- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.1.1. Енергетична політика України.
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність.
- •1.1.1. Енергетична політика України
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1.3 Газові пальники
- •2.1.1.4 Пиловугільні пальники.
- •2.1.1.5 Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.6 Оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.7 Енергозаощаджуючі заходи
- •2.1.2. Печі, паровиробні установки та котли.
- •2.1.2.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •2.1.2.2. Оцінка енергетичної ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Енергетичний аудит печей
- •2.1.2.3.1 Загальна характеристика ефективності печей
- •2.1.2.3.2 Енергозаощаджуючі заходи в печах
- •2.1.3. Системи теплопостачання.
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом.
- •2.1.3. Системи теплопостачання
- •2.1.3.1. Системи теплопостачання та фактори, які впливають на їх ефективність
- •2.1.3.2. Розрахунки ефективності теплової ізоляції
- •2.1.3.3. Втрати теплоти внаслідок витоку теплоносія і надмірного тиску
- •2.1.3.4. Енергозаодщаджуючі заходи підвищення ефективності систем теплопостачання і їх елементів
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом
- •2.1.4.1 Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •2.1.4.2 Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2.1.4.3 Можливості економії
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи.
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи
- •2.2.3. Системи стисненого повітря та компресійні установки.
- •2.2.3.1. Загальна характеристика систем
- •2.2.3.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2.2.3.3. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.2.3.4. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2.3.5. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.2.3.6. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •2.2.3.7. Розрахунок ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси.
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси
- •2.2.4.1. Загальна характеристика холодильних систем
- •2.2.4.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •2.2.4.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •2.2.4.4. Зниження температури конденсації
- •2.2.4.5. Типові можливості по економії енергії
- •2.2.4.6. Портативні прилади для виміру параметрів роботи установки
- •2.2.4.7. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.4.8. Теплові насоси
- •2.2.4.8. Аналіз потоків енергії в холодильній установці
- •Контрольні запитання
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.6.1. Загальні положення
- •2.2.6.2. Побудова карти споживання енергії вентиляційними установками
- •2.2.6.3. Економія енергії в системах промислової вентиляції
- •2.2.6.4. Зменшення навантаження на систему
- •1) Модернізація обладнання з метою зменшення теплового або іншого навантаження на систему
- •2) Зменшення втрат в системі
- •2.2.6.5. Удосконалення конструкції системи
- •2.2.6.6. Автоматичне регулювання системою і диспетчеризація
- •2.2.6.7. Утилізація теплоти
- •2.2.6.8. Типи теплоутилізаторів
- •2.2.6.9. Системи приливо-витяжної вентиляції для адміністративних і житлових приміщень
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Утеплення житлових домів
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання Оборотне водопостачання. Удосконалення систем охолодження. Підбір насосів та електродвигунів. Розрахунки ефекту від впровадження нового обладнання
- •3.2.3.1. Загальна характеристика систем виробничого водопостачання
- •3.2.3.2. Водний і тепловий режими відкритих систем оборотного водопостачання
- •3.2.3.3. Вентиляторні градирні. Вибір градирні з урахуванням її енергетичної ефективності і надійності роботи
- •3.2.3.4. Економія енергії від застосування оборотного водопостачання
- •3.2.3.5. Електронасоси
- •3.2.3.6. Аналіз карти енергоспоживання насосними станціями
- •3.2.3.7. Розрахунок споживання електроенергії насосами
- •3.2.3.8. Модернізація гідравлічних систем з метою організації ефективної роботи
- •3.2.3.9. Заходи по економії енергії насосними станціями
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
3.2.3.3. Вентиляторні градирні. Вибір градирні з урахуванням її енергетичної ефективності і надійності роботи
По способу утворення поверхні нагріву поміж водою і атмосферним повітрям градирні підрозділяються на:
– контактно-пінні (барботажні);
– крапельні;
– плівкові.
В крапельних градирнях утворення поверхні теплообміну досягається шляхом механічного розпилення води за допомогою форсунок або під дією повітряного потоку (ежекційний режим).
В плівкових градирнях тепломасообміна поверхня утворюється шляхом механічного розпилення води з подальшим утворенням плівки рідини на поверхнях різної форми насадок. Ці градирні зустрічаються з нерегулярною насадкою, з регулярною рухомою і нерухомою насадками.
При виборі градирень порівняння варіантів необхідно проводити не тільки по капітальним витратам, але і по приведеним витратам потужності, втратам води, показникам надійності роботи і ступеню охолодження води в градирні.
Приведені витрати потужності характеризують енергетичну ефективність градирні і представляють собою відношення сумарної по-тужності електродвигунів градирні на номінальному режимі роботи до її теплової продуктивності:
, Вт/кВт. |
(9.3) |
Економічність роботи градирні і всієї системи водопостачання будуть залежати від того, наскільки багато води потребується на під-живлення системи. При інших рівних умовах вона буде залежати від ефективності краплеуловлювання водовіддільників.
Надійність роботи системи водопостачання дуже сильно залежить від того, наскільки надійно працює обладнання для розпилення води, наскільки швидко забруднюються поверхні теплообміну, наскільки швидко зношується рухома насадка та інше.
Аналіз ефективності роботи різних типів градирень (з рухомою насадкою, з насадкою з фольги, барботажних конструкцій НУК), показав, що барботажні градирні мають більш високу надійність із-за відсутності форсунок, а також практично мінімальні приведені витрати потужності. Вони мають мінімальний виніс крапельної вологи із-за використання високоефективних сепараторів. Коефіцієнт уловлювання крапельної вологи складає не менше 99 %.
Енерговитрати в системі оборотного водопостачання суттєво залежать від правильності вибору типів електронасосів, від правильності управління ними, від того, з яким навантаженням вони працюють.
3.2.3.4. Економія енергії від застосування оборотного водопостачання
Впровадження оборотного водопостачання дає можливість використовувати воду для охолодження обладнання багаторазово по замкнутому циклу.
Економія електроенергії на 15…20 %.
Витрати первинної води скорочуються в 2 рази.
3.2.3.5. Електронасоси
Електронасоси – це обладнання, яке мається в складі більшості нагрівальних або охолодних систем, а також систем водопостачання, передачі різних рідин і суспензій. Коли керування електронасосами організовано неправильно, то це може серйозно збільшити споживання ними електроенергії. Коли насоси довго працюють в режимі холостого ходу, то це також істотно впливає на загальне споживання енергії.