2.2.6.6. Автоматичне регулювання системою і диспетчеризація

Автоматичне регулювання необхідне для погодження продуктивності вентиляторів і потрібного навантаження. Часть керування повинно залежати від часу доби з урахуванням температури зовнішнього повітря. Для керування використовується годинний механізм. Керування продуктивністю основується на принципі часової залежності.

Досвід показує, що ефективність набагато вище, коли керування продуктивністю вентиляторів автоматизоване.

Проводиться також блокування вентиляторів і теплових завіс з пристріями відкриття і закриття дверей (воріт).

При відкритті воріт автоматично включається теплова завіса, а при закритті - теплова завіса відключається. Економія електроенергії до 20%.

Установлення на теплових завісах двошвидкістних двигунів дає економію електроенергії 15%.

Технічний стан систем автоматики необхідно регулярно контролювати.

При диспетчеризації систем промислової вентиляції усуваються витрати теплової і електричної енергії, які мали місце в недиспетчеризованих системах. В відповідності з діючими правилами до моменту початку роботи в цеху повинні бути включені всі загальнообмінні вентиляційні системи. Тому ці системи доводиться включати за деякий час до початку роботи, а виключати їх на протязі деякого часу після закінчення роботи цеху. Додаткові перевитрати електроенергії відбуваються в тому випадку, коли технологія виробництва допускає виключення вентиляційних установок на час обідньої перерви. За цей час вручну зупинити, а потім включити всі ці системи практично неможливо, і частина їх продовжує робити. При цьому електроенергія витрачається некорисно.

Об’єм диспетчеризації повинен бути мінімально необхідним з прийнятим в системах, які диспетчеризуються, рівнем автоматизації. Всі агрегати системи повинні бути сблоковані поміж собою, щоб включення і виключення системи проводилось від одного командного імпульсу.

В об’єм диспетчерської сигналізації входять світлова сигналізація роботи систем, а також світлова і звукова сигналізація аварійного відключення систем, відхилення основних регулюємих параметрів від значення, яке задане, і аварійного переключення тепло- і холодоносія. На щит диспетчера звичайно виноситься один загальний сигнал про стан системи в цілому.

В об’єм диспетчерського контролю входить вимір температури і відносної вологості повітря в приміщенні, температури і тиску тепло- і холодоносія, який поступає, тиску стисненого повітря, яке поступає в систему пневматичного регулювання тощо.

2.2.6.7. Утилізація теплоти

Як свідчить статистика, на опалення і вентиляцію в СРСР витрачалось 30% палива, яке добувалось: з них 60% витрат теплоти іде на нагрів приточного повітря. Тому утилізація теплоти витяжного повітря для нагріву приточного є важливим джерелом економії палива.

Загальні рекомендації по використанню вторинних енергоресурсів (ВЕР) при вентиляції можуть бути зведені до наступного:

1.При проектуванні систем вентиляції будинків і споруд слід передбачити використання теплових ВЕР:

які утримуються у повітрі, яке виводиться системами місцевої і загальнообмінної вентиляції;

від технологічних установок утилізації тепла, яке передається у вигляді тепло-холодоносіїв, придатних для опалення, вентиляції і кондиціонування повітря.

Використання теплоти (холоду) ВЕР не повинно супроводитись забрудненням приточного повітря шкідливими речовинами.

2. Доцільність використання теплових ВЕР для вентиляції і вибір теплоутилізаторів повинні бути обгрунтовані техніко-економічним розрахунком.

При відсутності теплоутилізаторів, забезпечуючих економічне використання ВЕР, схеми систем вентиляції слід приймати з урахуванням можливості установлення теплоутилізаторів в майбутньому.

3.Для нагріву (охолодження) приточного повітря в повітро-повітряних теплоутилізаторах (без проміжного теплоносія) не допускається використовувати повітря загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляції:

яке виводиться із приміщень з виробництвами категорій А, Б або Є, а також виводимою місцевими відсмоктувачами із приміщень з виробництвами інших категорій, яке утримує вибухонебезпечні або легкозаймисті речовини, горючі гази або пари;

яке утримує шкідливі речовини, які осідають або конденсуються на поверхнях, 1-го, 2-го і 3-го класів небезпечності;

яке утримує хвороботворні бактерії, віруси, грибки або має різко виражений неприємний запах.

4.Не допускається використовувати теплові ВЕР, які утримуються в шкідливих (1-го, 2-го і 3-го класів небезпеки), вибухонебезпечних, легкозаймистих або горючих рідинах або газах, в теплоутилізаторах без проміжного теплоносія.

5.Теплоутилізатори і проміжні теплоносії допускається застосовувати для нагріву приточного повітря без обмежень. В якості проміжного теплоносія не допускається застосовувати речовини, які вказані в пункті 4.

6.При використанні теплоти (холоду) вентиляційного повітря, яке утримує пил або аерозолі, які можуть осідати в теплоутилізаторах, слід передбачати очистку повітря перед надходженням в теплоутилазітор і можливість очистки, в тому числі хімічної, теплообмінних поверхонь від забруднення.

7. Теплоутилізатори, призначені для контактної обробки приточного повітря (зрошувальні камери), допускається використовувати при умові, що вода для наповнення і подальшого наповнення відповідає певним вимогам стандартів.

В теплоутилізаторах для контактної обробки приточного повітря допускається використовувати розчини хлористого літія, натрія і калія.

8.Температура поверхні утилізаторів, яка стикається з повітрям, що відводиться, не повинна прийматись, як правило, нижче 0^оС. Охолодження до більш низької температури слід обгрунтовувати, забезпечуючи безперебійну роботу теплоутилізаторів.

9.Треба передбачити контроль, автоматичне регулювання і можливість їх повного відключення. Допускається застосовувати ручне регулювання при продуктивності установок по повітрю до 10000 м³/год.