- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.1.1. Енергетична політика України.
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність.
- •1.1.1. Енергетична політика України
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1.3 Газові пальники
- •2.1.1.4 Пиловугільні пальники.
- •2.1.1.5 Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.6 Оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.7 Енергозаощаджуючі заходи
- •2.1.2. Печі, паровиробні установки та котли.
- •2.1.2.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •2.1.2.2. Оцінка енергетичної ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Енергетичний аудит печей
- •2.1.2.3.1 Загальна характеристика ефективності печей
- •2.1.2.3.2 Енергозаощаджуючі заходи в печах
- •2.1.3. Системи теплопостачання.
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом.
- •2.1.3. Системи теплопостачання
- •2.1.3.1. Системи теплопостачання та фактори, які впливають на їх ефективність
- •2.1.3.2. Розрахунки ефективності теплової ізоляції
- •2.1.3.3. Втрати теплоти внаслідок витоку теплоносія і надмірного тиску
- •2.1.3.4. Енергозаодщаджуючі заходи підвищення ефективності систем теплопостачання і їх елементів
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом
- •2.1.4.1 Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •2.1.4.2 Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2.1.4.3 Можливості економії
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи.
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи
- •2.2.3. Системи стисненого повітря та компресійні установки.
- •2.2.3.1. Загальна характеристика систем
- •2.2.3.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2.2.3.3. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.2.3.4. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2.3.5. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.2.3.6. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •2.2.3.7. Розрахунок ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси.
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси
- •2.2.4.1. Загальна характеристика холодильних систем
- •2.2.4.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •2.2.4.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •2.2.4.4. Зниження температури конденсації
- •2.2.4.5. Типові можливості по економії енергії
- •2.2.4.6. Портативні прилади для виміру параметрів роботи установки
- •2.2.4.7. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.4.8. Теплові насоси
- •2.2.4.8. Аналіз потоків енергії в холодильній установці
- •Контрольні запитання
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.6.1. Загальні положення
- •2.2.6.2. Побудова карти споживання енергії вентиляційними установками
- •2.2.6.3. Економія енергії в системах промислової вентиляції
- •2.2.6.4. Зменшення навантаження на систему
- •1) Модернізація обладнання з метою зменшення теплового або іншого навантаження на систему
- •2) Зменшення втрат в системі
- •2.2.6.5. Удосконалення конструкції системи
- •2.2.6.6. Автоматичне регулювання системою і диспетчеризація
- •2.2.6.7. Утилізація теплоти
- •2.2.6.8. Типи теплоутилізаторів
- •2.2.6.9. Системи приливо-витяжної вентиляції для адміністративних і житлових приміщень
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Утеплення житлових домів
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання Оборотне водопостачання. Удосконалення систем охолодження. Підбір насосів та електродвигунів. Розрахунки ефекту від впровадження нового обладнання
- •3.2.3.1. Загальна характеристика систем виробничого водопостачання
- •3.2.3.2. Водний і тепловий режими відкритих систем оборотного водопостачання
- •3.2.3.3. Вентиляторні градирні. Вибір градирні з урахуванням її енергетичної ефективності і надійності роботи
- •3.2.3.4. Економія енергії від застосування оборотного водопостачання
- •3.2.3.5. Електронасоси
- •3.2.3.6. Аналіз карти енергоспоживання насосними станціями
- •3.2.3.7. Розрахунок споживання електроенергії насосами
- •3.2.3.8. Модернізація гідравлічних систем з метою організації ефективної роботи
- •3.2.3.9. Заходи по економії енергії насосними станціями
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
2.2.3.5. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
Удосконалення конструкції повітроводів дозволяє знизити їх аеродинамічний опір. Усунення витоків в трубопроводах і різного роду з’єднаннях сприяє також підвищенню енергоефективності систем стисненого повітря в цілому.
До основних заходів по удосконаленню магістральних і розподільних трубопроводів відносяться наступні.
1. Основна можливість економії енергії при вироблені стисненого повітря – це усунення витоків стисненого повітря з трубопроводів системи і їх з’єднань, а також ліквідування витоків з ємкостей і пневматичного інструменту. Це заходи, які не потребують значних капітальних витрат і пов’язані з виконанням регулярного контролю стану трубопроводів і арматури та проведення при необхідності ремонту.
Економія від усунення витоків дуже висока. Виток повітря через отвір діаметром 1,6 мм при тиску 0,7 МПа відповідає витратам повітря 3 дм3/с або додатковим витратам енергії, які рівні 1 кВт∙годину.
Усунувши один постійний виток (365 діб, 24 години в добу) через отвір діаметром 5 мм (тиск повітря 0,8 МПа) можна зекономити
13 кВт∙365∙24 = 114000 (кВт∙годин)/рік.
Для виявлення витоків зручно користуватись ультразвуковим течошукачем. Перевірка на наявність витоків повинна проводитись щорічно (а може бути і частіше).
2. Проектування систем стисненого повітря треба проводити з врахуванням забезпечення оптимальних швидкостей стисненого повітря в магістральних і розподільних повітропроводах. При цьому швидкість повітря не повинна перевищувати 6 м/с.
Коли швидкість повітря підвищити до 9 м/с витрати енергії зростуть на 2 %. Таким чином діаметри трубопроводів повинні бути оптимальними з точки зору забезпечення мінімальних втрат енергії.
3. Крім діаметрів трубопроводів, які розводять повітря по підприємству, важливу роль в питанні економії енергії грають також різного роду місцеві опори, які виникають у перехідниках, кутових з’єднаннях тощо. Діаметри таких з’єднань також повинні бути оптимальними з точки зору досягнення мінімальних місцевих опорів для зниження втрат енергії на прокачку стисненого повітря.
4. Мережа трубопроводів повинна бути розділена на секції. При цьому необхідно передбачити можливість відключення окремих секцій за допомогою вентилів. При цьому бажано застосувати дистанційне керування електромагнітними вентилями.
Коли в даний момент часу в якійсь секції не використовується ні один споживач, то стики і фланцьові з’єднання все одно протікають. При відключенні секції зменшуються втрати із-за витоків стисненого повітря.
5. При використанні в одній і тій же системі стисненого повітря різного рівня тиску цю систему необхідно розділити на дві або більшу кількість систем.
6. При проектуванні систем стисненого повітря необхідно виключити в магістральних і розподільних повітроводах низькі місця де можливе накопичення вологи. Це приводить до пошкодження трубопроводів і зменшення або повного перекриття їх перерізу при негативних температурах навколишнього середовища.
7. Термоізоляція повітроводів дозволяє подати споживачам сти-снене повітря з підвищеною температурою. При цьому зменшуються витрати повітря і, отже, втрати електроенергії. Зменшення витрат повітря визначається фізичним процесом, який зв’язаний з його температурним розширенням.
8. В системі повинні бути встановлені центральні і магістральні масловологовіддільники для вилучення з магістральних і розподільних повітроводів масла і води, які утворюються при конденсації їх парів. Це підвищує надійність і ефективність роботи системи в цілому.