- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.1.1. Енергетична політика України.
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність.
- •1.1.1. Енергетична політика України
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1.3 Газові пальники
- •2.1.1.4 Пиловугільні пальники.
- •2.1.1.5 Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.6 Оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.7 Енергозаощаджуючі заходи
- •2.1.2. Печі, паровиробні установки та котли.
- •2.1.2.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •2.1.2.2. Оцінка енергетичної ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Енергетичний аудит печей
- •2.1.2.3.1 Загальна характеристика ефективності печей
- •2.1.2.3.2 Енергозаощаджуючі заходи в печах
- •2.1.3. Системи теплопостачання.
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом.
- •2.1.3. Системи теплопостачання
- •2.1.3.1. Системи теплопостачання та фактори, які впливають на їх ефективність
- •2.1.3.2. Розрахунки ефективності теплової ізоляції
- •2.1.3.3. Втрати теплоти внаслідок витоку теплоносія і надмірного тиску
- •2.1.3.4. Енергозаодщаджуючі заходи підвищення ефективності систем теплопостачання і їх елементів
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом
- •2.1.4.1 Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •2.1.4.2 Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2.1.4.3 Можливості економії
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи.
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи
- •2.2.3. Системи стисненого повітря та компресійні установки.
- •2.2.3.1. Загальна характеристика систем
- •2.2.3.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2.2.3.3. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.2.3.4. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2.3.5. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.2.3.6. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •2.2.3.7. Розрахунок ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси.
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси
- •2.2.4.1. Загальна характеристика холодильних систем
- •2.2.4.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •2.2.4.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •2.2.4.4. Зниження температури конденсації
- •2.2.4.5. Типові можливості по економії енергії
- •2.2.4.6. Портативні прилади для виміру параметрів роботи установки
- •2.2.4.7. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.4.8. Теплові насоси
- •2.2.4.8. Аналіз потоків енергії в холодильній установці
- •Контрольні запитання
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.6.1. Загальні положення
- •2.2.6.2. Побудова карти споживання енергії вентиляційними установками
- •2.2.6.3. Економія енергії в системах промислової вентиляції
- •2.2.6.4. Зменшення навантаження на систему
- •1) Модернізація обладнання з метою зменшення теплового або іншого навантаження на систему
- •2) Зменшення втрат в системі
- •2.2.6.5. Удосконалення конструкції системи
- •2.2.6.6. Автоматичне регулювання системою і диспетчеризація
- •2.2.6.7. Утилізація теплоти
- •2.2.6.8. Типи теплоутилізаторів
- •2.2.6.9. Системи приливо-витяжної вентиляції для адміністративних і житлових приміщень
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Утеплення житлових домів
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання Оборотне водопостачання. Удосконалення систем охолодження. Підбір насосів та електродвигунів. Розрахунки ефекту від впровадження нового обладнання
- •3.2.3.1. Загальна характеристика систем виробничого водопостачання
- •3.2.3.2. Водний і тепловий режими відкритих систем оборотного водопостачання
- •3.2.3.3. Вентиляторні градирні. Вибір градирні з урахуванням її енергетичної ефективності і надійності роботи
- •3.2.3.4. Економія енергії від застосування оборотного водопостачання
- •3.2.3.5. Електронасоси
- •3.2.3.6. Аналіз карти енергоспоживання насосними станціями
- •3.2.3.7. Розрахунок споживання електроенергії насосами
- •3.2.3.8. Модернізація гідравлічних систем з метою організації ефективної роботи
- •3.2.3.9. Заходи по економії енергії насосними станціями
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
3.2.3.6. Аналіз карти енергоспоживання насосними станціями
Для складання карти енергоспоживання насосами і насосними станціями необхідно вивчити реальну потребу в перекачуванні насосами різного роду рідин. Вивчити чи змінилося навантаження після того, як була спроектована і установлена система насосів. Вивчити основне навантаження (теплове, охолодне або транспортне).
Потім складається часовий графік навантаження на протязі дня, тижня, місяця, року і складається карта енергоспоживання для насосів (насосних станцій).
Аналіз карти енергоспоживання дозволяє виключити експлуатацію насосів з черезмірною продуктивністю або в недовантаженому режимі на протязі тривалого часу.
Основуючись на реальному навантаженні насосу, треба відповідним чином відрегулювати його продуктивність. Часто керування продуктивності основується на принципі погодинної залежності. Це досягається шляхом ручного управляння або автоматики, за допомогою годинного механізму. В випадку ручного управління важливо, щоб органи управління знаходились в границях досяжності операторів. Досвід показує, що керування повинно здійснюватись автоматично. Установки автоматики повинні перевірятись достатньо часто.
3.2.3.7. Розрахунок споживання електроенергії насосами
Споживання електроенергії насосами W достатньо просто оцінити, основуючись на знаннях по кількості годин роботи Tp їх двигунів, за формулою
кВт, |
(9.4) |
де V – продуктивність або дійсна подача насосу, м3/год; Н – повний напір з врахуванням висоти всмоктування, м; – густина рідини, кг/см3; – відповідно ККД передачі, насосу, двигуна.
Для випадку водопостачання цей вираз приймає вид:
. |
(9.5) |
3.2.3.8. Модернізація гідравлічних систем з метою організації ефективної роботи
Розглянемо втрату тиску в системі. Втрати із-за тертя в трубах можна зменшити на 75 % при збільшенні діаметру труб на 50 %.
Коли продуктивність насосів контролюється за допомогою дро-сельної заслінки необхідно розглянути другі способи керування продуктивністю. Наприклад, кілька невеликих насосів, які працюють паралельно, керування швидкістю потоку – безперервне або ступінчасте.
Коли продуктивність насосної станції постійно завищена, треба спробувати змінити передатне число ремінної або іншої передачі. При цьому слід пам’ятати про наступні модельні закони:
подвоєння діаметру в чотири рази збільшує тиск;
подвоєння діаметру збільшує продуктивність в 8 разів;
подвоєння діаметру збільшує споживання потужності в 32 рази;
подвоєння швидкості подвоює продуктивність;
подвоєння швидкості в чотири рази збільшує тиск;
подвоєння швидкості в вісім разів збільшує потужність, яка споживається.
Необхідно уникати кавітації насосів.
Насоси потрібно розміщувати як можна нижче або рідину, яка подається, як можна вище.
В простих замкнутих системах, наприклад у випадку бойлера, необхідно розміщувати діафрагменний розширювальний бак в якості першого елемента системи, а потім насос в прямій лінії теплорозпо-дільної системи.
Забірні патрубки необхідно робити як можна коротше з мінімальною кількістю з’єднань для того, щоб уникнути стрибка тиску.
По можливості необхідно збільшити діаметр забірних патрубків.
Температуру всмоктуємої рідини бажано знижувати.
Коли необхідно, треба знизити потік шляхом прикривання кранів на стороні високого тиску. Це знизить ризк кавітації.
В системах водопостачання з насосними агрегатами, які розраховані на максимальне споживання води при максимальному напорі, до-цільно установити накопичувач води на висоті, яка визначається необхідним напором, з пристроєм автоматичного відключення насосного агрегату при заповнені накопичувача. Це врахує той факт, що потреба в максимальній потужності на практиці буває короткочасною.