- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.1.1. Енергетична політика України.
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність.
- •1.1.1. Енергетична політика України
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1.3 Газові пальники
- •2.1.1.4 Пиловугільні пальники.
- •2.1.1.5 Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.6 Оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.7 Енергозаощаджуючі заходи
- •2.1.2. Печі, паровиробні установки та котли.
- •2.1.2.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •2.1.2.2. Оцінка енергетичної ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Енергетичний аудит печей
- •2.1.2.3.1 Загальна характеристика ефективності печей
- •2.1.2.3.2 Енергозаощаджуючі заходи в печах
- •2.1.3. Системи теплопостачання.
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом.
- •2.1.3. Системи теплопостачання
- •2.1.3.1. Системи теплопостачання та фактори, які впливають на їх ефективність
- •2.1.3.2. Розрахунки ефективності теплової ізоляції
- •2.1.3.3. Втрати теплоти внаслідок витоку теплоносія і надмірного тиску
- •2.1.3.4. Енергозаодщаджуючі заходи підвищення ефективності систем теплопостачання і їх елементів
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом
- •2.1.4.1 Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •2.1.4.2 Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2.1.4.3 Можливості економії
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи.
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи
- •2.2.3. Системи стисненого повітря та компресійні установки.
- •2.2.3.1. Загальна характеристика систем
- •2.2.3.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2.2.3.3. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.2.3.4. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2.3.5. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.2.3.6. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •2.2.3.7. Розрахунок ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси.
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси
- •2.2.4.1. Загальна характеристика холодильних систем
- •2.2.4.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •2.2.4.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •2.2.4.4. Зниження температури конденсації
- •2.2.4.5. Типові можливості по економії енергії
- •2.2.4.6. Портативні прилади для виміру параметрів роботи установки
- •2.2.4.7. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.4.8. Теплові насоси
- •2.2.4.8. Аналіз потоків енергії в холодильній установці
- •Контрольні запитання
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.6.1. Загальні положення
- •2.2.6.2. Побудова карти споживання енергії вентиляційними установками
- •2.2.6.3. Економія енергії в системах промислової вентиляції
- •2.2.6.4. Зменшення навантаження на систему
- •1) Модернізація обладнання з метою зменшення теплового або іншого навантаження на систему
- •2) Зменшення втрат в системі
- •2.2.6.5. Удосконалення конструкції системи
- •2.2.6.6. Автоматичне регулювання системою і диспетчеризація
- •2.2.6.7. Утилізація теплоти
- •2.2.6.8. Типи теплоутилізаторів
- •2.2.6.9. Системи приливо-витяжної вентиляції для адміністративних і житлових приміщень
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Утеплення житлових домів
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання Оборотне водопостачання. Удосконалення систем охолодження. Підбір насосів та електродвигунів. Розрахунки ефекту від впровадження нового обладнання
- •3.2.3.1. Загальна характеристика систем виробничого водопостачання
- •3.2.3.2. Водний і тепловий режими відкритих систем оборотного водопостачання
- •3.2.3.3. Вентиляторні градирні. Вибір градирні з урахуванням її енергетичної ефективності і надійності роботи
- •3.2.3.4. Економія енергії від застосування оборотного водопостачання
- •3.2.3.5. Електронасоси
- •3.2.3.6. Аналіз карти енергоспоживання насосними станціями
- •3.2.3.7. Розрахунок споживання електроенергії насосами
- •3.2.3.8. Модернізація гідравлічних систем з метою організації ефективної роботи
- •3.2.3.9. Заходи по економії енергії насосними станціями
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
2.1.3.3. Втрати теплоти внаслідок витоку теплоносія і надмірного тиску
Витік теплоносія є найбільш наочне джерело втрат енергії в си-стемах теплопостачання.
В [13] наведені два методи візуальної оцінки втрат пари. Це методи еквівалентних отворів та довжини «гребня» пари.
Дані про величини цих втрат наведено в табл. 2.1.3.1 і 2.1.3.2. [13].
Втрати в грошовому виразі (дол. США/рік) визначені із вартості пари 6,6 дол. США за тону.
Ці втрати енергії легко усуваються шляхом проведення регулярних перевірок технічного стану елементів системи та виконання ремонтних робіт.
Таблиця 2.1.3.1. Теплові втрати за методом еквівалентних отворів
|
Тиск пари, бар |
Діаметр отвору, мм |
Втрати пари, кг/год |
Втрати в грошовому еквіваленті, дол. США/рік |
|
8,1 |
1,6 |
6,8 |
400 |
|
3,2 |
27,2 |
1600 | |
|
6,3 |
108,9 |
6400 | |
|
12,7 |
458 |
27000 | |
|
25,4 |
1769 |
104000 | |
|
29 |
1,6 |
25 |
1430 |
|
3,2 |
100 |
5720 | |
|
6,3 |
400 |
22880 | |
|
12,7 |
1597 |
92800 | |
|
25,4 |
6387 |
372000 |
Таблиця 2.1.3.2. Теплові втрати за методом довжини «гребня» пари
-
Тиск
пари,
бар
Довжина
«гребня»,
м
Втрати пари, кг/год (дол. США)
при температурі повітря, оС
7
21
32
8,1
0,91
4,5
(260)
13,6
(790)
22,7
(1300)
1,8
13,6
(790)
77
(4420)
127
(7280)
2,7
31,7
(1820)
190
(10920)
317
(18200)
3,6
50
(2860)
295
(16900)
500
(28600)
29
0,91
9,1
(520)
15,9
(910)
22,7
(1300)
1,8
22,7
(1300)
77
(4420)
132
(7540)
2,7
59
(3380)
227
(13000)
363
(20800)
3,6
100
(5720)
395
(22620)
636
(36400)
Також як існує оптимальна товщина ізоляції, існує і економічний розмір (діаметр) труби. Якщо діаметр надто малий, то недостатня кількість теплової енергії під високим тиском буде подаватися до технологічного обладнання. Надто велика труба буде мати збільшені втрати теплоти з її поверхні. В любому випадку ефективність системи знижується. Правильний вибір розміру трубопроводу означає підбір такого діаметру труби, при котрому досягається мінімальна прийнята втрата тиску в системі поміж котлом і споживачем.
Для розрахунку необхідного внутрішнього діаметру трубопроводу треба знати витрати теплоносія, його тиск, а також значення економічної швидкості руху теплоносія.
Економічні швидкості руху теплоносіїв встановлені емпірично і за рекомендаціями [34] мають наступні значення, м/с:
перегріта пара 50…70;
суха насичена пара 30…40;
волога або відпрацьована пара 20…30;
гаряча вода 0,25…2.
Для існуючих трубопроводів робота по енергозбереженню по-винна бути направлена на визначення дійсно необхідних потоків в трубах на основі оцінки потреби в тепловій енергії, котру кожна труба повинна забезпечити.