- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.1.1. Енергетична політика України.
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність.
- •1.1.1. Енергетична політика України
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1.3 Газові пальники
- •2.1.1.4 Пиловугільні пальники.
- •2.1.1.5 Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.6 Оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.7 Енергозаощаджуючі заходи
- •2.1.2. Печі, паровиробні установки та котли.
- •2.1.2.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •2.1.2.2. Оцінка енергетичної ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Енергетичний аудит печей
- •2.1.2.3.1 Загальна характеристика ефективності печей
- •2.1.2.3.2 Енергозаощаджуючі заходи в печах
- •2.1.3. Системи теплопостачання.
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом.
- •2.1.3. Системи теплопостачання
- •2.1.3.1. Системи теплопостачання та фактори, які впливають на їх ефективність
- •2.1.3.2. Розрахунки ефективності теплової ізоляції
- •2.1.3.3. Втрати теплоти внаслідок витоку теплоносія і надмірного тиску
- •2.1.3.4. Енергозаодщаджуючі заходи підвищення ефективності систем теплопостачання і їх елементів
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом
- •2.1.4.1 Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •2.1.4.2 Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2.1.4.3 Можливості економії
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи.
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи
- •2.2.3. Системи стисненого повітря та компресійні установки.
- •2.2.3.1. Загальна характеристика систем
- •2.2.3.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2.2.3.3. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.2.3.4. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2.3.5. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.2.3.6. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •2.2.3.7. Розрахунок ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси.
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси
- •2.2.4.1. Загальна характеристика холодильних систем
- •2.2.4.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •2.2.4.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •2.2.4.4. Зниження температури конденсації
- •2.2.4.5. Типові можливості по економії енергії
- •2.2.4.6. Портативні прилади для виміру параметрів роботи установки
- •2.2.4.7. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.4.8. Теплові насоси
- •2.2.4.8. Аналіз потоків енергії в холодильній установці
- •Контрольні запитання
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.6.1. Загальні положення
- •2.2.6.2. Побудова карти споживання енергії вентиляційними установками
- •2.2.6.3. Економія енергії в системах промислової вентиляції
- •2.2.6.4. Зменшення навантаження на систему
- •1) Модернізація обладнання з метою зменшення теплового або іншого навантаження на систему
- •2) Зменшення втрат в системі
- •2.2.6.5. Удосконалення конструкції системи
- •2.2.6.6. Автоматичне регулювання системою і диспетчеризація
- •2.2.6.7. Утилізація теплоти
- •2.2.6.8. Типи теплоутилізаторів
- •2.2.6.9. Системи приливо-витяжної вентиляції для адміністративних і житлових приміщень
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Утеплення житлових домів
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання Оборотне водопостачання. Удосконалення систем охолодження. Підбір насосів та електродвигунів. Розрахунки ефекту від впровадження нового обладнання
- •3.2.3.1. Загальна характеристика систем виробничого водопостачання
- •3.2.3.2. Водний і тепловий режими відкритих систем оборотного водопостачання
- •3.2.3.3. Вентиляторні градирні. Вибір градирні з урахуванням її енергетичної ефективності і надійності роботи
- •3.2.3.4. Економія енергії від застосування оборотного водопостачання
- •3.2.3.5. Електронасоси
- •3.2.3.6. Аналіз карти енергоспоживання насосними станціями
- •3.2.3.7. Розрахунок споживання електроенергії насосами
- •3.2.3.8. Модернізація гідравлічних систем з метою організації ефективної роботи
- •3.2.3.9. Заходи по економії енергії насосними станціями
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
2.2.4.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
Холодильне обладнання споживає велику частину електроенергії в різних галузях промисловості, особливо в харчовій.
Значної економії енергії можна досягти шляхом удосконалення конструкції, поліпшенням експлуатації і обслуговування холодильної установки.
В пошуках економії енергії в холодильних установках, перше що треба зробити це мінімізувати холодильне навантаження. Це може бути здійснено шляхом зменшення теплоприпливів у холодильну камеру (див. рис.5.2).
Звичайно навантаження на холодильну установку складається з суми кількох складових:
втрати, які зв’язані з передачею теплоти через стінки камери шляхом теплопровідності;
втрати на вентиляцію або пропускання повітря через місця з’єднання елементів конструкції камери або двері;
втрати, які викликані наявністю внутрішніх джерел теплоти в холодильній камері (освітлення, вентилятори, насоси, обладнання розморожування, люди в камері, грузовики та інше);
Рис. 5.2. Втрати з холодильної камери: 1 – втрати внаслідок наявності джерела теплоти в середині холодильної камери; 2 – втрати внаслідок теплопередачі через стінки холодильної камери; 3 – випарник; 4 – компресор; 5 – конденсатор;
6 – втрати внаслідок протікання повітря; 7 – холодильна камера.
охолодження товарів від початкової високої температури до кінцевої низької;
втрати в розподільній системі (наприклад, погано ізольовані трубопроводи).
Звертаючи пильну увагу на навантаження холодильного обладнання, можна знизити споживання енергії в холодильних установках. Деякі із зв’язаних з цим можливостей економії – це типові маловитратні або зовсім нічого не коштуючи заходи (наприклад, зменшення часу, на протязі якого відкриті дверні отвори в холодильній камері).
2.2.4.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
Типові можливості для економії на компресорах часто зв’язані зі стратегією управління. Дуже важливо уникати роботи при частковому завантаженні. Особливо це стосується гвинтових компресорів.
Відносна ефективність поршневих компресорів особливо в випадку неповного навантаження вище.
2.2.4.4. Зниження температури конденсації
Часто можна локалізувати деяку економію на «гарячій стороні», тобто біля конденсатору. Інколи можна зменшити температуру конденсації за рахунок інтенсифікації теплопередачі. Наприклад, на практиці часто зустрічаються засмічені або сильно заржавілі форсунки випарника. Пам’ятайте, що на кожному градусі на котрий знижена температура конденсації, економиться 2…5 % енергії.
2.2.4.5. Типові можливості по економії енергії
До типових можна віднести можливості, які вказано нижче:
Необхідно уникати навантаження (або по крайній мірі зменшувати його), яке створюється за рахунок охолодження або переохо-лодження, без технологічної необхідності заморожування.
Необхідно зменшувати холодильне навантажування шляхом покращення ізоляції холодильних камер і зменшення їх внутрішньої вентиляції.
Необхідно підвищувати ефективність шляхом збільшення температури на «холодній» стороні і зниження рівня температури на «гарячій» стороні. Кожний градус приводить до зниження загального споживання енергії на 2…5 %.
Поліпшуйте розморожування системи. Ефективність випарника, який обмерз, надто низька.
Уникайте відкритих дверей і отворів, а також інших витоків в холодильній камері. Коли по технології двері і отвори неминучі, то час, на протязі якого вони відкриті, повинен бути зведений до мінімуму. Де тільки можливо треба використовувати автоматичні двері або хоч би ізолюючі завіси.
Продуктивність холодильної машини повинна мати автоматичне управління (наприклад, за допомогою термостату, особливо в випадку, коли навантаження не постійне).
Зменшення теплових втрат в мережі передачі холодильного агенту за рахунок поліпшення ізоляції трубопроводів.
Зменшення кількості теплоти, яка поступає в холодильну камеру від різних об’єктів (вентилятори, освітлення, люди та інше). Освітлення холодильної камери повинно бути «виключене», а краще мати «холодні» джерела світла, наприклад люмінесцентні лампи.
Перевіряйте, щоб теплопередача в випарнику і конденсаторі була як можна вище (тобто чи добрий доступ до них повітря, чи нема намерзання та інше).
Уникайте (якщо це можливо) роботи компресору в півнавантаженому стані. Особливо це відноситься до гвинтових компресорів.
В випадку, коли тиск в конденсаторі контролюється за допомогою пресостату або термостату, переконайтесь, що він не зафіксований на рівні високого тиску. Якщо це так, то зменшіть тиск, який установлено.
В випадку низькотемпературних систем на основі аміаку, перевірте повітряно-вентиляційну систему конденсатору.