.

В Україні для розрахунку за спожиту електроенергію діють 2 тарифи: одноставочный і диференційований за періодами часу протягом пори, так званий зонний тариф.

Споживачі електроенергії розділені на 2 класи. До першого віднесені такі, які споживають енергію на напрузі 35 кВ і вище, до другого - на напрузі до 35 кВ.

Нижче наведені діючі в Україні з 01.11.2000р. тарифи (без ПДВ). Одноставочный тариф для всіх споживачів першого класу становить 12.53 коп/кВт·год.

Одноставочный тариф для промислових і прирівняних до них споживачів другого класу становить 17,13 коп/кВт·год: для електрифікованого залізничного транспорту - 17,13 коп/кВт·год.: для електрифікованого міського транспорту й для непромислових споживачів - 17.13 коп/кВт·год.; для сільськогосподарських споживачів - виробників - 13,07 коп/кВт·год.

По тарифі, диференційованим за періодами часу, відповідно Постанові Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЭ) з 01.01.2002 року ставка тарифу визначається множенням установленого одноставочного тарифу (відповідного класу й тарифної групи) на такий коефіцієнт:

• у нічний час (7 годин на добу) - 0.25;

• у піковий час (6 годин на добу) - 1,8;

• у напівпіковий час (11 годин на добу) - 1,02.

Для визначення границь періодів за годинниками пори (нічний, напівпікового й пікового), установлений на 2002 рік такі чотири сезони: 1-й - листопад, грудень, січень, лютий; 2-й - березень; 3-й - квітень, травень, червень, липень, серпень; 4-й - вересень, жовтень.

Границі періодів за годинниками пори для кожного сезону встановлюються відповідними службами НЕДО "Укренерго" за узгодженням із НКРЭ.

Однак у зв'язку з напруженою ситуацією в електроенергетиці України для вирівнювання графіка завантаження, обмеження споживання електроенергії в період максимального навантаження енергосистеми можливе впровадження інші складені оплати за електропостачання, практика застосування яких є в закордонних країнах.

Зокрема, поза оплатою за спожиту електроенергію за зонним або одноставочным тарифом, практикується доплата за приєднану потужність электроприемников, за договірний і фактичний середньомісячний максимум навантаження. До того ж доплата за максимум потужності споживання може мати свої тарифні зони зі зміною тарифу протягом року.

Визначення витрат на оплату електроенергії є непростим, але необхідною справою для оцінки потенційних можливостей заощадження електроенергії й витрат на оплату електропостачання.

Энергоаудитор повинен одержати інформацію про повну приєднану потужність электроприемников і про максимум споживаної потужності, з'ясувати розміри добових і сезонних коливань навантаження, одержати характерні графіки навантаження.

Окремо варто звернути увагу на коефіцієнт потужності, систему оплати за споживану реактивну потужність, обумовлену в договорі з электроснабжающей компанією, обмеження й штрафні санкції за їхнє порушення. Необхідно мати інформацію про вже вжиті на об'єкті заходи й поліпшення коефіцієнта потужності.

Корисної й необхідної є також інформація про те, яку частину електроенергії споживають окремі групи электроприемников: електродвигуни, висвітлення, опалення, технологічні процеси й т.п..

Внаслідок обробки облікової й фінансової документації об'єкта одержують таку інформацію:

• загальні вартості, енергоресурсів, що споживає об'єкт (тут важливо не забути про водопостачання й пов'язані з ним витрати);

• рраспределение витрат між видами палива;

• сезонні зміни витрати палива;

• інформація про ціни, про систему тарифів.

Ця інформація дає картину поточної ситуації на об'єкті й дозволяє виділити пріоритетні області, де заходу з енергозбереження повинні бути уведені в першу чергу. Наприклад, на цегельному заводі, де витрати на електроенергію становлять 30-40% всіх витрат на енергоресурси, а витрати на газ - 60-70%, варто зосередити першочергові зусилля па обмеженні споживання газу.

Чим більше споживання енергії і її вартість, тим більше часу варто витратити на оцінку можливих шляхів заощадження.

Поняття енергоаудита:

"Енергетичний аудит - це технічне інспектування, энергогенерирование й енергоспоживання підприємства з метою визначення можливості економії енергії й надання допомоги підприємству в здійсненні заходів, які забезпечують економію енергоресурсів на практиці."

Термін энергоаудит прийшов до нас у країну на початку 90-х. Популяризації енергоаудита ми, у першу чергу, зобов'язані міжнародним програмам TACIS і U.S.A.I.D.

Чому ж энергоаудит довелося імпортувати через границю? Адже в Україні енергетика є однієї з найбільш розвинених промислових областей. Підготовка фахівців-енергетиків у наших Вузах більше глибока, чим у багатьох країнах Заходу. Відповідь на це питання, напевно, полягає в наступному.

По-перше, енергетики ніколи не цікавилися економікою. В основу кута ставилися проблеми безперебійного функціонування встаткування й техніки безпеки при його експлуатації.

По-друге, переважно вузька спеціалізація енергетиків не дозволяла розглядати підприємство в цілому як комплекс взаємозалежних проблем. Технологічні питання взагалі були заборонною темою, що стосується компетенції спеціалізованих організацій.

Таким чином, энергоаудит виник на стику енергетики, економіки й технології. До деякої міри сюди повинна бути віднесена й екологія, особливо для тих виробництв, у яких ця складова має велику вагу в собівартості готової продукції.

Що є об'єктом енергоаудита? Найбільш складним уважається проведення енергоаудита на підприємствах. Обстеження об'єктів комунального господарства (котелень, теплових мереж), житлового фонду й адміністративних будинків принципово більше простої, якщо не брати до уваги різну глибину пророблення проблеми. Складність підприємства як об'єкта в цілому складається в тісному взаємозв'язку всіх її систем. Так, пропозиція по економії одного з енергоресурсів може викликати збільшення споживання іншого або відобразитися на випуску продукції.

Енергетичний аудит - це технічне інспектування энергогенерирования й енергоспоживання підприємства з метою визначення можливості економії енергії й надання допомоги підприємству в здійсненні заходів, які забезпечують економію енергоресурсів на практиці.

Завдання енергоаудита:

виявити джерела нераціональних енерговитрат і невиправданих втрат енергії;

розробити на основі техніко-економічного аналізу рекомендації з їхньої ліквідації, запропонувати програму по економії енергоресурсів і раціональному энергоиспользыванию, запропонувати черговість реалізації запропонованих заходів з урахуванням обсягів витрат і строків окупності.

Сьогодні вже видане велика кількість методичної літератури по энергоаудиту. Незважаючи на те, що багато методик істотно відрізняються, загальний порядок проведення енергетичного обстеження підприємства можна описати в такий спосіб:

1. Энергоаудит системи електропостачання й электропотребления.

• Аналіз схем електропостачання.

• Аналіз режимів роботи трансформаторних підстанцій і системи регулювання cosj

• Обстеження основного электропотребляющего встаткування

• Обстеження системи висвітлення.

• Электробаланс і оцінка втрат у системі електропостачання.

2. Аналіз режимів роботи систем водопостачання й водоотвоа.

3. Энергоаудит теплотехнічного встаткування.

• Аналіз теплових схем.

• Аудит котелень.

• Обстеження систем опалення й ГВС

• Аналіз режимів роботи теплопотребляющего (і теплоутилізаціон-ного) технологічного встаткування.

• Тепловий баланс.

4. Обстеження компресорного встаткування, системи розведення й споживання стиснених газів.

5. Аналіз режимів роботи холодильного встаткування.

Основна цінність цієї частини роботи складається в розробці енергетичних балансів, які дозволяють деталізувати енергетичні потоки по цехах і підрозділам підприємства, а також дати кількісну оцінку енергетичним втратам і вказати ділянки й причини їхнього виникнення. Трудомісткість роботи аудитора багато в чому залежить від ступеня деталізації, що обговорюється із замовником на етапі виводу договору. На наш погляд, напевно, величина або погрішність нав'язана балансу повинна бути менше, ніж сумарна економія, очікувана після впровадження запропонованих аудиторами заходів.

Іншою проблемою, як правило, є відсутність на підприємстві приладів внутрішнього обліку. Тому аудиторська організація повинна мати необхідний комплект портативного вимірювального встаткування, що дозволить установити фактичне енергоспоживання різними виробничими ділянками.

Заключна частина енергоаудита складається в розробці рекомендацій з енергозбереження і їхньому техніко-економічному обґрунтуванні. Ця найбільш складна частина роботи, тому що вона жадає від аудитора значного досвіду й творчого підходу до проблеми. Дійсно, з одного боку, існує ряд відомих типових рішень по підвищенню енергетичної ефективності різних систем. У цьому випадку аудиторові потрібно лише зробити техніко-економічну оцінку й здійснити відбір технічних рішень на підставі фінансових критеріїв. Однак, кожне підприємство унікально й типові рішення покривають тільки частина проблеми. Тому розробка рекомендацій з економії енергії насправді є серйозним науковим дослідженням.

Всі пропоновані заходи розбиваються на три групи по ступені необхідних капітальних вкладень: безвитратні, среднезатратные й капіталомісткі. У нашій компанії ми взяли за правило не давати очевидних рекомендацій. Технічні служби підприємств звичайно досить компетентні й обізнані для того, щоб мати власну думку із проблем модернізації енергогосподарства. Завданням аудитора є пошук нових рішень або вибір між декількома відомими альтернативами.

На що варто звернути увагу підприємству, замовляючи энергоаудит? Незважаючи на наявність стандартних методик, энергоаудит можна проводити по-різному. Перше, що повинне турбувати будь-якого керівника, це чи знає він реальну картину розподілу енергоресурсів усередині заводської території. Ступінь вірогідності внутрішнього обліку розподілу енергоресурсів визначає трудомісткість і тривалість робіт зі складання балансів, а також програму приладових вимірів.

Величина втрат енергії може складатися не тільки за рахунок недосконалості енергетичного господарства. Другій складовій є нераціональне використання енергії технологічним устаткуванням. У той же час, багато керівників бажають обмежитися обстеженням енергетичного господарства за кордоном технологічних ліній. Такий підхід виправданий тільки в тому випадку, якщо підприємство має високі постійні витрати на опалення й висвітлення, наприклад, у легкій промисловості. У металургії, наприклад, де технологія надзвичайно энергозатратная, ми рекомендуємо тільки комплексний підхід.

Енергетична складова вносить відчутний вклад у структуру собівартості готової продукції, але відсутність внутрепроизводственного обліку енергоносіїв не дозволяє відокремити постійні витрати від змінних або рознести витрати по різних видах продукції. Розрахунок питомої енергоємності кожного виду продукції при великій номенклатурі виробів звичайно не входить у програму енергоаудита, однак, за бажанням замовника може бути виконаний.

Не секрет, що більшість українських підприємств сьогодні функціонують в умовах недостатності оборотного кошту. Тому гроші на модернізацію виробництва виділяються в менших обсягах, чим необхідно. У цій ситуації энергоаудитор повинен допомогти розставити пріоритети в запланованих заходах, для того щоб вони принесли найвищий економічний ефект.

Що буде наступним кроком після проведення енергоаудита? По-перше, це реалізація тих заходів, які були рекомендовані фахівцями. По-друге, енергетичні служби повинні вчитися здійснювати безперервний контроль по розподілі енергоресурсів самостійно. Энергоаудиторы залишають за собою сформовану систему критеріїв, які характеризує положення підприємств на момент аудита. На цьому ґрунті повинен розвиватися сучасний енергетичний менеджмент - команда фахівців, здатних не тільки вирішувати оперативні завдання, пов'язані зі справністю окремих систем, але й раціонально керувати енергетичним господарством, використовуючи як критерій енергетичну складову себестоимост продукції.

Контрольні запитання

1. Дайте характеристику енергетичної ефективності промислових під-

приємств України.

2. Сформулюйте основні узагальнені рекомендації, які визначають політику

України в енергетичному секторі.

3. Якими факторами характеризується стан енергетики України?

4. Який потенціал енергозбереження в Україні?

5. Які основні напрямки енергозбереження в Україні?

6. Як підвищити ефективність використання енергоресурсів в Україні?

7. Дайте визначення енергетичному аудиту.

8. Які вимоги до складу робіт з енергетичного аудиту?

9. Хто виконує енергетичний аудит суб'єктів господарювання?

10. Що таке енергобаланс об'єкта? Які існують енергобаланси?

11. Що таке енергетичний менеджмент?

12. З яких етапів складається енергетичний менеджмент підприємства?

13. Наведіть загальну схему та дайте характеристику системи виробницт-

ва, розподілення та споживання енергії.

14. Наведіть структуру можливих втрат паливно-енергетичних ресурсів

об'єктами паливовикористання.

15. Як оцінити втрати паливно-енергетичних ресурсів теплогенеруючими

об'єктами?

Розділ 2. Енергетичний аудит у промисловості