2.2.4.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
Холодильне обладнання споживає велику частину електроенергії в різних галузях промисловості, особливо в харчовій.
Значної економії енергії можна досягти шляхом удосконалення конструкції, поліпшенням експлуатації і обслуговування холодильної установки.
В пошуках економії енергії в холодильних установках, перше що треба зробити це мінімізувати холодильне навантаження. Це може бути здійснено шляхом зменшення теплоприпливів у холодильну камеру (див. рис.5.2).
Звичайно навантаження на холодильну установку складається з суми кількох складових:
втрати, які зв’язані з передачею теплоти через стінки камери шляхом теплопровідності;
втрати на вентиляцію або пропускання повітря через місця з’єднання елементів конструкції камери або двері;
втрати, які викликані наявністю внутрішніх джерел теплоти в холодильній камері (освітлення, вентилятори, насоси, обладнання розморожування, люди в камері, грузовики та інше);
Рис. 5.2. Втрати з холодильної камери: 1 – втрати внаслідок наявності джерела теплоти в середині холодильної камери; 2 – втрати внаслідок теплопередачі через стінки холодильної камери; 3 – випарник; 4 – компресор; 5 – конденсатор;
6 – втрати внаслідок протікання повітря; 7 – холодильна камера.
охолодження товарів від початкової високої температури до кінцевої низької;
втрати в розподільній системі (наприклад, погано ізольовані трубопроводи).
Звертаючи пильну увагу на навантаження холодильного обладнання, можна знизити споживання енергії в холодильних установках. Деякі із зв’язаних з цим можливостей економії – це типові маловитратні або зовсім нічого не коштуючи заходи (наприклад, зменшення часу, на протязі якого відкриті дверні отвори в холодильній камері).
2.2.4.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
Типові можливості для економії на компресорах часто зв’язані зі стратегією управління. Дуже важливо уникати роботи при частковому завантаженні. Особливо це стосується гвинтових компресорів.
Відносна ефективність поршневих компресорів особливо в випадку неповного навантаження вище.
2.2.4.4. Зниження температури конденсації
Часто можна локалізувати деяку економію на «гарячій стороні», тобто біля конденсатору. Інколи можна зменшити температуру конденсації за рахунок інтенсифікації теплопередачі. Наприклад, на практиці часто зустрічаються засмічені або сильно заржавілі форсунки випарника. Пам’ятайте, що на кожному градусі на котрий знижена температура конденсації, економиться 2…5 % енергії.
2.2.4.5. Типові можливості по економії енергії
До типових можна віднести можливості, які вказано нижче:
Необхідно уникати навантаження (або по крайній мірі зменшувати його), яке створюється за рахунок охолодження або переохо-лодження, без технологічної необхідності заморожування.
Необхідно зменшувати холодильне навантажування шляхом покращення ізоляції холодильних камер і зменшення їх внутрішньої вентиляції.
Необхідно підвищувати ефективність шляхом збільшення температури на «холодній» стороні і зниження рівня температури на «гарячій» стороні. Кожний градус приводить до зниження загального споживання енергії на 2…5 %.
Поліпшуйте розморожування системи. Ефективність випарника, який обмерз, надто низька.
Уникайте відкритих дверей і отворів, а також інших витоків в холодильній камері. Коли по технології двері і отвори неминучі, то час, на протязі якого вони відкриті, повинен бути зведений до мінімуму. Де тільки можливо треба використовувати автоматичні двері або хоч би ізолюючі завіси.
Продуктивність холодильної машини повинна мати автоматичне управління (наприклад, за допомогою термостату, особливо в випадку, коли навантаження не постійне).
Зменшення теплових втрат в мережі передачі холодильного агенту за рахунок поліпшення ізоляції трубопроводів.
Зменшення кількості теплоти, яка поступає в холодильну камеру від різних об’єктів (вентилятори, освітлення, люди та інше). Освітлення холодильної камери повинно бути «виключене», а краще мати «холодні» джерела світла, наприклад люмінесцентні лампи.
Перевіряйте, щоб теплопередача в випарнику і конденсаторі була як можна вище (тобто чи добрий доступ до них повітря, чи нема намерзання та інше).
Уникайте (якщо це можливо) роботи компресору в півнавантаженому стані. Особливо це відноситься до гвинтових компресорів.
В випадку, коли тиск в конденсаторі контролюється за допомогою пресостату або термостату, переконайтесь, що він не зафіксований на рівні високого тиску. Якщо це так, то зменшіть тиск, який установлено.
В випадку низькотемпературних систем на основі аміаку, перевірте повітряно-вентиляційну систему конденсатору.